9.4. Національна система сертифікації України (УкрСепро)

Система сертифікації України - дворядна: верхній ряд створює державна система сертифікації; нижній - органи сертифікації, спеціалізовані за видами продукції, та дослідні центри (лабораторії).

Державну систему сертифікації створює Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики - національний орган України з сертифікації, який здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

• визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

• затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

• призначає органи з сертифікації продукції;

• акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

• встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

• розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

• веде Реєстр системи сертифікації;

• організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Держспоживстандарт України в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Органи сертифікації, спеціалізовані за видами продукції (незалежні від виробника та споживачів):

- сертифікують конкретну продукцію за замовленням виробників з наступним наглядом за якістю сертифікованої продукції;

- акредитують дослідницькі центри (лабораторії) з наступним наглядом за їх діяльністю;

- співробітничають з Держспоживстандартом України з питань вдосконалення систем сертифікації;

- видають висновки про відповідність продукції - сертифікат відповідності - виробнику продукції.

Дослідні центри (лабораторії):

• апробують методи випробувань відповідно до вимог НТД;

• розробляють типові робочі методики та програми випробувань з кожного виду продукції;

• виконують сертифікаційні випробування, аналізують їх результати та надсилають до органу сертифікації протоколи випробувань, а за потребою - пропозиції щодо припинення дії раніше виданих сертифікатів, припинення (заборони) виготовлення, поставки, продажу та використання окремих видів продукції;

• здійснюють "горизонтальні" контакти з відповідними закордонними дослідними центрами (лабораторіями).

Найперспективнішими незалежними органами сертифікації можуть стати саме центри сертифікації, які мають сучасну дослідну базу та кваліфікованих спеціалістів. Незалежність, притаманна "третій стороні", підвищує об'єктивність результатів випробувань і оцінок продукції, що сертифікується, а також ускладнює виникнення корумпованості експертів і чиновників системи сертифікації.

У системі здійснюються такі взаємопов'язані види діяльності:

• сертифікація продукції (процесів, послуг);

• сертифікація систем якості;

• атестація виробництв;

• акредитація випробувальних лабораторій (центрів);

• акредитація органів з сертифікації продукції;

• акредитація органів з сертифікації систем якості;

• атестація аудиторів за переліченими видами діяльності.

У системі передбачається сертифікація продукції, що імпортується.

З метою забезпечення визнання за кордоном сертифікатів та знаків відповідності система побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на основі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система взаємодіє на основі угод з системами перевірки безпеки, охорони навколишнього природного середовища та інше, що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Сертифікація в системі передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості.

Система призначена для проведення обов'язкової та добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України, проводиться виключно в системі.

Система є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації) і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи.