Література

1. Белошистая А. В. Формирование и развитие математических способностей дошкольников: Вопросы теории и практики / А. В. Белошистая. – Москва : ВЛАДОС, 2003. – 400 с.

2. Коджаспирова Г. М. Педагогика в схемах, таблицах и опорных конспектах / Г. М. Коджаспирова. − 2-е изд. − Москва : Айрис-пресс, 2007. − 256 с.

3. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников: учеб. пособ. / Под ред. А. А. Столяра. – Москва : Просвещение, 1988. – 303 с.

1.3. Аналіз програм з дошкільного виховання щодо наявності логіко-математичного розвитку

Базова програма «Я у Світі»

Зміст логіко – математичного розвитку дошкільників подано у всіх сферах життєдіяльності Базової програми «Я у Світі». А з формування логіко – математичної компетентності дітей в цій програмі визначено коло питань, а саме:

1. Роль вихователя у логіко-математичному розвитку дітей полягає у створенні умов, за яких можливо надавати допомогу дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, бо основним чинником розвитку дитини є її власна діяльність.

2. Важливим є не результат пізнавальної діяльності дитини, а процес її здійснення. Тому, що від цього процесу залежить усвідомленість отриманих знань в ході самостійної пізнавальної діяльності.

3. Принципова особливість БП «Я у Світі» стосовно математичного змісту полягає у тому, що традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Тому, щоб забезпечити логіко-математичну компетентність дітей, необхідно формувати і розвивати у них уміння здійснювати і математичні, і логічні операції.

Висновок: вихователь має бути добре обізнаним з математичними і логічними операціями, якими мають опанувати діти дошкільного віку.

Математичні операції: операції з множинами, величинами, фігурами, орієнтація у просторі, лічба, операції з числами, обчислювання, вимірювання.

Логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, доведення, серіація, причинно – наслідкові зв’язки, узагальнення, абстрагування.

Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність засвоєння ними логічних операцій.

Більша частина математичних операцій здійснюється в кожній віковій групі. Головне при їх виконанні враховувати вікові можливості (послідовність засвоєння логічних операцій) та додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності. Наприклад, ознайомлення з трикутником доцільно проводити в середній групі, а не в молодшій, адже дітям молодшої групи ще недоступні такі логічні операції як доведення та поняття зв’язку.

Забезпечує виконання всіх принципів дидактики в процесі організації логіко-математичного розвитку дітей, додержання певних алгоритмів.

Алгоритм – це точне прописання послідовності дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Алгоритми формування у дошкільників уявлень про множини і числа; навчання порядковій лічбі; знайомства з геометричними фігурами подано нижче.

Алгоритм формування у дошкільнят уявлень про множини і числа

1. Навчання оперувати поняттями «один», «багато»;

2. Порівняння груп предметів, оперування поняттями «багато», «мало», «один»;

3. Навчання прийому накладання і порівняння таким чином множин рівнозначної потужності, введення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

4. Порівняння множин різних потужностей способом накладання. Визначення чого більше, чого менше, чому;

5. Ознайомлення з порівнянням множин способом прикладання;

6. Уточнення як можна зрівняти множини (прибрати зайвий предмет, або добавити ще один у меншу множину);

7. Лічба предметів в рівно потужних множинах, закріплення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

8. Добавити предмет до однієї з рівно потужних множин і порівняти множини;

9. Дати дітям зразок лічби утвореної множини, виділяючи голосом нове число, підкреслити, що утворилося нове число;

10. Уточнити як отримали нове число;

11. Порівняти нове число із попереднім;

12. Повторити з дітьми лічбу до нового числа.

Алгоритм навчання порядковій лічбі.

1. Виставити 5 однакових предметів, запропонувати порахувати;

2. Замінити перший предмет і запитати котрий цей предмет;

3. Таким же чином познайомити дітей з іншими числівниками: другий, третій, четвертий, п’ятий;

4. Вправляти в порядковій лічбі на різних предметах;

5. Показати зв'язок кількісної і порядкової лічби.

Алгоритм знайомства з геометричними фігурами.

1. Показати геометричну фігуру і назвати її;

2. Запропонувати дітям назвати фігуру;

3. Запропонувати знайти таку фігуру серед інших фігур;

4. Обстежити фігуру за допомогою усіх аналізаторів;

5. Назвати ознаки геометричної фігури;

6. Порівняти її з іншою, вже знайомою фігурою;

7. Виконати практичні дії з цією фігурою (представленою у різних розмірах і кольорах).

Програма «Впевнений старт»

«У світі чисел та цифр»

- вчити називати числа від 1 до 10, від будь – якого числа до 10, від 10 до будь – якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу;

- ознайомлювати з цифрами (1 – 9 (0) та їхнім написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;

- ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел;

- знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);

- вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж» встановлювати рівність з нерівності;

- вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=);

- вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв’язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів;

- вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням елементарних математичних понять;

- заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»;

- формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, використання знань в повсякденному житті.

«У світі форм і величин»

- вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами;

- ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); формувати навички з вимірювання величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки;

- уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус).

«У світі простору і часу»

- вчити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо);

- вправляти у вмінні визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті);

- вчити визначати відстань, диференціювати поняття: далеко, близько, поруч, подалі;

- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);

- вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;

- ознайомлювати з різними видами годинників та календарів та вчити користуватися ними.

Розділ ІІ

Розвиток логіко – математичних здібностей дітей дошкільного віку – це важлива сучасна методична проблема дошкільної освіти. Логіко – математична компетентність і грамотність є компонентами сучасної математичної освіти дошкільників.

Логіко – математичний розвиток передбачає пізнавальну активність у власному розвитку дошкільника, який цікавиться особливостями свого сприймання , пам’яті, уяви, уваги, мислення, здійснює елементарні мислительні дії.

Сьогодення вимагає створити сприятливі умови для оволодіння дитиною початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, щоб розвинути уміння формулювати запитальні речення, самостійно вивчати навколишній світ, радіти з відкриття.

Це зумовлено низкою об’єктивних чинників:

• Початком шкільного навчання з шести років;

• Значний обсяг інформації, яку дитина отримує з різних джерел;

• Бажання педагогів надати навчальному процесу більшої інтенсивності;

• Бажання батьків, якомога раніше навчити дитину мислити.

Відповідно до положень Базового компонента мій обов’язок сформувати у своїх вихованців вміння міркувати, орієнтуватись в усьому, що їх оточує, приймати самостійні рішення, сприймати життя цілісно.

Тому я в своїй роботі роблю акцент на розвиток логіко – математичних умінь у дошкільнят, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції.

Логіко – математичну освіту в своїй роботі я спробувала розглянути, як засіб формування життєвої компетентності дошкільника. Я намагалась розглянути дошкільника, як активного суб’єкта, який не є стороннім спостерігачем або пасивним слухачем, а докладає власних зусиль для того, щоб зрозуміти чого варто уникати, а чого прагнути, як досягти успіху і що для цього потрібно.

В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні наголошується, що сучасна українська освіта може й повинна не тільки передавати молодшому поколінню естафету набутих людством досвіду та знань, але й навчити його творити своє життя, вільно та вільно мислити. У багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях доведено, що за певних умов навчання діти здатні опанувати логічні операції вже в дошкільному віці.

Основним концептуальним положенням логіко – математичної освіти є людина, яка є будівельником логічного мислення і пізнавальної діяльності.

Зміст логіко – математичної освіти: це система знань про зв’язок Людини, Природи та Суспільства, про створення умов для забезпечення повноцінного розумового, інтелектуального, логічного розвитку молодої людини під час навчальної діяльності, про формування практичних вмінь та навичок організації логіко – математичного розвитку.

Логіко – математична освіта передбачає використання різних способів, методів навчання.

Схематично її зміст можна представити так: (таблиця додаток № 1 ).

Відомо, що мислення дошкільнят загалом наочно образне, однак у п’яти – шестирічних дітей уже можна розвинути й елементи логічного мислення. Щоб дитина не вивчала, вона використовує у своїй пізнавальній діяльності мислительні прийоми. Саме вміння мислити допоможе їй засвоїти будь – який предмет, який вивчатиметься у школі.

Логіко – математична компетентність – це уміння здійснювати класифікацію геометричних фігур, предметів, множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Отже, навчання дошкільника розмірковуванню стає одним із важливих педагогічних завдань, яке належить розв’язувати в контексті його особистісного розвитку в цілому, логіко – математичного зокрема. Саме тому в основу змістовних ліній логіко – математичного аспекту Базового компонента покладено такі логічні і математичні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

Оцінюючи досягнення дошкільника в логіко – математичному розвитку, я беру до уваги не лише дані так званих «профільних»занять з розвитку математичних уявлень, а й весь життєвий контекст дитини, різні сфери її життєдіяльності, які висвітлені в освітніх лініях Базового компонента. Адже не випадково у Базовому компоненті дошкільної освіти аспект логіко – математичного розвитку не виділено окремо, а подано в середині кожної означеної освітньої лінії.

Наголошую, що важливим є не стільки логіко – математичні уміння дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень, отже,використовувати не лише в умовах дитячого садка, а й поза ним, свої логіко – математичні уміння, поводитися компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального досвіду, вимог життя.

Культура суджень та поведінки дошкільника – найкращий показник належного розвитку в нього логічних умінь, запорука здатності до адекватної поведінки.

Узагальнюючи вище сказане, можна зазначити, що для розвитку логіко – математичних умінь важливо, щоб навколишнє середовище, в якому перебуває дошкільник, було варіативним, різноманітним, не надто унормованим, надавало дитині можливість почуватися відкривачем нових знань, було доступним для ознайомлення, безпечним для життя і водночас давало можливість виявити здорову міру ризику.

Моя робота по формуванню компетентності дитини в логіко – математичному розвитку, яка спрямована на підтримку, збереження та розвиток мислення, пам’яті, уваги, вміння поводитися в різних життєвих ситуаціях, здійснювалася засобом логічної математичної освіти малюків.