3)Тектонічні озера Євразії вирізняються своєю глибиною. Серед них особ­ливе місце посідають Байкал, Іссик-Куль, Мертве море, Балатон.

Байкал — найглибше прісноводне озеро у світі (1 620 м). Лежить майже в центрі азійської частини світу. Розміщене в глибокій і відносно вузькій тектонічній западині,

Байкал приймає води 336 річок, а витікає з нього лише одна — Ангара. У його водах живе близько 1,5 тис. видів рослин і тварин, 3/4 яких більше ніде не трапляється.

У тектонічній западині розміщене Мертве море — од­не з найсолоніших озер світу (близько 270%о, а в окремі роки до 310%о), його береги — найнижче місце суходо­лу на Землі (-395 м, за іншими даними — -400 м, -402 м нижче від рівня моря).

тектонічне оз. Балатон, що розміщене в Угорщині. Його площа — 596 км2, максимальна глибина сягає до 11м. Озеро прісне, стічне (витікає р. Шіо). Північний берег озера відомий гарячими * джерелами, згаслими вулканами. Мальовничий пейзаж, чисті води, цілюще повітря приваблюють туристів з усього світу.

4) загатного походження = відомі невеликі, але дуже гарні гірські озера — Женевське, Боденське.

5)вулканічне походження = озера Камчатки (Кроноцьке) та Японських островів.

Водні ресурси Євразії.

великі запаси прісної води та гідроенергії. Хоч найбільші за довжиною, площею басейну, водністю річки течуть на інших континентах, Євразія посідає 1-ше місце за кількістю ве­ликих річок, а оз. Байкал містить 1/5 світових запасів прісної води.

Чима­ла кількість води міститься в болотах Євразії (Західний Сибір, зона тундри на півночі материка, Полісся, басейн р. Амур) та

багаторічній мерзлоті, територією поширення якої є більша частина Сибіру, північ Монголії, північний схід Китаю (усього 20% площі материка).

Високі гори вкрито льо­довиками й снігами, які також є джерелом запасів прісної води планети.

Великий канал

Один з найдовших каналів світу — Великий канал — прокладено в Китаї. Його довжина 1 930 км. Природні зони

Материк має всі основні природні зони, які переважно витягнуті вздовж паралелей, проте частково їхні обриси деформовані розміщенням гірських систем, де широтну зональність змінює висотна поясність, яка пред­ставлена тим повніше, чим ближча територія до екватора.

Зона арктичних пустель

1)Клімат = арктич­ний,

2) ґрунти = майже не роз­винені.

3)Рослинність = лишайники, мохи, полярні маки.

4)Тварини = тю­лені, моржі, білі ведмеді, птахи = пташині базари = гаги.

Зона тундри

займає узбережжя морів Північного Льодовитого океану. Південний кордон зони тундри на заході розміщений на широті 69° пн. ш., а на сході — на широті 60° пн. ш.

1)Клімат = субарктичний, літо коротке й прохолодне, а зима довга й холодна. Упродовж усього року дмуть холодні вітри:

улітку — з боку Північного Льодовитого океану, а взимку — з охолодженого материка. Хоч опадів ви­падає мало, проте за умови нестачі тепла випаровування незначне, тому зволоження надлишкове (К= 1,5).

2) Ґрунти - ба­гаторічна мерзлота, тундрові глеєві = мала кількість гумусу й перезволожені.

3)Рослинність = мохи, лишайники, карликові берези, ягідні кущі. Коротке літо сприяє поши­ренню багаторічників, зокрема вічнозелених рос­лин (брусниця, журавлина). На вулканічних пла­то Ісландії ростуть карликові берези, горобина, ялівець, на узбережжі багато осокових боліт та вологих лук.

Усі рослини тундри — низькорослі, притиснуті до землі — так вони використовують тепло верхніх горизонтів ґрунту й приземного.

4)Тварини = північний олень, песець, лемінг, вовк, біла сова. Річки та озера багаті на рибу.

Термін «тундра» з мови народу саамі = безлісі вершини гір.

літні пасовища для оленів = корм оленів — ягель — виростає всього 3—5 мм на рік.

Зона лісотундри

1)Клімат = субарктичний, опадів набагато = лісотундра — одна з найзаболоченіших природних зон. Лісотундра — перехідна зона від тундри до тайги.

Для неї характерне поєднання ґрунтів, рослин і тварин, які трапляються в зоні тундри й тай­ги. Уздовж річок простягаються смуги досить високого пригніченого лісу. На міжріччях трапляються невеликі острівці рідколісся, які чергуються з кущовою тундрою. У рідколіссях переважають ялина, береза, модрина (на сході).

зона лісів помірного поясу

Великі площі займає зона лісів помірного поясу, яка охоплює більшу частину Європи й переважну частину Сибіру. Ця зона представлена хвой­ними (тайга), мішаними й широколистими лісами.

Тайга

У тайзі, яка простягається від Атлантичного до Тихого океану, кліма­тичні умови змінюються із заходу на схід, що зумовлює різницю у видово­му складі рослинності та ґрунтах.

І)Для європейської частини

1)Клімат =

2) ґрунти = підзолисті ґрунти надмірне зволоження сприяє ін­тенсивному промиванню ґрунту = багато боліт.

3)Рослинність = до узбережжя, де клімат вологіший, переважає ялина, де клімат континентальніший — сосна. Дрібнолисті — береза, вільха, осика.

4)Тварини = ведмеді, лосі, росомахи, куниці, бобри, горностаї, птахи — глухарі, рябчики, тете­руки.

Для азійської частини зона тайги є найбільшою за площею природною зоною. Найбільша ширина зони в Східному Сибіру становить понад 2 тис. км.

1)Клімат = помірний різкоконтинентальний, помірно тепле літо й холодна сніжна зима, особливо сувора в Сибіру.

2) ґрунти = підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти = достатнє та надлишкове зволоження

3)Рослинність = у європейській частині = ялинові ліси (рамені), у Східному Сибіру — ялинові та ялицеві ліси, з доміш­кою сибірського кедра. На заболочених ґрунтах та сфагнових болотах рос­туть соснові та кедрові ліси. На піщаних ґрунтах переважають соснові ліси (бори). Ялина, ялиця, сосна не ростуть на багаторічній мерзлоті. Тому на схід від р. Єнісей, де поширена багаторічна мерзлота, ростуть тільки мод­ринові ліси. На узбережжі Тихого океану поширена темнохвой­на тайга з даурської модрини, ялиці, корейського кедра. Центральноякутської низовини вічна мерзлота досягає 500 м.

чималі площі займають болота, луки. На місцях вируба­них хвойних лісів з’являються вторинні березові ліси (березняки) або суходільні луки.

4)Тварини = бурий ведмідь, лось, білка, бу­рундук, заєць-біляк; тайгові птахи — глу­хар, рябчик, дятел, кедрівка. Хижаки: вовк, рись, росомаха, соболь, куни­ця, горностай, лисиця.

Зона мішаних і широколистих лісів

1)Клімат = помір­но континентальний, від тайги більш теплим і протяжним літом, опади 500-800 мм.

2) ґрунти = дерново-підзолисті, бурі і сірі на лісових ґрунтах. Широколисті ліси ростуть на сірих та бурих ґрунтах.

3)Рослинність = сосна, ялина, клен, дуб, липа. Європейські широколистяні ліси = дуб, бук, клен, липа, граб, в’яз, каштан. На сході Євразії в умовах мусонного клімату ростуть корейський кедр, маньчжурський горіх, амурський оксамит, дуб, липа, лимонник, багато вічнозелених чагарників, трапляється бамбук = північна ялина, обвита виноградом,

4)Тварини = в заповідниках збереглися зубри, лісові олені, косулі.

Степова зона

1)степова зона є в Західній Європі, суцільна смуга сте­пу з трав’янистою рослинністю й родючими

чорноземними ґрунтами по­чинається на північ від Чорного моря, де влітку вплив Атлантичного океа­ну незначний і відчувається дефіцит зволоження = до берегів Тихого океану. У центрі Європи угорський степ = «пушта».

1)Клімат = 2)степи в межах України, європейської частини Росії та Західного Сибіру = риси посушливості клімату. Клімат помірно континен­тальний, континентальний. Опадів мало (350-400 мм). Лі­то в степу спекотніше й сухіше, ніж у лісостепу. Коефіцієнт зволоження від 0,6до 0,3 на півдні.

2) ґрунти = 1)чорноземи з високим умістом гумусу; 2)чорноземи і каштано­ві ґрунти

3)Рослинність = злаки та різно­трав’я майже не збереглися = ковила, типчак, стоколос, келерія, житняк, тонконіг. Ліси трапляються лише по ярах і балках. Луки приурочені до заплав річок.

4)Тварини = борсук, лисиця, сірий заєць, сте­повий тхір, ховрахи, перепел, жайворонок, степова гадюка, полоз, ящірки. У степах Росії водяться хом’яки й бабаки, степо­вий тхір.

Зона пустель і напівпустель

поширена в помірному, субтропічному й тропічному поясах. Вона займає рівнини та улоговини Центральної Азії, Іранського нагір’я, Аравійського плоскогір’я. Основна відмінність між пустелями в різних кліматичних поясах полягає в зимових температурах повітря: у помірному поясі вони нижчі, ніж у тропічному. Деякі відмін­ності спостерігають і у видовому складі рослинності.

А)Пустелі помірного поясу розміщено в Центральній Азії, Монголії, За­хідному Китаю (Такла-Макан, Гобі).

1)Клімат =

2) ґрунти = бідні пус­тельні ґрунти

3)Рослинність = розріджена рослинність (полин, солянка, саксаул, піщана осока, джузгун, терескен, піщаний або сірий полин)

4)Тварини = дикі віслюки, верблюди тонкопалий бабак, піщанка, мохноногий тушканчик, земле­рийка, заєць-толай, вухастий їжак, сайгаки, джейрани, кулани, трап­ляються численні ящірки, з птахів — пустельна славка, саксаульна сойка.

Б)Субтропічні пустелі та напівпустелі розміщено на півдні Центральної Азії, Ірану, Іраку та Афганістану;

В)тропічні — на Аравійському півос­трові, на півдні Ірану, у Пакистані, Індії (напри­клад, Сирійська, Руб-ель-Халі, Тор).

1)Клімат = Для центральноазійських субтропічних пустель харак­терна дуже висока температура повітря — абсолютний максимум досягає +50° С — Репетек у Південно-Східних ще більше нагрівається пісок (у Репетеці до +79° С).

2) ґрунти = сірі та бурі пустельні.

3)Рослинність = ефемери, які за короткий період весняних до­щів устигають пройти весь цикл розвитку. Для пустель Аравійського пів­острова характерні окружкові акації, ріжкове дерево, молочаї, тамариск, низькоросла акація. В оазисах ростуть фінікові пальми, шовковиця, грана­тові, фігові, персикові, абрикосові дерева.

4)Тварини = антилопи, гієни, лисиця фенек.

Зона твердолистяних вічнозелених кущів і чагарників

на уз­бережжі Середземного та Чорного морів

1)Клімат = середземноморський субтропічний пояс Гори захищають берегову смугу від північних вітрів. М’яка та волога зима

2) ґрунти = Коричневі та чер­воні ґрунти з високою родючістю

3)Рослинність = Нестача вологи в сухий період = низки пристосувань = товста шкіряста кора, восковий наліт або опушка на листі). У минулому ліси з вічнозеленого кам’яного дуба, лавра, мирти, диких маслин, суничного дере­ва, але тепер вони майже зовсім винищені. У деяких місцях збереглися не­великі ділянки лісу, де ростуть південна сосна (пінія), кипариси, у підліс­ку — зарослі кущів і чагарників

4)Тварини = благородний олень, лань, косуля, куниця, європей­ська норка, бобер

маслиновими гаями, плантаціями субтро­пічних культур (цитрусовими, виноградниками), полями олійних культур (троянди, лаванди, анісу). У субтропіках Закавказзя вирощують також чай, рис, тютюн.

В областях мусонного клімату

на півдні й сході материка = змінно-вологі тропічні й суб­тропічні (мусонні) ліси, а в областях меншого зволоження (на півостровах Індостан та Індоки­тай) — савани та рідколісся.

У мусонних лісах

1)Клімат =

2) ґрунти = жовтоземних і червоноземних ґрунтах

3)Рослинність = лавр, камфорне дерево, магнолія, бамбук, тикове, салове дерева

4)Тварини = індійський слон, індійський но­сорог, буйвол, дикобраз, гієна, мангуст, гепард, мавпи.

Савани

рівнини та міжгірні котловини Індостану та Індоки­таю.

1)Клімат = субекваторіальний з чітко вираженим вологим і сухим сезо­нами

2) ґрунти = червоноземні,

3)Рослинність = густий трав’янистий покрив, що вигорає в сухий сезон; акація, пальма, індійський баньян

4)Тварини = антилопи, мав­пи, леопарди.

Зона субекваторіальних змінно-вологих лісів

на узбережжях Індостану та Індокитаю, на схилах гір, що повернуті до океану.

1)Клімат = субекваторіальний,

2) ґрунти = червоноземні

3)Рослинність = тик, сандал, паль­ми, бамбук

4)Тварини = слони, тигри, буйволи, носороги, олені, багато мавп.

вологі екваторіальні ліси

На крайньому півдні материка — на півострові Малакка, а також на ос­тровах Малайського архіпелагу

1)Клімат = екваторіальний

2) ґрунти = червоно- жовті латеритні ґрунти

3)Рослинність = вологі екваторіальні ліси = ярусність, переважання вічнозелених видів, густота рослинного покриву, інтенсивний біологічний кругообіг. Залізне, чорне, червоне дерево = (гвоздика, перець, кориця, ваніль), багато видів бамбуку

4)Тварини = орангутанг, численні гібони, напівмавпи лорі, тигри, носороги, тапіри, дикий бик. На островах трапляється гі­гантський варан завдовжки 3-4 м.

У Гімалаях можна побачити рослин-рекордсменів за висотою, на якій вони ростуть. Так, гімалайський «блакитний мак» (меконопсис) росте на висоті 5 791 м, едельвейси — на ви­соті 6 096 м, піщанка хутроподібна — 6 218 м над рівнем моря.

Висотна поясність

характерна для гірських територій та представлена різноманітними поєднаннями природних зон, що зумовлене розміщенням гір та їхньою висотою.

У Європі

зміна природних комплексів з підняттям у гори завдяки чи­малій висоті найбільш виразно представлена в Альпах.

А) до 800 м = букові й дубові ліси = ниж­ній ярус.

Б) до висоти 2 000 м = ялина, бук, сосна = пояс мішаних лісів = благородний олень, кабан, козуля, бурий ведмідь, білка, заєць.

В)Вище від межі лісу по­ширені субальпійські луки, де переважають високогірні чагарники — рододендрон, кедровий стелюх, ялівець. Ще вище, майже до снігової лінії, розкинувся альпійський пояс, де за холодного клімату панують низькотравні луки. Тут багато кам’яних осипищ, скель.

Г)Найвищі гребені хребтів — це пояс вічних снігів та льодовиків.

В Азії

найповніше зміна природних поясів представлена в Гімалаях. За своїм складом висотні пояси тут подібні до природних зон на рівнинах східної частини Азії.

А)Біля підніжжя Східних Гімалаїв лежать тераї — постійно вологі низо­вини, де ґрунти дуже заболочені, оскільки тут випадає багато дощів = високий бамбук, різні пальми, які утворюють густі зарості, перевиті ліанами == дикі слони, носороги, буйво­ли, тигри, плямисті й чорні леопарди, мавпи, змії.

Б)Вище від 1 500 і до 2 000 м простягається пояс вічнозелених субтропічних лісів з дуба, каштана, клена, магнолії.

В)На ви­соті 2 000 м ц = листопадні породи з до­мішкою хвойні = мохи і лишайники.

Г)Біля верхньої межі лісу тягнеться пояс хвойних лісів, який складається переважно з гімалайської сосни, ялиці, ялівцю. Узимку тут довго лежить сніг і тримаються морози.

Д)Вище від 3 500 м буває багато опадів, проте температури повітря невисокі. Тут починається пояс чагар­ників та високогірних лук. Серед чагарників ростуть рододендрони. Улітку луки вкривають квітучі трави, серед яких маки, примули, тирлич. Посту­пово трави стають нижчими.

Ж) з висоти 4 500 м починається пояс багаторічних снігів і льодовиків. Кліматичні умови тут украй суворі. Підніжжя та вологі схили гір у багатьох місцях розчищені від лісу під посіви рису, плантації чайного куща.