1.4. Проблема логіко-математичного розвитку дошкільників у педагогічному досвіді

На сучасному етапі розвиток методики формування елементарних математичних уявлень дошкільників продовжується. У періодичних виданнях з дошкільної освіти з’являється велика кількість методичних розробок, статей теоретичного характеру. Методичні розробки найчастіше містять рекомендації щодо проведення занять, дидактичних ігор з математичного розвитку дітей. Статті теоретичного характеру найчастіше розкривають основні компоненти методичної системи процесу формування елементарних математичних уявлень дошкільників (зміст, форми, методи роботи) та особливості організацій вивчення дисципліни „Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень дітей”.

Проблеми логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку турбують не лише вихователів, але й педагогів вищої школи, методистів, психологів і батьків дітей. Саме тому інформацію щодо логіко-математичного розвитку дітей зараз можна знайти майже в будь-якому журналі.

Передовий досвід − результат творчого пошуку педагогів (теоретиків і практиків), що відкриває нові педагогічні факти, створює нові педагогічні цінності, раніше невідомі або недостатньо досліджені в педагогіці. Передовий досвід також може суттєво модифікувати існуючі методи, форми, засоби логіко-математичного розвитку дітей відповідно до нових вимог і завдань [1]

Передовий досвід містить те нове й оригінальне, корисне для практики, що знайдено самим педагогом. Це може бути нове нетрадиційне методичне розв’язання якихось питань, досвід використання на практиці теоретичного положення, упровадження якого у практику ще недостатньо розглянуто. Отже, передовим досвідом не слід вважати звичайну сумлінну роботу педагога. Так, якщо в районі багато педагогів працюють погано, а два з них дуже сумлінно, − це не означає, що два останніх володіють передовим досвідом.

Для характеристики будь-якого передового досвіду існують критерії: новизна, висока результативність, репрезентативність (перевірка часом, отримання аналогічних результатів низкою педагогів при ідентичних умовах), стабільність досвіду (результативність при різних умовах), наступність (досвід є складовою частиною загального педагогічного досвіду) [2]

Передовий досвід логіко-математичного розвитку дітей представлено у працях сучасних теоретиків і практиків. Залежно від проблеми, що розкривається в них, можна виокремити такі напрямки передового досвіду: вдосконалення компонентів методичної системи (оновлення змісту логіко-математичного розвитку дітей, використання сюжетно-рольових ігор на заняттях з математики, забезпечення індивідуального підходу в логіко-математичному розвитку тощо), особливості формування основних математичних уявлень (формування кількісні уявлення у дітей в процесі експериментальної діяльності, засвоєння основних понять величини у розвивальному середовище, формування вимірювальної діяльності у дітей в ігровій діяльності, ознайомлення з геометричними фігурами дітей на матеріалі дарунків Ф.Фребеля, використання об’ємної моделі часу у процесі формування в дітей вміння орієнтуватися у просторі тощо), розкриття психологічних особливостей математичного розвитку (формування елементів логічного мислення (аналіз, синтез, групування, класифікація), особливості сприйняття, розвиток пам’яті тощо), викладання дисципліни „Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень дітей” (особливості організації самостійної діяльності студентів на заняттях з методики математики тощо). Цей перелік можна продовжити. Але слід звернути увагу на те, що будь-яке дослідження обов’язково повинно мати практичне або наукове значення, отже сприяти організації логіко-математичному розвитку дітей.

Будь-яке дослідження може мати як теоретичну, так і практичну спрямованість. Наприклад, дослідження особливостей організації самостійної роботи дітей на заняттях з математики − це практичне питання, оскільки ця проблема могла виникнути у вихователя в роботі з дітьми. Але це питання також можуть досліджувати й теоретики з метою визначення психологічних особливостей дошкільників. Таким чином, одні й ті самі питання можуть досліджуватися як у теоретичному, так і у практичному напрямку [2].

Саме тому однією з методологічних вимог педагогіки вищої школи є положення про діалектичний зв’язок між педагогічною теорією і практикою освіти. Цей зв’язок двобічний. Практика логіко-математичного розвитку дітей сприяла виникненню наукового педагогічного знання й одночасно була критерієм його істинності.

Складна система зв’язку теорії з практикою логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку визначається не лише потребами практики, але і специфікою самого педагогічного знання про математичний розвиток дошкільників.

З розвитком методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку як педагогічної науки її взаємовідношення з практикою освіти трансформувалися, ускладнювалися, з’являлися нові форми взаємозв’язку, змінювалися погляди на характер взаємин[1]. Виникла необхідність впливу науки на практику. Учений повинен не лише успішно, на високому рівні здійснювати науковий пошук, але і проявляти турботу про використання результатів дослідження, про впровадження їх у практику освіти.

Впровадження передового досвіду − система засобів директивного характеру, що забезпечує обов’язкове використання нововведення всіма членами колективу.

Питання „впровадження” не просте, далеко не завжди практика охоче приймає результати досліджень, деколи навіть чинить опір їх впровадженню. В окремих випадках позначається консерватизм, в інших – вважається, що впровадженням повинен займатися сам дослідник. Окрім того, слід мати на увазі, що результати цілого ряду досліджень можуть прислужитися практиці в майбутньому, оскільки мають випереджальний характер[3].

З метою впровадження передового досвіду найчастіше на базі ДНЗ створюється експериментальний майданчик за таким алгоритмом:

1) розробляють загальну концепція науково-дослідної роботи (обґрунтовують вибір теми, визначають мету дослідження, об’єкт, предмет, висувають гіпотезу, визначають завдання, основну місію, принципи та пріоритетні напрямки роботи, концептуальні положення, кредо, відомості про наукового керівника);

2) готують лист-подання, з якому зазначають актуальність дослідження, мету, об’єкт, предмет, висувають гіпотезу, визначають завдання, основну місію;

3) складають план науково-дослідної роботи на період роботи експериментального майданчика.

З впровадження нової базової програми розвитку дітей „Я у світі” педагогів найчастіше цікавлять шляхи реалізації принципу інтеграції в процесі логіко-математичного розвитку дітей, забезпечення індивідуального підходу до дітей на заняттях з математики, особливості організації освітнього середовища з метою логіко-математичного розвитку дошкільників тощо. Передовий досвід з логіко-математичного розвитку дошкільників представлено на шпальтах сучасних періодичних виданнях („Вихователь-методист ДНЗ”, „Дошкільне виховання”, „Палітра педагога”, „Освіта Донбасу”, „Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка” тощо).