Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

курсова

.docx
Скачиваний:
187
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
29.3 Кб
Скачать

Вступ

Розквіт нанотехнологій, інформатизація світу зумовлює підготовку висококваліфікованих фахівців з високим рівнем інтелектуальних можливостей і достатнім рівнем мислительних операцій. Все це зумовлює певні вимоги до системи освіти, в тому числі і дошкільної. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, у Законі України «Про дошкільну освіту» велика увага приділяється важливості розробки освітніх технологій, які мають на меті розвиток у дитини найбільш продуктивних видів і форм мислення.

Підготовка до здійснення математичних дій передбачає не лише засвоєння дітьми певних знань, формування у них кількісних, просторових і часових уявлень. Найбільш важливим є розвиток у дошкільнят розумових здібностей, а вміння конструктивно мислити - актуальним і сучасним, тому що на сьогоднішній день залишається однією з основ математичного розвитку дошкільників. 

В наукових дослідженнях вчених-практиків наведено здатність дітей дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття (Л.Виготський, З.Калмикова, А.Усова, Н.Тализіна та інші), виявлені суттєві зв’язки дійсності, які присутні у предметно – чуттєвій пізнавальній діяльності (Л.Венгер, О.Запорожець), висвітлено особливості засвоєння узагальнення дошкільниками (І.Домашенко, О.Цеханська, С.Ніколаєва), закономірності засвоєння поняття «число» дошкільниками (В.Давидов, О.Астряб, П.Гальперін), наведено приклади найоптимальніших форма та методів навчання дошкільників (Л.Артемова, Н.Гавриш, А.Богуш, Е.Карпова).

В Базовому компоненті дошкільної освіти, сучасних програмах з методики дошкільної освіти серед завдань математичної підготовки дошкільників виокремлюється потреба у формуванні не тільки певних математичних понять і уявлень, але і розвиток логіко-математичних понять. Тож вирішальне значення для інтенсивності новоутворень дошкільного віку має математика. Без комплексної та професійної математичної підготовки неможливі ті якісні зміни, які є необхідні для переходу у систему шкільного навчання.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати педагогічні умови та заходи, які забезпечують формування логіко-математичних понять у дітей дошкільного віку та апробувати їх ефективність.

Завдання дослідження:

  1. Охарактеризувати нинішній стан проблеми формування логіко-математичних понять дошкільників в теорії та практиці дошкільної освіти.

  2. Тлумачення сутності понять: «логіко-математичний розвиток», «логіка», «математичний розвиток», «логічний розвиток».

  3. Розкрити сутність рівнів сформованості логіко-математичних понять у дітей дошкільного віку та розробити критерії оцінювання та показники їх прояву у дошкільників.

  4. Визначити та апробувати педагогічні умови та експериментальну методику формування логіко-математичної компетентності дошкільнят.

Об’єкт дослідження – процес формування логіко-математичної компетентності у дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – формування логіко-математичних понять у дошкільників.

Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація та систематизація даних.

Емпіричні методи: спостереження, анкетування, бесіди, тестування, аналіз продуктів діяльності.

Базою дослідження виступив Вінницький приватний православний навчально-виховний комплекс імені Святого Миколая.

Розділ 1. Теоретичні основи логіко-математичного розвитку дошкільників

    1. Дефінітивний аналіз ключових понять: логіко-математичний розвиток, логічні операції поняття «готовність до школи»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення творчої самореалізації кожної дитини та формування у неї життєвої компетентності.

Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі освіти до особистісно-орієнтованої, яка спрямована на організацію „повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта” [Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід). – К.: Стилос, 2000. – 336 с.].

У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Можливість і доцільність поєднання логічного та математичного аспектів були предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, як одне з основних завдань, що мають розв’язуватися в дошкільному віці, визнано перехід від конкретних емпіричних знань до понять наукового характеру. За основу введення таких понять беруться різні математичні та логічні дії [Зайцева Л.І. Математична компетентність: диференційований підхід // Палітра педагога. – 2004. – № 2. – С. 16-17].

У наукових дослідженнях доведено спроможність дітей дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття Л. Виготський, П. Гальперін, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова, виявлені суттєві зв’язки дійсності, які є доступними дошкільникам у предметно-чуттєвій пізнавальній діяльності (Л. Венгер, О. Запорожець), ґенезу поняття «число» й особливості усвідомлення дітьми числових абстракцій (М. Вовчик-Блакитна, П. Гальперін, В. Давидов, Г. Костюк); розроблено найоптимальніші форми і методи навчання дошкільників (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Е. Карпова). Н. І. Баглаєва [Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід). – К.: Стилос, 2000. – 336 с. ], дає визначення дефініціям «логіко-математичний розвиток» і «логіко-математична компетентність», які покладено в основу змістових ліній Базового компоненту дошкільної освіти та детально висвітлені у Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні [Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 6-9].

Логіко-математична компетентність дошкільника характеризується цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

- здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі; класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час;

- здійснює найпростіші усні обчислення, розв’язує арифметичні та логічні задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності;

- прагне знаходити свої шляхи розв’язання завдань, самостійно виводить нові знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування; - правильно користується виразами, що означають положення предметів у просторі, вказує напрямки, пов’язані з орієнтацією у часі;

- довільно, у потрібний момент, відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності [Баглаєва Н. І. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят // Дошкільне виховання. – 1999. – № 7. – С. 3-4].

Для успішного формування логіко-математичних понять та ефективного розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку необхідно розробити цілісний комплекс завдань, дидактичних ігор і вправ з формування та розвитку кожного поняття у процесі пізнавальної діяльності дитини з визначенням часу їх проведення і місця в режимі ДНЗ.

Даний комплекс складається з урахуванням складності й обсягу навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей дітей старшої групи. Він передбачає формувальні, закріплюючі та контрольні заняття, розвивальні ігри з розширення й узагальнення знань, продуктивні і репродуктивні вправи на розвиток предметних і розумових дій, завдання для самостійної та індивідуальної роботи дітей. Відповідно до цього змісту доцільно планувати та розробляти дидактичний матеріал для роботи з дітьми.

Враховуючи принципи побудови навчально-виховного процесу, його дидактичну логіку вихователі пропонують завдання, які передбачають:

1) поступове ускладнення матеріалу;

2) узгодження нового матеріалу з раніше вивченим;

3) систематичне повторення вже знайомого навчального матеріалу з метою

його міцного і повного засвоєння;

4) відповідність навчального матеріалу певній навчальній темі;

5) поєднання з іншими видами діяльності (інтегрованість);

6) самостійне і творче використання вивченого матеріалу дітьми з

обов’язковим промовлянням власних думок у вигляді міркувань та умовиводів.

Робота зі дошкільниками з формування логіко-математичних понять передбачає систематичність, цілеспрямованість і має здійснюватися з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяють розумовому розвитку дитини.

Зрозуміло, що головна роль на заняттях відводиться розвитку дітей, тому заняття не замінюються ніяким іншим видом діяльності, навіть грою, особливо у дошкільному віці, оскільки для переходу дитини від одного виду провідної діяльності до іншого необхідне формування певного рівня готовності.

Ігрова діяльність на заняттях у дошкільному віці не повинна займати більшу частину заняття, навіть у тому випадку, коли ігри добираються на закріплення навчального матеріалу і забезпечують математичну підготовку дитини. Головним засобом організації навчання дошкільників є пізнавальні завдання і вправи з формування, закріплення та розширення знань, а також проблемні завдання, що сприяють розвитку навичок використання отриманих знань у нових практичних умовах.

Крім того, розроблені спеціальні проблемні ситуації дидактичні вправи-таблиці, спрямовують увагу дітей на розв’язання різноманітних логіко-математичних завдань та розвивають їх кмітливість. Діти вчаться міркувати, доводити свою думку, обґрунтовувати її, робити висновки. Самостійне придумування розповідей за картинками надає простору дитячій уяві, сприяє розвитку мови, мислення. Наприклад, дітям пропонують розглянути картинки і встановити послідовність явищ: що було спочатку, а що потім, розташувати номери у кружечках відповідно до послідовності дій, скласти невеличку розповідь .

    1. Зміст логіко – математичного розвитку дошкільників у Базовій програмі «Я у Світі»

Питання формування логіко-математичної компетентності подано у всіх сферах життєдіяльності Базової програми «Я у Світі».

З формування логіко – математичної компетентності дітей в цій програмі визначено коло питань, а саме: 

1. Роль вихователя у логіко-математичному розвитку дітей полягає у створенні умов, за яких можливо надавати допомогу дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, бо основним чинником розвитку дитини є її власна діяльність. 

2. Важливим є не результат пізнавальної діяльності дитини, а процес її здійснення. Тому, що від цього процесу залежить усвідомленість отриманих знань в ході самостійної пізнавальної діяльності. 

3. Принципова особливість БП «Я у Світі» стосовно математичного змісту полягає у тому, що традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Тому, щоб забезпечити логіко-математичну компетентність дітей, необхідно формувати і розвивати у них уміння здійснювати і математичні, і логічні операції. 

Висновок: вихователь має бути добре обізнаним з математичними і логічними операціями, якими мають опанувати діти дошкільного віку. 

Математичні операції: операції з множинами, величинами, фігурами, орієнтація у просторі, лічба, операції з числами, обчислювання, вимірювання. 

Логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, доведення, серіація, причинно – наслідкові зв’язки, узагальнення, абстрагування. 

Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність засвоєння ними логічних операцій. 

Більша частина математичних операцій здійснюється в кожній віковій групі. Головне при їх виконанні враховувати вікові можливості (послідовність засвоєння логічних операцій) та додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності. Наприклад, ознайомлення з трикутником доцільно проводити в середній групі, а не в молодшій, адже дітям молодшої групи ще недоступні такі логічні операції як доведення та поняття зв’язку.Забезпечує виконання всіх принципів дидактики в процесі організації логіко-математичного розвитку дітей, додержання певних алгоритмів. 

Алгоритм – це точне прописання послідовності дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Алгоритми формування у дошкільників уявлень про множини і числа; навчання порядковій лічбі; знайомства з геометричними фігурами подано нижче. 

Алгоритм формування у дошкільнят уявлень про множини і числа. 

1. Навчання оперувати поняттями «один», «багато»; 

2. Порівняння груп предметів, оперування поняттями «багато», «мало», «один»; 

3. Навчання прийому накладання і порівняння таким чином множин рівнозначної потужності, введення понять «стільки ж скільки», «порівну»; 

4. Порівняння множин різних потужностей способом накладання. Визначення чого більше, чого менше, чому; 

5. Ознайомлення з порівнянням множин способом прикладання; 

6. Уточнення як можна зрівняти множини (прибрати зайвий предмет, або добавити ще один у меншу множину); 

7. Лічба предметів в рівно потужних множинах, закріплення понять «стільки ж скільки», «порівну»; 

8. Добавити предмет до однієї з рівно потужних множин і порівняти множини; 

9. Дати дітям зразок лічби утвореної множини, виділяючи голосом нове число, підкреслити, що утворилося нове число; 

10. Уточнити як отримали нове число; 

11. Порівняти нове число із попереднім; 

12. Повторити з дітьми лічбу до нового числа. 

Алгоритм навчання порядковій лічбі. 

1. Виставити 5 однакових предметів, запропонувати порахувати; 

2. Замінити перший предмет і запитати котрий цей предмет; 

3. Таким же чином познайомити дітей з іншими числівниками: другий, третій, четвертий, п’ятий; 

4. Вправляти в порядковій лічбі на різних предметах; 

5. Показати зв'язок кількісної і порядкової лічби. 

Алгоритм знайомства з геометричними фігурами. 

1. Показати геометричну фігуру і назвати її; 

2. Запропонувати дітям назвати фігуру; 

3. Запропонувати знайти таку фігуру серед інших фігур; 

4. Обстежити фігуру за допомогою усіх аналізаторів; 

5. Назвати ознаки геометричної фігури; 

6. Порівняти її з іншою, вже знайомою фігурою; 

7. Виконати практичні дії з цією фігурою (представленою у різних розмірах і кольорах). 

Існує методика введення дітей в світ логіко – математичних уявлень з допомогою спеціальної серії навчаючих логіко – математичних ігор. В цих іграх моделюються такі логічні і математичні конструкції, розв’язуються такі задачі, які сприяють прискоренню формування і розвитку у дітей простих логічних структур мислення і математичних уявлень. Для цих ігор використовуються «Логічні блоки», які розробив угорський психолог З. Дьєнеш. Логічні блоки складаються із 24 геометричних фігур, що вирізняються кольором (трьох кольорів), формою (круги, квадрати, трикутники, прямокутники), розміром (великі – малі фігури). На початку слід ознайомити дітей з цими блоками, пропонуючи їм прості завдання. Використовуючи логічні блоки Дьєнеша можна розробити цілий ряд дидактичних ігор і вправ для дітей кожної вікової групи. Наприклад д/ігри: «Намисто», «Відшукай», «Так чи ні», «Обручі». Хід цих ігор в кожній віковій групі однаковий, але зміст і складність завдань різні. Усі логіко – математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим ускладненням завдань. 

Із блоками Дьєнеша можна конструювати багато розвиваючих логіко – математичних ігор. Для одного з варіантів цих ігор пропонуються таблиці із «кодами», в яких геометричні фігури та їхні властивості умовно позначенні (кодами). Відповідно до поданих в таблицях «кодів», діти мають заповнити клітинки таблиці геометричними фігурами. 

Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням. Зразок гри із запереченнями: На цьому кораблі попливуть у подорож де-які  з цих «геометричних чоловічків”, їх прийшли проводжати у далеку путь усі родичі. Хто ж з них попливе на кораблі? Щоб визначити це, треба звернути увагу на ось ці «закодовані» позначення. То які чоловічки мають зайняти свої місця на кораблі? (не круглі і не жовті). Такі фігури є у вас на столах, відберіть ті, що можуть бути на цьому кораблі і покладіть їх перед собою, щоб чоловічки побачили, чи вгадали ви хто з них відправиться у подорож на кораблі. 

В роботі з логіко – математичного розвитку дошкільнят важливо, щоб кожна гра приносила дітям не тільки радість і задоволення, а ще й користь. Щоб граючись вони розвивались і навчались.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]