- •Воловик в.М.
- •Практичні завдання
- •1. Навести індивідуальні приклади (у вигляді таблиці) територіальних геосистем різного рівня, використавши літературні та картографічні джерела.
- •2. Використавши літературні джерела [5, 6], на контурну карту світу нанести основні типи ландшафтів суші. Зробити опис одного з типів ландшафту Землі (за вибором студента).
- •4. Використавши ландшафтну картосхему (рис. 1) намалювати схематичний ландшафтний профіль місцевості, на якому показати окремі фації. Проаналізувати морфологічну структуру ландшафту річкової долини.
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 2 Визначення меж ландшафтних комплексів
- •Практичні завдання
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 3 Морфометричні характеристики ландшафтних комплексів
- •Практичні завдання
- •1. Дати фізичні та морфометричні характеристики ландшафтних комплексів заданої території (на вибір студента), які записати до таблиці.
- •2. Визначити густоту розчленування рельєфу вибраного ландшафтного комплексу.
- •3. Обчислити глибину розчленування рельєфу вододільних, схилових та надзаплавно-терасових місцевостей.
- •4. Дати короткий опис морфометричних характеристик ландшафтного комплексу на одну-дві сторінки із додержанням послідовності.
- •Теми доповідей
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 4-5 Побудова ландшафтного профілю
- •Практичні завдання
- •Вся робота складається з декількох етапів.
- •2. Проаналізувати ландшафтний профіль і дати його опис.
- •Додатки
- •Фондово-літературні матеріали
- •1.1. Загальна компонентна характеристика.
- •1.2. Характеристика ландшафтних комплексів п’ятничанського лісу.
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 6 Прикладні аспекти ландшафтознавства. Аналіз рекреаційних ресурсів та умов лісових ландшафтів (на прикладі п’ятничанського лісу)
- •Практичні завдання
- •1. Скласти анотований показник літератури присвячений вивченню рекреаційних ресурсів та умов.
- •2. Використавши теоретичні матеріали, проаналізувати поняття «рекреаційні ресурси», «рекреаційні умови», «рекреаційний потенціал». Створити схему «рекреаційних ресурсів».
- •5. Використавши план лісонасаджень п’ятничанського лісу, аналогічно до завдання 4, скласти картосхему стадій рекреаційної дигресії, використавши табл. «Таксаційний опис Вінницького лісництва».
- •7. Написати звіт, де дати комплексну характеристику рекреаційних ресурсів та умов п’ятничанського лісу за схемою:
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 7 Використання геоінформаційних систем у ландшафтних дослідженнях
- •Практичні завдання
- •1. Використавши гіс-програму «Карта 2000» при роботі з матрицею висот побудувати профіль рельєфу (за довільною лінією, за об’єктом векторної карти, з врахуванням відносних висот).
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Лабораторне заняття 8
- •Практичне завдання
- •1. За допомогою програми Terragen, змоделювати рівнинний та гірський клас ландшафту (по одній моделі).
- •Настройки камери
- •Camera Settings - Настройки камери (рис. 17)
- •Властивості Зображення
- •Render Settings - Настройки рендерингу (рис. 18).
- •Effects/Accessories - Ефекти/Аксесуари - Тут ви можете вибрати плагін для застосування його до ландшафту. Terrain Genesis – Генезис ландшафту.
- •Terrain Combination – Комбінування Ландшафту (рис. 22).
- •Surface Map - Карта поверхні (рис. 23)
- •Surface Appearance - Вид поверхні
- •Overall Reflection Properties - Загальні Властивості Віддзеркалення
- •Wave Properties. - Властивості Хвилі.
- •Cloud Genesis - Виникнення Хмари (рис. 29).
- •Light Decay / Red - Розкладання Світла / Червоний
- •Image - Настройки зображення.
- •Теоретичні питання
- •Література до теми
- •Питання до заліку
Лабораторне заняття 3 Морфометричні характеристики ландшафтних комплексів
Мета: навчити студентів за топографічними картами різного масштабу давати загальну характеристику орографії на території досліджень та обчислювати основні морфометричні характеристики рельєфу даних ландшафтних комплексів.
Необхідні матеріали: учбові топографічні карти масштабу 1: 200 000 території Вінницької області, за можливістю - інших областей України; курвіметри, калька.
В сучасних умовах, коли інтенсивно розвиваються прикладні напрямки географічних досліджень, із метою задоволення потреб різних галузей народного господарства (сільського, лісового, промисловості, проектної справи тощо) від географів-ландшафтознавців вимагають конкретних крупномасштабних досліджень, що характеризують рельєф, фізико-географічні процеси, антропогенний вплив тощо.
Практичні завдання
1. Дати фізичні та морфометричні характеристики ландшафтних комплексів заданої території (на вибір студента), які записати до таблиці.
Географічне положення ЛК |
Вид та тип ландшафтного комплексу |
Загальні особливості рельєфу |
|
|
|
Для виконання завдання необхідно використати топографічні карти Вінницької області масштабу 1 : 200 000 або 1 : 100 000, а також атлас вінницької області. В атласі на карті «Фізико-географічне районування» студент вибирає ландшафт, який має певну кольорову заливку та відповідний елемент легенди. Вибравши ландшафтний комплекс, визначаємо його вид та тип (за цією ж картою атласу). Загальні особливості рельєфу визначаються як за атласом Вінницької області (геоморфологічна карта), так і топографічною картою. Для виконання завдання підбирається лист або декілька, які співпадають за обрисами з вибраним ландшафтом. Отримавши певну площу на топографічній карті для вивчення морфометричних характеристик, необхідно:
ознайомитись з масштабом карти, перерізом горизонталей і географічним положенням території;
визначити вид та тип ландшафтних комплексів;
встановити загальні особливості рельєфу (гірський або рівнинний, ерозійний або льодовиковий тощо);
виділити вододільні лінії, схили, тальвеги;
детально вивчити окремі форми в межах кожного району та можливості пояснити їх походження.
2. Визначити густоту розчленування рельєфу вибраного ландшафтного комплексу.
Густоту ерозійного розчленування (К) визначають за формулою:
К = L / P,
де L - довжина ерозійної сітки на площі P. Для цього курвіметром або циркулем вимірюють довжину ерозійної сітки та обчислюють за допомогою палетки (виготуваної з кальки) площу досліджуваного комплексу.
Для виконання завдання студент використовує ту ж саму топографічну карту, де бажано вибрати форму рельєфу з чітко вираженою брівкою (підошовною лінією) - яружно-балковий комплекс, річкову долину. Довжину ерозійної сітки буде складати лінія брівки або підошовна лінія.
3. Обчислити глибину розчленування рельєфу вододільних, схилових та надзаплавно-терасових місцевостей.
Відносні висоти, що характеризують глибину ерозійного розчленування кожного з типів місцевостей, знаходять як різницю між абсолютними відмітками найнижчих (супераквальних) та найвищих (елювіальних) місцерозташувань.