5. Загальний Суд

➧ Загальний Суд (попередня назва —Суд Першої інстанції) утворено в 1986р. Він не є самостійним органом чи інститутом ЄС. Загальний суд є органом, підлег­лим ЄСП, і у своїй діяльності доповнює його. Загальний Суд створено з метою посилення захисту прав та інтересів осіб шляхом запровадження другого рівня судової влади, що до­зволило ЄСП зосередитись на своєму головному завданні щодо забезпечення одноманітного тлумачення та застосування права

➧ Склад. Загальний Суд складається з 27 суддів, які обира­ються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах, або які є компетентними юристами. Вони призначаються за спільною згодою урядів держав-членів строком на 6 років. Кожні 3 роки відбувається часткова замша суддів (ст. 254 Договору про діяльність ЄС).

➧ Повноваження. Загальний Суд в основному розглядає позови проти ЄС від фізичних та юридичних осіб, а саме:

а) розгляд спорів між ЄС і його службовцями;

б) позови в межах процедури судового контролю, з якими звертаються фізичні або юридичні особи (але не інститути ЄС і не держави-члени);

в) позови про притягнення до позадоговірної відповідаль­ності та відповідальності за контрактами, укладеними з фізич­ними та юридичними особами.

Ніццький та Лісабонський договори розширили юрисдик­цію Загального Суду. Відповідно до цих змін Загальний Суд має юрисдикцію розглядати та виносити рішення у судових справах першої інстанції або у справах, визначених ст.ст. 263, 265, 268, 270, 272 Договору про діяльність ЄС, за винятком справ, що належать до компетенції спеціалізованих судів, та тих, що віднесені Статутом Суду до компетенції ЄСП. На рі­шення Загального Суду на підставі питань права може бути подано апеляцію до ЄСП.

Крім того, Суд Першої Інстанції має розглядати справи про оскарження рішень спеціалізованих судів, створених на під­ставі ст. 257Договору про діяльність ЄС, а також може приймати попередні рішення щодо запитів національних судів держав-членів відповідно до ст. 267Договору про діяльність ЄС у сферах, визначених Статутом Загального Суду.

6. Спеціалізовані суди Європейського Суду Правосуддя / Загального Суду

Через розширення ЄС очікується значне збільшення кількості звернень до судових інституцій Союзу, які є досить переванта­жені. Тому Ніццький Договір передбачив можливість створення спеціалізованих судів ЄСП в окремих сферах правового регу­лювання для розгляду певних видів справ у першій інстанції.

Такі суди можуть створюватися за рішенням Ради Міністрів і Європейського Парламенту на подання Європейської Комісії та за згоди ЄСП або на подання ЄСП та за згоди Європейської Комісії. Рішення про створення таких судів має відповідно зазначати правила їх організації, юрисдикцію та повноваження (ст. 257Договору про діяльність ЄС).

Члени спеціалізованих судів мають обиратися з осіб, чия незалежність є безсумнівною, та що відповідають вимогам для призначення суддею. Вони призначаються Радою Міністрів одностайно. Рішення, прийняті спеціалізованими судами, мо­жуть бути оскаржені лише на підставі питань права та тільки якщо це прямо зазначено у рішенні про створення спеціалізо­ваного суду, на підставі фактичних питань до Загального Суду.