- •Охорона праці в галузі освіти Навчально-методичний посібник
- •Вивчення нормативної документації з охорони праці в установах освіти.
- •Теоретичні відомості
- •Перелік обов'язкових документів з охорони праці в установах освіти
- •Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Дослідження загазованості атмосферного повітря
- •Теоретичні відомості
- •Будова і принцип роботи газоаналізатора уг-2.
- •Методика визначення концентрації газів у повітрі.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до практичної роботи
- •Дослідження ефективності освітлення у виробничих і навчальних приміщеннях та на робочих місцях.
- •Теоретичні відомості Значення освітлення і основні вимоги до нього
- •Розрахунок штучного освітлення.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Природне освітлення та його розрахунок.
- •Теоретичні відомості Послідовність розрахунку природного освітлення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Гігієна та охорона праці користувача персонального комп’ютера.
- •Теоретичні відомості
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Дослідження мікрокліматичних умов у навчально-виробничих приміщеннях і на робочих місцях
- •Теоретичні відомості
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Вогнегасні речовини, матеріали і технічні засоби повідомлення і гасіння пожеж.
- •Теоретичні відомості
- •Властивості і призначення вогнегасних речовин
- •Будова, принцип дії і призначення деяких типів вогнегасників.
- •Первинні засоби гасіння пожеж.
- •Автоматичні засоби для виявлення, повідомлення і гасіння пожеж.
- •Приклади вибору типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для деяких об'єктів:
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Евакуація людей на випадок пожежі
- •Теоретичні відомості Основні показники вогнестійкості об’єктів
- •Евакуаційні шляхи, виходи і час евакуації
- •Визначення необхідного часу евакуації
- •2 Людини/м.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Вивчення впливу електричного струму на організм людини.
- •Теоретичні відомості Дія електричного струму на організм людини
- •Приклади розрахунку опору тіла людини
- •Вимірювання опору тіла людини за допомогою мегомметра
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Захисні заземлення і занулення та їх розрахунок.
- •Теоретичні відомості Небезпека ураження електричним струмом
- •Засоби захисту від ураження струмом
- •Розрахунок захисного заземлення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Вивчення правил розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу у навчальних закладах.
- •Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах
- •Галузь застосувань
- •Загальні положення
- •3. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Додатки
- •Про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався з потерпілим
- •Журнал реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Спеціального розслідування групового нещасного випадку або нещасного випадку із смертельним наслідком,
- •5. Висновок комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, і запропоновані заходи щодо притягнення їх до відповідальності.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Вивчення методики складання інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки.
- •Теоретичні відомості
- •Мета і призначення інструкцій з охорони праці
- •Положення про розробку інструкцій з охорони праці
- •1. Загальні положення
- •2. Зміст і побудова інструкцій
- •3. Викладення тексту інструкцій
- •4. Порядок розробки, затвердження та введення інструкцій в дію
- •5. Реєстрація, облік і видання інструкцій на підприємстві
- •6. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій
- •Основні вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки
- •Інструкція з охорони праці № _____
- •Інструкція з охорони праці № ___
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Контрольні питання
- •Література:
Питання для контролю та самоконтролю
З яких загальних законів складається законодавство України про охорону праці?
Які ви знаєте найважливіші підзаконні нормативно-правові акти з питань охорони праці?
Яким чином здійснюється кодування нормативних актів міжгалузевих стандартів?
Яким чином здійснюється кодування нормативних актів галузевих стандартів?
Назвіть перелік обов’язкових документів з охорони праці в установах освіти.
Які нещасні випадки підлягають розслідуванню та обліку?
Практична робота №2
Дослідження загазованості атмосферного повітря
Мета: Вивчити теоретичний матеріал, засвоїти методику визначення концентрації шкідливих газів і парів у повітрі, визначити фактичну їх концентрацію, порівняти з допустимими нормами і зробити відповідні висновки.
Теоретичні відомості
Атмосферне повітря - це суміш азоту (78,09%), кисню (20,95%), інертних газів (0,93%), вуглекислого газу (0,03%). Але повітря постійно забруднюється шкідливими для здоров'я людини газами, парами і пилом різноманітного походження. Шкідливими називаються речовини, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. В організм людини шкідливі речовини можуть проникати через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх до роту забрудненими руками.
За характером впливу на організм людини хімічні речовини поділяються на:
- загально токсичні, що викликають отруєння всього організму та впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему). До них належать ртуть, оксид вуглецю, селітра, концентровані розчини кислот, толуол, аміни;
- подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок, очей, легень, шкіри (хлор, аміак, сірководень, азот, пари кислот, лугів);
сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, формалін, розчинники, лаки на основі нітросполук);
канцерогенні, що викликають злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест, нікель, хром);
мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
речовини, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію (ртуть, свинець, радіоактивні ізотопи, нікотин, бензол);
задушливі, що приводять до токсичного набряку легенів (оксид вуглецю, оксиди азоту).
Ступінь отруєння шкідливими речовинами залежить від токсичності речовини, її концентрації, часу дії, шляху проникнення, вибіркової дії, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму.
Потрапивши в організм людини, шкідливі речовини можуть викликати гострі чи хронічні отруєння. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан), хронічні – внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій (свинець, ртуть, марганець).
За вибірковою дією шкідливі речовини поділяються на:
серцеві – кардіотоксичної дії (солі калію, кобальту, кадмію);
нервові, що спричиняють порушення психічної активності людини (чадний газ, фосфорорганічні сполуки);
печінкові – альдегіди, феноли, хлоровані вуглеводні;
- ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота;
кров'яні – анілін та його похідні, нітрити;
легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії шкідливі речовини поділяються на три групи:
летальні, що призводять або можуть, призвести до смерті (у 5% випадків) - термін дії до 10 діб;
тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях – термін дії від 2 до 5 діб;
короткочасні – тривалість дії яких декілька годин, що призводить до подразнення у носі, ротової порожнини, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.
Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). ГДК деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони приведені в табл. 4. додатку.
ГДК (мг/м3) шкідливої речовини – це максимальний вміст шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря, який протягом 8-годинного робочого дня (не більше 40 годин на тиждень) під час всього робочого стану не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
- надзвичайно небезпечні: ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон, бензопілен, фосген);
- високо небезпечні: ГДК 0,1-1,0 мг/м3 (кислота сірчана та соляна, хлор, їдкі луги, оксиди азоту, йод, марганець, бензол);
- помірно небезпечні: ГДК 1,0-10,0 мг/м (толуол, ксилол, спирт метиловий, тютюн, ангідрид сірки);
- мало небезпечні: ГДК понад 10,0 мг/м3 (ацетон, аміак, бензин, гас, оксид вуглецю, етиловий спирт, скипидар).
В списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини.
О - гостро направленої дії;
A - алергічної дії;
К - канцерогенної дії;
Ф - фіброгенної дії.
При вмісті в повітрі робочої зони декількох речовин односпрямованої дії слід дотримуватись наступної умови:
С1/ГДК1, + С2/ГДК2+ ... + С3/ГДК31, (2.1)
де С1, С2, ... С3 – фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі, мг/м3; ГДК1, ГДК2, ... ГДК3 – гранично допустимі концентрації (табличні дані) шкідливих речовий, мг/м3.
До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться шкідливі речовини, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
Шкідливі речовини у виді газів, парів, аерозолів проникають в організм людини головним чином через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний тому, що шкідливі речовини потрапляють у кров, а саме в велике коло кровообігу і розносяться по всьому організм. При цьому дія їх набагато сильніша і швидша, ніж при попаданні в організм іншими шляхами. Поступаючи в кров, вони викликають інтоксикацію.
Вуглецю оксид (чадний газ, СО) – газ без запаху, без кольору, виникає під час неповного спалювання органічних з'єднань. Попадаючи в легені, надзвичайно легко (в 250-300 разів швидше кисню) з'єднується з гемоглобіном крові, позбавляє еритроцити (червоні кров'яні тільця) здатності транспортувати кисень, настає кисневе голодування, запаморочення, задуха, втрата свідомості й навіть смерть. При вмісті 0,16% СО в повітрі отруєння наступає через 1 год., а при концентрації СО 0,4% смертельно небезпечно навіть при короткочасному перебуванні. Необхідно також відзначити, що СО сприяє відкладанню ліпідів на стінах кровоносних судин, погіршуючи їх прохідність, особливо в коронарних судинах серця і головного мозку.
Азоту оксиди (N0, N02) – надзвичайно небезпечні гази. Велика їх концентрація в районах ТЕС, хімічних та металургійних заводів. З'єднуючись з водою в дихальних шляхах, вони утворюють азотну та азотисту кислоти, що спричиняє сильні подразнення слизових оболонок, тяжкі захворювання.
Свинець і його сполуки проникають в організм людини через шкіру, органи дихання, з питною водою та продуктами харчування і накопичуються в крові людини, що призводить до анемії (важкого свинцевого отруєння), головного і м'язового болю, втрати свідомості, функціональних змін у центральній нервовій системі.
Автомобільний бензин – при кімнатній температурі випаровується із швидкістю 40 г/год. з поверхні в 1м2. Концентрація бензину 3-4 г/м3 через 2-3 хв. викликає кашель, виділення сліз; концентрація 30-40 г/м3 призводить до отруєння із втратою свідомості після 3-4 вдихів.
Сірки двооксид (сірчаний ангідрид, SO2) – газ без кольору, з різким запахом. Надзвичайно токсичний, особливо для людей, які хворіють на серцево-судинні і легеневі захворювання. Подразнює слизову оболонку очей, органи дихання, викликає важкі форми бронхіту. При концентрації 50 мг/м3 утворює, з'єднуючись з вологою, сірчисту і сірчану кислоти.
Сірководень (H2S) – викликає порушення внутрішньо тканинного дихання, тканини перестають засвоювати кисень. При концентрації 0,02% вже через 5-10хв. з'являється пекучий біль слизових оболонок очей і органів дихання; при 0,06-0,07% – набухання легенів; понад 0,08% – втрата свідомості і може настати смерть від паралічу дихання.
Коротка характеристика деяких інших шкідливих речовин наведена в табл. 5. додатку.
До основних засобів захисту людини від впливу шкідливих речовин відносять:
гігієнічне нормування їх вмісту у повітрі;
герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих речовин за рахунок місцевої вентиляції;
- різні методи очищення газових викидів в атмосферу (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення);
- нормальне функціонування загальної обмінної вентиляції, кондиціювання повітря;
- контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі.
Для визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують наступні методи:
- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря і проведенні фізико-хімічного аналізу в лабораторних умовах (хроматографічного, фото колориметричного). Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу; метод неперервної автоматичної реєстрації в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (наприклад "Сирена-2" на аміак, "Фотон" - на сірководень);
- експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміна кольору індикатора в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко із достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні.
Для цього методу використовують газоаналізатори УГ-2, ГХ-4 та інші.