- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Контрольні питання
1. Які види деформацій бортів і уступів мають місце на кар'єрах?
2. Що таке зсув?
3. Що таке обвал?
4. Що таке опливання?
5. Що таке осипання?
6. Чим визначається стійкість бортів кар'єрів?
7. Зробіть перелік видів деформацій за Малюшицьким Ю.М.
8. Чим визначається стійкість уступів?
9. Яка максимально допустима висота уступу за умови безпеки?
10. Як визначаються допустимі кути укосу робочих уступів?
11. Що таке загальний кут нахилу борта кар'єру?
12. Які вимоги до запобіжних берм?
13. Який борт кар'єру більш стійкий, робочий чи неробочий, і чому?
14. Які допоміжні заходи безпеки передбачаються при комбінованій системі розробки?
15. Які допоміжні заходи безпеки передбачаються при повторній розробці?
16. Які заходи безпеки передбачаються на перевантажувальних майданчиках?
17. Чим визначається стійкість відвалів?
18. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при бульдозерній укладці порід?
19. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при екскаваторній укладці порід?
20. Які напрями підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів?
3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
Удосконалення механізації відкритої розробки не тільки підвищує продуктивність праці, але й значно зменшує випадки травматизму.
Більш сприятливі умови складаються при використанні найбільш потужних машин, завдяки значному зменшенню кількості обслуговуючого персоналу на одиницю видобутої гірської маси, наприклад, транспортно-відвальних мостів, крокуючих екскаваторів і т. п. Але це гарантовано лише за умов, коли машини якісно обслуговуються і використовуються з дотриманням правил безпеки, інакше самі машини можуть стати джерелом травматизму. Наприклад, на одному з кар'єрів м. Орджонікідзе Нікополь-Марганецького родовища зруйнувався і впав транспортно-відвальний міст, що було спричинено сповзанням перед-відвалу. Після такої аварії (вона відноситься до 1 категорії) міст було здано на металобрухт, а видобуток марганцю переведено на нову технологію.
Заходи та засоби безпеки при експлуатації гірничих машин можна поділити на загальні, яких потрібно дотримуватися при експлуатації всіх машин, та спеціальні – притаманні тільки для даного типу машин.
До загальних заходів і засобів безпеки слід віднести вимоги до обслуговуючого персоналу. Персонал, обслуговуючий гірничі машини, повинен мати відповідне свідоцтво на право керування ними. У разі застосування машин з електричним приводом експлуатаційний персонал повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки. При роботі з напругою до 1000 В машиніст повинен мати III групу, його помічник – II, а з напругою вище 1000 В відповідно – IV і III. Наявність відповідної кваліфікаційної групи електробезпеки надає право машиністам і помічникам машиністів виконувати обслуговування, поточні ремонти в межах закріпленої за ними машини та примикального пункту, в тому числі перемикання кабелю.
Перевірка знань із безпечних методів роботи машиністів та їх помічників проводиться щорічно комісією, призначеною адміністрацією підприємства. Гірничі машини повинні працювати безаварійно протягом відповідного терміну, визначеного заводом-виробником.
Надійність машини характеризується терміном безаварійної роботи між плановими ремонтами.
Довговічність машин характеризується загальним терміном від початку до кінця експлуатації за умови збереження рівня безпеки. Машини можуть бути довговічні, але травмонебезпечні. Всі відповідні вузли машини підлягають огляду, а деякі – випробуванню. Для забезпечення безпечної роботи на деяких машинах передбачено автоматизацію окремих процесів. Так, наприклад, транспортно-відвальний міст зупиняється і гальмується автоматично, коли швидкість вітру перевищує допустиму при веденні робіт. Спосіб і порядок використання гірничих машин регламентовано «Правилами технічної експлуатації машин», які розробляються на кожну машину.
Перед початком роботи машин повинен подаватися попереджувальний сигнал. Кожен нечітко сприйнятий сигнал вважається сигналом «стоп».
Змащування деяких вузлів можна проводити лише після зупинки машини, наприклад, на стрілі, на даху і т. ін.
Машини з електроприводом не повинні автоматично вмикатися після повторної подачі струму на них.
Мастила та обтиральні матеріали повинні зберігатися окремо в металевих ящиках, що щільно закриваються. Допускається зберігати такі матеріали в одному ящику, але в різних відділеннях, які відгороджені герметичною металевою перегородкою. Наприкінці зміни щоразу необхідно прибирати обтиральні матеріали і викидати за межі машин, утилізувати їх або спалювати.
Зберігання легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин на машинах не допускається.
Гірничі транспортні та будівельно-дорожні машини повинні бути справними, мати діючі сигнальні пристрої, гальма, захисні огорожі рухомих частин і площадок на висоті, протипожежні засоби, прилади освітлення, комплект необхідного інструменту, контрольно-вимірювальні прилади, а також діючі захисні пристрої та засоби індивідуального захисту.
Справність машин має перевірятися: щозмінно машиністом, щотижня – механіком дільниці, щомісячно – головним механіком кар'єру. Результати вищезазначених перевірок повинні записуватися у спеціальний журнал.
Транспортування машин за допомогою тракторів або бульдозерів допускається лише із застосуванням жорсткої зчіпки, проект конструкції якої затверджений головним інженером кар'єру.
Площадки та драбини повинні бути очищені від снігу та льоду.