1.Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція. Первісна людина на території України з’явилася майже 1 млн. років тому. Першим періодом історії людства був кам’яний вік. Кам’яним він називається тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю. Основними заняттями людини були збиральництво й полювання. Соціальною формою організації людей спочатку було людське стадо, на зміну якому згодом приходить родова община. Родинні зв’язки визначаються за материнською лінією, тому головну роль в суспільстві відігравали жінки. Такий устрій назвали матріархатом. Боротьба за існування змусила людину виготовляти одяг зі шкір тварин, інтенсивно заселяти печери, видобувати вогонь. В епоху пізнього палеоліту розвивається прикладне та образотворче мистецтво. В епоху мезоліту відбувається вдосконалення знарядь праці. Було винайдено лук і стріли, починається приручення тварин. Виникає племінна організація суспільства. У період неоліту відбулися якісні зміни в житті людства – так звана неолітична революція, сутність якої полягала в переході від збирання їжі і примітивного полювання до відтворюючих видів діяльності, тобто до обробки землі і розведення домашніх тварин. Її дальший розвиток спирався на помітний прогрес в обробці каменю. У цей період людина опанувала всі можливі операції— різання, шліфування, свердління, заточування каміння. Крім того, на добу неоліту припадає поява принципово нових матеріалів. Зокрема, було освоєно виготовлення ліпної кераміки. Опалена глина — це перший штучний матеріал, створений людиною, який дав можливість готувати рідку їжу і зберігати припаси. По суті кераміка — головне досягнення матеріальної культури неоліту, але поряд з нею з'явився ще один штучний матеріал — тканина, яка дала людям одяг не тільки із звіриних шкур.

2.Землеробські племена. Трипільська культура.

Мідний або мідно - кам’яний вік (енеоліт), був перехідним етапом від кам’яного періоду до епохи металу. Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська культура (4 – 3 тисячоліття до н.е.) Вона поширювалась на землі України, Молдови, Румунії. Головним заняттям трипільців було землеробство. Землю обробляли кам’яними та кістяними мотиками, дерев’яним ралом. Орали волами. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю. Розвивається прядіння, ткацтво. Трипільці мали високо розвинуте керамічне виробництво. Плоскодонна кераміка розмальовувалась червоною, чорною та жовтою фарбами. Широковідомі трипільські статуетки жінок, тварин, дитячі іграшки. Деякі знаряддя праці виготовляли з міді. Будувалися одно – двоповерхові глиняні будинки, що утворювали протоміста з населенням у 15 – 20 тис. жителів. Кожні 50 – 100 років вони змушені були мігрувати через виснаження землі. Головним божеством трипільців була богиня родючості. У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці.

3.Кочові народи на території України. Кіммерійці. Скіфи. Сармати.

Першим етнічним утворенням на території України, були кіммерійці (9 - перша половина 7 ст.). Вони першими на території України осідлали коня та використали залізну зброю, що дало їм величезні переваги. Вони здійснювали успішні походи до Урарту, Ассирії, Лідії… Контакти з цими передовими для свого часу країнами сприяли державотворчим процесам. Проте створити повноцінну державу їм не вдалося. У 7 ст. до н.е. кіммерійців витіснили скіфи, які мали кращу військову організацію. Серед скіфів розрізнялися скіфи-кочівники та скіфи-землероби. Пануюче положення в країні належало царським скіфам, які вважали решту населення своїми рабами. На рубежі 5 – 4 ст. до н. е. у скіфів виникає ранньокласова держава на чолі з царями. Найвищого розквіту Скіфія досягла в 4 ст. до н.е. за часів правління царя Атея, котрий значно розширив її територію. Держава стала централізованою, почалося карбування скіфської монети.

Починаючи із 3 ст. до н.е. на скіфське царство почався постійний натиск сарматів. Скіфи відступили в Крим де створили державу Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському. Сарматське суспільство переживало перехідний етап від родоплемінних відносин до класових. Однак на відміну від скіфів сармати так і не змогли створити власної повноцінної держави. Особливістю суспільного ладу сарматів була наявність значних пережитків матріархату. Але сармати зуміли перевершити скіфів у військовій справі. Удар сарматської кінноти вдягнутої у залізні панцирі з довгими списами та мечами не могло витримати жодне військо. Але у 372 р. н.е. сармати були розгромлені гунами і втратили пануюче положення в Північному Причорномор’ї.

4.Антична цивілізація Північного Причорномор’я

З кінця 7 ст. до н. е. на території Північного Причорномор’я свої колонії засновують греки. Найбільшими серед них були: Тіра, Ольвія, Феодосія, Пантікапей, Херсонес. За своєю політичною організацією, греки мали свою: законодавчу(народні збори), виконавчу(колегії і магістри) і судову. Грецькі міста мали широко розвинуті, ремесло, архітектуру, мистецтво. На прилеглих територіях вирощували зерно, а потім його посали вивозити до греції і вигідно продавати. З Греції сюди привозили тканину, зброю, дорогі прикраси. На місцевих грунтах переносилися державотворчі традиції грецьких міст. Місцеве населення освоювало прогресивні технології землеробства та ремесла, активно залучалось до товарно- грошових відносин. Контакти місцевих племен з колоністами сприяло поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури.