3.1.Телевізійний приймач.
Телевізійні приймачі бувають прямого підсилення і супергетеродинні. І перші, і другі можуть будуватися за двоканальною і одноканальною схемами. Через велику кількість телевізійних каналів приймачі прямого підсилення вийшли з користування, оскільки в приймачі прямого підсилення при переході з одного каналу на інший необхідно переналагоджувати всі каскади високочастотного підсилювача. На рисунку 5.1 наведена функціональна схема супергетеродинного телевізійного приймача.
На рисунку використані такі позначення:
ПТК– перемикач телевізійних каналів;КЗв– канал звуку;КЗ – канал зображення;КСР – канал синхронізації і розгортки; ПВЧ– підсилювач високої частоти; Г-гетеродин;Зм – змішувач;БЖ– блок живлення; ППЧЗ –підсилювач проміжної частоти зображення;АД– амплітудний детектор;ПВС– підсилювач відеосигналу;ППЧЗв – підсилювач проміжної частоти звуку; ОБ– обмежувач;ЧД – частотний детектор;ПНЧ – підсилювач низької частоти;АС – амплітудний селектор;КС – вузол кадрової синхронізації;РС – вузол рядкової синхронізації;ГКР– генератор кадрової розгортки;ГРР – генератор рядкової розгортки;ВВ– високовольтний випрямляч.
3.2. Особливості побудови схеми каналу зображення і звуку.
В одноканальному приймачі сигнали зображення і звуку підсилюються у спільному ППЧЗ і розділюються після амплітудного детектора. Але ППЧЗ одноканального приймача не може рівномірно підсилювати сигнали зображення та звуку через наявність нелінійного елемента у вигляді амплітудного детектора (виникають перехресні спотворення обох сигналів). Ці спотворення будуть впливати тим менше, чим менший один із сигналів. Тому доводиться зменшувати відносний рівень сигналу звукового супроводу, надаючи частотній характеристиці ППЧЗ сту-пінчатої форми (рисунок 5.2 в) з плоскою ділянкою на рівні 0,1...0,15 від максимуму в районі розташування . зв . пf . Плоска частина необхідна, щоб виключити виникнення додаткової паразитної амплітудної модуляції сигналів звукового супроводу. Основна перевага двоканального приймача полягає в тому, що відбувається роздільне підсилення сигналів зображення і звуку, що виключає можливість їх взаємного проникнення не у свої канали. Проте це є також основним недоліком, оскільки проміжна частота каналу звуку повинна бути настільки ж високою, як і в каналі зображення. Але звуковий канал вузькосмуговий, тому незначний відхід частоти гетеродину призводить до спотворення або зникнення звуку. Використання ефективної системи автопідстроювання деякою мірою може вирішити проблему стабілізації частоти гетеродину, але залишається проблема взаємного розлагодження каналів звуку і зобра-ження при старінні деталей, зміні напруг живлення або оточуючих температур. Це призводить до того, що при доброму налагодженні зображення неможливо отримати добру якість звуку і навпаки. В одноканальних схемах цього немає, проте звук може потрапити на екран кінескопа і сигнали частоти кадрової розгортки. Щоб уникнути цього, використовують спеціальні режекторні фільтри.
3.3. Особливості побудови схеми розгорткових пристроїв та пристроїв відтворення зображень (дисплеїв).
Канал синхронізації і розгортки КСР призначений для виконання таких функцій: відділення синхросигналу від сигналу зображення за допомогою амплітудного селектора АС, розділення рядкових і кадрових синхросигналів у вузлах кадрової КС і рядкової РС синхронізацій, формування відхиляючих струмів у генераторах кадрової ГКР, рядкової
ГРР розгорток і їх синхронізації, отримання напруги для живлення анода кінескопа у високовольтному випрямлячіВВ.