- •2. Виробництво в кисневих конвертерах
- •3. Виробництво в мартенівських печах
- •3.1. Будова і робота мартенівської печі
- •3.2. Мартенівський процес
- •3.4. Виробництво сталі в електропечах
- •4.1. Електродугова сталеплавильна піч
- •4.2.Електроіндукційна піч
- •5. Розливання сталі
- •6.Кристалізація і будова стальних злитків
- •7. Способи підвищення якості сталі
3.2. Мартенівський процес
Основні складові шихти: чавун (твердий і розплавлений) і стальний брухт (скрап). За співвідношенням в шихті процеси варіння сталі поділяють на:
1) скрап-рудний процесна шихті з розплавленого чавуну (55...75 %) з добавкою залізної руди (12...20%) і стального скрапу;
2) скрап-процесна шихті зі стального скрапу (55…75 %) і переробного чавуну (25...45 %).
Флюсом є вапняк СаСО3(8…12 % маси металу).
Широкого застосування набув скрап-рудний процес. У піч завантажують і нагрівають залізну руду і вапняк, потім стальний скрап і заливають рідкий чавун.домішки в чавуні окислюються за рахунок оксидів заліза руди і скрапу:
3Si + 2Fe2O3 → 3SiO2 + 4Fe;
3Mn + Fe2O3 → 3MnO + 2Fe;
6P + 5Fe2O3 → 3P2O5 + 10Fe;
3C + Fe2O3 → 3CO + 2Fe.
Cірка видаляється чере взаємодію сірчистого заліза з вапном:
FeS + CaO → FeO + CaS.
SiO2,MnO,P2O5,CaOта сульфід СаSутворюють шлак.
Для інтенсифікації процесу плавлення і окислення домішок ванну продувають киснем. Продувка в 2…3 рази скорочує тривалість процесу.
Після плавлення шихтиперіодкипіння ванни: вуглець окислюється, коли його вміст досягає заданого, а кількість сірки і фосфору зменшиться до мінімуму, кипіння припиняють іпочинають розкисленнясталі у печі феромарганцем, феросиліцієм і алюмінієм. Завершують розкислення сталі при випуску її із печі алюмінієм і феросиліцієм усталерозливному ковші.
10 т/м2за добу, витрати палива при скрап-рудному процесі – 120…180 і при скрап-процесі – 170…250 кг/т.
3.4. Виробництво сталі в електропечах
В електричних печах легко регулюється нагрівання шихти зміною сили струму; створюють над розплавом захисну атмосферу: окисну, нейтральну або вакуум; розплавлена шихта нагрівається до вищої температури, а це дає можливість легувати сталі тугоплавкими металами (W,Mo,Nb); сталь значно містить менше шкідливих домішок (фосфору, сірки, азоту).
Металургійні електричні печі поділяють на дугові й індукційні.
4.1. Електродугова сталеплавильна піч
Електродугова сталеплавильна піч (рис. 3.) – стальний циліндр 4 зі скошеним дном, футерований вогнетривкою цеглою 1. У корпусі є завантажувальне вікно 7 й отвір з жолобом 2. Зверху склепіння 5 з отворами для графітизованих електродів 6.За допомогою механізму 8 піч може нахилятись для завантаження або зливання сталі і шлаку.
Джерело тепла – електрична дуга, яка виникає між електродами 6 і шихтою 3. На елетроди подається струм напругою 200...600 В і силою 1...10 кА. об’єм 0,5...400 т.
Виплавляють з окисленням і без окислення домішок.
|
Рис. 3.4. Схема будови електродугової печі
Під час окислювальногоSi,Mn,C,Feокислюються киснем і разом з вапном утворюють шлак, за допомогою оксиду кальцію шлак зв'язує і виводить фосфор.
Відновлювальний періодвключає розкислювання сталі, виведення сірки і доведення вмісту всіх компонентів до необхідного. У піч подають флюс - суміш вапна, плавикового шпату СаF, молотого коксу і феросиліцію.
FеО + С → Fе + СО;
2FеО + Sі → Fе + SіO2.
Вміст оксиду заліза починає дифундувати із металу в шлак. Відновлення відбувається у шлаку і на межі шлак - метал. метал не забруднюється неметалевими домішками (SіO2, МnО, Аl2О3), як при звичайному розкисленні.
Завдяки великому вмісту в шлаку оксиду СаО виводиться з металу сірка.
У кінці відновлювального періоду, якщо це необхідно, сталь остаточно розкислюють феросиліцієм або алюмінієм.
Плавлення без окисленнязастосовують для одержання легованої сталі зі скрапу і відходів. виробництво зводиться та до введення при деяких компонентів.