- •Підприємство як суб'єкт господарювання
- •Розділ 1. Підприємство в системі господарювання
- •1.1. Поняття, цілі й напрямки діяльності
- •1.2. Структура підприємств
- •Розділ 2. Організаційно-правові форми підприємства
- •2.1. Чинники, що обумовлюють організаційно-правові форми підприємства
- •2.2. Індивідуальне підприємство та господарські товариства сфери малого бізнесу
- •2.3. Кооператив та орендні підприємства
- •2.4. Картель та інші форми об'єднання підприємств
- •Розділ 3. Принципи поведінки суб'єктів господарювання на ринку
- •Висновки
- •Література
2.2. Індивідуальне підприємство та господарські товариства сфери малого бізнесу
Підприємницька діяльність сфери малого бізнесу реалізується у двох формах: індивідуальна підприємницька діяльність без утворення юридичної особи і приватне підприємство (фірма).
Індивідуальне підприємствоґрунтується на праві власності однієї особи або сім'ї, котрі отримують весь дохід і несуть увесь ризик від бізнеcy. Власник індивідуального підприємства несе відповідальність щодо зобов'язань підприємства в межах, визначених його статутом.
Як правило, власники одночасно є і керівниками. Це одна з найбільш поширених простих і динамічних форм бізнесу.
До переваг малого бізнесуналежать:
невелика капіталомісткість і доступність;
оперативність на ринку (з точки зору поведінки);
простота в організації;
самостійність і свобода дій підприємця;
поєднання в одній особі і власника, і працівника;
забезпеченість конфіденційності та захищеності власної інформації;
висока адаптованість до змінюваних умов господарювання та вимог ринку;
відсутність бюрократизму в управлінні;
швидка ліквідність фірми;
поєднання професій;
підтримання та розвиток підприємницького духу в суспільстві тощо.
До недоліків малого бізнесуналежать:
труднощі в залученні великих капіталів;
необмежена відповідальність за боргові зобов'язання;
недостатня ефективність менеджменту;
невизначеність перспективи.
Одноосібні фірми існують завдяки ініціативі однієї людини – власника. Доля такої фірми тісно пов'язана з долею її власника. Часто смерть власника фірми, зміна місця проживання або зміна складу сім'ї є причиною її ліквідації.
Невизначеність життєвого циклу такої фірми впливає на ставлення до неї з боку підприємств, що мають з нею ділові стосунки. Вони, наприклад, не прагнуть укладати з такою фірмою довгострокових інвестиційних угод.
Товариствояк організаційно оформлене добровільне співробітництво фізичних та юридичних осіб створюється для досягнення спільної комерційної мети і ґрунтується, як правило, на особистій участі в його діяльності кожного члена товариства. Товариство створюється тоді, коли зусиль одного підприємця або фірми недостатньо для реалізації певного проекту, тому вони об'єднуються з іншими особами.
Залежно від прийнятої у статуті міри майнової відповідальності можуть бути такі види товариств:
просте товариство;
товариство з повною майновою відповідальністю (повне товариство);
командитне товариство (товариство на довірі);
товариство з обмеженою відповідальністю.
Просте товариствостворюється внаслідок угоди учасників про об'єднання їхнього майна та особистої участі в його діяльності. У такому випадку товариство не є юридичною особою і має форму угоди про спільну діяльність, згідно з якою члени не відповідають за борги один перед одним, але несуть солідарну відповідальність за борги товариства усім майном, що йому належить. У такому товаристві кожний член може виступити від свого імені при укладанні різних угод. Загальний дохід товариства розподіляється між учасниками відповідно до умов угоди.
Повним товариствомвизнається таке, у якому всі учасники здійснюють статутну діяльність у межах однієї фірми та несуть необмежену відповідальність за спільні борги (відповідають не лише особистою часткою, а й усім своїм майном як солідарні боржники). Характерною особливістю є те, що кожний учасник повинен особисто працювати в товаристві, у зв'язку з чим робота в інших товариствах стає неможливою. Організаційна структура управління в товаристві проста. Тут не створюються спеціальні органи управління, а за спільною згодою учасники товариства можуть делегувати управлінські функції один одному. Застосовуються переважно економічні методи управління, започатковані на матеріальній заінтересованості.
Командитне товариство– це організація, що складається з одного або кількох учасників, які відповідають усім своїм майном (необмежене відповідальні товариші – комплементарії), і одного або кількох членів, відповідальність яких обмежується їхніми внесками – паями (командитисти). Їх називають пайовиками, або вкладниками. Вкладники у такому товаристві є інвесторами і не входять до складу засновників фірми. Перелік вкладників із зазначенням розмірів внеску кожного з них указується у статуті командитного товариства [4, 41].
Товариство з обмеженою відповідальністює формою спільної діяльності, яка передбачає наявність статутного капіталу, розділеного на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. У товаристві з обмеженою відповідальністю право володіння частками статутного капіталу кожним партнером підтверджується спеціальним свідоцтвом, яке не є цінним папером, на відміну від акцій акціонерного товариства. Кожний партнер товариства з обмеженою відповідальністю несе відповідальність у межах свого майна, він має право уступити свою частку одному або кільком учасникам цього товариства. У випадку, якщо партнери відмовляються від придбання частки, вона може бути продана третім особам.