
- •92Цивільна правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •95. Характеристика форми держави.
- •97. Правовий статус Конституційного Суду України
- •98. Поняття мета та підстави адміністративної відповідальності.
- •99. Правові форми підприємницької діяльності в Україні.
- •100. Адміністративно-правовий статус дитячих громадських організацій.
- •101. Правові засади боротьби з корупцією в Україні.
- •102. Поняття та види часу відпочинку
- •103. Характеристика злочинів проти здоров’я громадян
- •104. Поняття, види та характеристика адміністративних стягнень.
- •105. Правовий статус народного депутата.
- •106. Основні етапи становлення Конституції України.
- •1) 16 Липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.
- •2) 10 Листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.
- •4) 28 Червня 1996 р. - теперішній час
- •107.Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.
- •108.Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади.
- •109.Поняття, принципи, види виборів та виборчих систем
- •110. Поняття системи права як внутрішньої його організації.
- •111.Правове регулювання економічної конкуренції
- •112.Трудова дисципліна та методи її забезпечення
- •113.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору
- •114.Випробування при прийнятті на роботу.
- •115. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •117. Характеристика речових прав на чуже майно в цивільному праві.
- •118. Правовий режим цінних паперів у сфері господарювання
- •119. Особливості та види цивільно-правової відповідальності.
- •120. Обєктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину
109.Поняття, принципи, види виборів та виборчих систем
Вибори — це демократичний спосіб формування та зміни персонального складу органів влади голосуванням.
Вибори можна класифікувати за різними критеріями:
1.За територіальною ознакою:
— загальнонаціональні (загальнодержавні) — проводяться на території всієї держави;
— місцеві (муніципальні) — вибори до органів місцевого самоврядування.
2.За часом проведення:— чергові — проводяться в період завершення терміну повноважень виборного органу чи посади;— позачергові (дострокові) — проводяться в разі дострокового припинення повноважень виборного органу чи посади;— повторні — проводяться у випадку визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися;— довибори — проводяться для заміщення посад, що з певних причин стали вакантними, для поповнення складу виборного органу за мажоритарної виборчої системи.
3.За об'єктом обрання:— вибори до парламенту;— вибори глави держави;— вибори до органів місцевого самоврядування.
4.За правовими наслідками:— дійсні — вибори, що проведені згідно з виборчим законодавством;— недійсні — вибори, під час яких відбулися порушення, котрі вплинули на результати голосування.
До базових демократичних принципів виборів належать:
1. Принцип загальних виборів — участь у виборах мають брати всі громадяни.
2. Принцип рівних виборів — усі громадяни мають брати участь у виборах на рівних засадах. Це забезпечується наданням виборцям однакової кількості голосів, тобто кожний з виборців однаково впливає на результати виборів.3. Принцип прямих виборів — обрання виборних органів і посад здійснюють безпосередньо виборці, а не певні органи чи делегати.4. Принцип таємності голосування — контроль за волевиявленням виборців не допускається. 5. Принцип вільних виборів — участь у виборах є добровільною справою громадян, ніхто не може примусити виборця до участі чи неучасті у виборах, а також перешкоджати його вільному волевиявленню.
Поряд із базовими демократичними принципами виборів, є додаткові принципи, які стосуються осіб чи політичних сил, що балотуються до виборних органів чи виборних посад. Серед додаткових демократичних принципів виборчого процесу можна виділити:1. Принцип вільного і рівноправного висування кандидатів.2. Принцип гласності та відкритості виборчої кампанії.3. Принцип рівності можливостей для всіх кандидатів чи політичних партій у здійсненні виборчої кампанії.4. Принцип свободи агітації.5. Принцип неупередженості до учасників виборчої кампанії з боку органів влади, установ та організацій.
Лише за умов дотримання всіх демократичних принципів виборчого процесу результати голосування відображатимуть реальне, а не викривлене, волевиявлення громадян.
Під виборчою системою розуміють спосіб організації та проведення виборів, зафіксований у юридичних нормах; порядок, за яким рішення виборців трансформуються у владні повноваження.Виділяють три основні типи виборчих систем: мажоритарну, пропорційну і змішану (мажоритарно-пропорційну).
Мажоритарна виборча система (лат. majorite — більшість) — виборча система, згідно з якою переможцем є той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.Пропорційна виборча система (лат. proportionalis — співрозмірний) — система, за якої мандати розподіляються між списками політичних партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів. Вона характеризується створенням багатомандатних виборчих округів або єдиного багатомандатного округу.Змішана виборча система — процедура проведення виборів, яка охоплює елементи як мажоритарної, так і пропорційної виборчих систем. Цю виборчу систему застосовують зазвичай у тих державах, де триває пошук і становлення виборчої системи, або необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.