4. Інноваційний потенціал підприємства

Виробничо-технічний потенціал підприємства — здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища.

Практика свідчить, що підприємства з великим виробничо-технічним потенціалом є здебільшого інертнішими щодо інноваційних змін, ніж невеликі фірми. Водночас невеликі фірми часто не мають необхідних ресурсних можливостей

для реалізації значних інноваційних проектів. Отже, підприємства мають різну сприйнятливість до інновацій. Йдеться про їх інноваційний потенціал.

Інноваційний потенціал організації — рівень готовності організації до

реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін.

Інноваційний потенціал залежить від:

• параметрів організаційних структур менеджменту,

• професійно-кваліфікаційного складу промислово-виробничого персоналу,

• зовнішніх умов господарської діяльності

Способом оцінювання інноваційного потенціалу організації є SWOT-аналіз.

У процесі аналізу фіксують:

—сильні сторони потенціалу фірми, які забезпечать їй використання можливостей, що з'явилися у зовнішньому середовищі;

—слабкі сторони потенціалу фірми, які позбавляють її шансу використати нові можливості або створюють загрози для її існування.

Тема 5 оновлення техніко - технологічної бази підприємства

1. Техніка і технологія як складові техніко-технологічної бази підприємства

2. Технічний розвиток і показники технічного рівня підприємства

3. Відтворення і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства

1. Техніка і технологія як складові техніко-технологічної бази підприємства

Здатність підприємства випускати продукцію, яка користується попитом у споживачів, великою мірою залежить від стану його техніко-технологічної бази та характеристик технології, на чому ґрунтується процес перетворення ресурсів на готову продукцію. Для багатьох підприємств технологія є основним чинником, що

визначає її конкурентні переваги.

Науково-технічний прогрес (НТП) — безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки, спрямований на створення нових і вдосконалення існуючих

технологій, засобів виробництва і продукції.

До еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-

експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах

одного і того самого покоління техніки.

До революційних — зміну поколінь техніки і кінцевої продукції, принципово нові науково-технічні ідеї, завдяки яким здійснюється масовий перехід до нових

поколінь техніки у передових галузях.

Технологія (грец. techne — мистецтво, майстерність) — спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти,

послуги).

Відомий американський фахівець у сфері стратегічного менеджменту Ігор

Ансофф виділив три типи технологій за рівнем їх мінливості:

1)стабільна технологія, яка практично залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту (виготовлення консервів та інших продуктів харчування традиційного асортименту);

2) плодотворна технологія, яка дає змогу модифікувати продукти, що випускають з її допомогою, постійно вдосконалюючи їх здатність задовольняти потреби споживачів (гнучкі автоматизовані системи, роторні лінії, що застосовують

у машинобудуванні і які здатні до значного переналагодження робочої частини при незмінній основі; комп'ютерні технології, зокрема програмне забезпечення Microsoft Office, кожна наступна версія якого відкриває ширші можливості);

3) мінлива технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовують нові базові технології (наприклад, телевізо- ри, залишаючись неодмінним атрибутом житла, пережили кілька поколінь базових технологій — від лампових до цифрових).

Вибір типу технології залежить від сфери, у якій організація здійснює свою діяльність. Існують суттєві відмінності між виробничими технологіями і технологіями обслуговування.

Виробничі технології є фондомісткими, включають складні технічні системи

спеціального призначення, а в основі технологій обслуговування — різноманітні засоби комунікації, які є універсальними і переважно не вимагають спеціального технічного оснащення.

Впровадження нової технології, як правило, зумовлене відставанням фірми у певних аспектах її діяльності, що знижує її конкурентний статус. Якщо аналіз

причин відставання свідчить про вичерпання можливостей старої технології, про надмірне збільшення витрат на ремонт і модернізацію технологічного устаткування, що все одно не забезпечує продукції тих властивостей, яких вимагає споживач, то настала пора її змінити.