- •1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- •1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.5.3 Право громадян на охорону праці
- •1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- •1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- •1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- •1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- •1.6.2 Адміністративна відповідальність
- •1.6.3 Матеріальна відповідальність
- •1.6.4 Кримінальна відповідальність
- •Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- •2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- •2.2 Органи державного управління охороною праці
- •2.2.1 Система управління охороною праці
- •2.2.2 Функції управління охороною праці
- •2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.4 Організація служби охорони праці
- •2.3 Навчання з питань охорони праці
- •2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- •2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- •2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- •2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- •2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- •2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- •2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- •2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- •2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- •2.5.5 Розслідування та облік аварій
- •2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- •3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- •3.2 Державне санітарне законодавство
- •3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •3.4 Оцінка умов праці
- •3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- •Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- •4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- •4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •4.3.1 Виробничий пил
- •4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- •4.5 Освітлення виробничих приміщень
- •4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- •4.5.2 Природне освітлення
- •4.5.3 Штучне освітлення
- •4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- •4.6 Вібрація
- •4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- •4.6.2 Дія вібрації на організм
- •4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- •4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- •4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- •4.7.2 Дія шуму на організм людини
- •4.7.3 Методи та засоби захисту
- •4.7.4 Ультразвук
- •4.7.5 Інфразвук
- •4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- •4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- •4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- •4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- •4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- •4.9.3 Лазерне випромінювання
- •4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- •5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- •5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •Тема 6. Пожежна безпека
- •6.1 Загальні відомості про пожежі
- •6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •6.1.3 Причини пожеж
- •6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- •6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- •6.2.2 Класифікація видів горіння
- •6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- •6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- •6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- •6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- •6.2.9 Умови самозаймання речовин
- •6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- •6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •6.4 Система попередження пожеж
- •6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- •6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- •6.5 Система пожежного захисту
- •6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- •6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •6.5.4 Пожежна сигналізація
6.1.3 Причини пожеж
Безпосередньою причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь к процесі горіння у тих випадках, коли це не допустимо з точки зору вимог пожежної безпеки.
Аналіз обставин пожеж дає підстави стверджувати, що основною причиною їх виникнення є людський чинник.
До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:
недосконалість технологічних процесів;
недоліки монтажу електрообладнання;
недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем;
недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання;
порушення режиму зберігання, транспортування та обробки самозаймистих речовин;
розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення;
поява горючого середовища в умовах де є джерело займання;
недбале ставлення до вимог нормативних документів, необережне поводження з вогнем, незнання правил пожежної безпеки, низький рівень кваліфікації і т.ін.
Отже профілактика пожеж має зводитись переважно до різноманітних форм впровадження у виробничу практику таких умов, засобів і заходів, які унеможливлюють появу неконтрольованого процесу горіння або вибуху.
Аналізом і обліком пожеж в державі займається Державний департамент пожежної безпеки МНС.
6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
Процес неконтрольованого горіння супроводжується появою у навколишньому середовищі значної кількості токсичних речовин, небезпечних та шкідливих для організму людини, що знаходяться в зоні його впливу.
Тяжкість впливу негативних та шкідливих чинників, пов’язаних з пожежами, зумовлена зростанням енергонасиченості виробництв, збільшенням щільності інженерних комунікацій, підвищенням рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, що збільшує масштабність пожеж та тяжкість їх наслідків.
Причиною зростання жертв на пожежах стає те, що технічні можливості державної пожежно-рятувальної служби значно відстають від сучасних вимог щодо засобів пожежогасіння та рятування людей.
Небезпекою для організму людини в умовах пожежі є:
відкрите полум’я – температура пожежі становить 1100-1300°С. Тривалість часу, протягом якого людина може переносити критичні температури становить 10-15 с.
наявність токсичних продуктів горіння – за токсичністю продуктів горіння полімерні матеріали поділяються на надзвичайно небезпечні; високо небезпечні; помірно небезпечні і мало небезпечні.
оксид вуглецю – спричиняє найбільшу кількість жертв через те, що червоні кров’яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм людини киснем через створення карбоксігемоглобіну.
дим – втрата видимості через задимлення, створює загрозу для евакуації людей, особливо якщо матеріали мають високу димоутворюючу здатність (є ще мале і помірне димоутворення).
низька концентрація кисню – небезпечним під час пожежі є концентрація кисню до 14-16%. При 10-12% смерть настає протягом кількох хвилин.
нагріте повітря – вдихання розігрітого до 60°С повітря призводить до некрозу верхніх дихальних шляхів та опіків легеневої тканини. Вдихання нагрітого під час пожежі повітря понад 100°С призводить до втрати свідомості, а відтак загибелі вже через декілька хвилин.
руйнування будівельних конструкцій, які в умовах пожежі втрачають вогнестійкість і міцність, що призводить до травмування і навіть загибелі людей.
Аналіз можливих небезпечних і шкідливих чинників в умовах пожежі допоможе розробити структуру заходів щодо забезпечення ефективного функціонування системи пожежної безпеки для кожного конкретного виробничого об’єкту.