- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
Під горінням слід розуміти складний фізико-хімічний процес окислення, який супроводжується виділенням теплоти і випромінюванням світла.
За звичайних умов процес горіння характеризується як з'єднання горючої речовини з киснем, що перебуває у вільному стані в повітрі чи в хімічно зв'язаному стані у різних хімічних сполуках. Але деякі речовини (ацетилен, хлористий азот, озон і деякі інші) можуть вибухнути і без кисню з утворенням теплоти і полум'я. Отже, горіння може бути результатом не тільки реакції з'єднання, але й реакції розпаду речовин. Найбільш небезпечне горіння, що виникає при окисленні горючої речовини киснем повітря.
Для процесу горіння за звичайних умов потрібні такі компоненти: речовина, здатна горіти, джерело вогню з певною здатністю надати необхідну енергію горіння і певна кількість окислювача. Найбільш бурхливо відбувається процес горіння у чистому кисні, але окислювачем можуть бути кисневмісні речовини, такі як марганцевокислий калій, селітра, азотна кислота.
Горючі речовини перебувають у трьох агрегатних станах: рідкому, твердому й газоподібному. Тверді горючі речовини залежно від їх складу і будови поводяться при нагріванні по-різному. Деякі з них, наприклад, сірка, стеарин, каучук, плавляться і випаровуються. Інші (дерево, торф, кам'яне вугілля, папір) розкладаються й утворюють горючі газоподібні продукти і твердий залишок.
Рідкі горючі речовини при нагріванні випаровуються, а деякі можуть і окислюватись. Таким чином, більшість горючих речовин при нагріванні переходять у газоподібні продукти, які утворюють із повітрям горючі суміші. Такі суміші утворюються також і в результаті розпилювання твердих і рідких речовин. Такий стан речовин має велику пожежну небезпеку, бо для суміші не потрібне потужне і тривало діюче джерело спалаху.
Найбільш розповсюдженими причинами пожеж є іскри, що з'являються в несправному електроустаткуванні, при зварюванні, ударі металевих частин, теплота, що виникає в результаті тертя, технологічні нагрівальні пристрої, апарати вогневої дії, теплота адіабатичного стиснення, іскрові розряди статичної електрики, перегрівання електричних контактів, хімічні реакції, що проходять із виділенням теплоти.
При зменшенні концентрації кисню у повітрі інтенсивність горіння різко знижується, а при концентрації його в повітрі мен-ше 14% горіння більшості речовин припиняється.
При надмірній кількості кисню в повітрі горіння буде пов-ним, продуктами горіння при цьому будуть діоксид вуглецю, азот, сірчаний ангідрид. При недостатній кількості кисню горіння буде неповним із виділенням таких продуктів, як оксид вуглецю, альдегіди.
Залежно від швидкості розповсюдження полум'я горіння поділяють на дефлаграційне, яке проходить із дозвуковими швидкостями, і детонаційне – із надзвуковими швидкостями. Швидкість розповсюдження полум'я при вибуху досягає сотень метрів за секунду.
Горючі системи можуть бути хімічно однорідними і неоднорідними, тому горіння їх буває гомогенним і гетерогенним. При гомогенному горінні всі реагуючі речовини перебувають в однаковому агрегатному стані – це суміші горючих газів, пари чи пилу з повітрям, у яких рівномірно перемішані горюча речовина і повітря.
Якщо горюча речовина й окислювач не перемішані між собою, відбувається гетерогенне або дифузійне горіння. У цьому випадку процес горіння лімітується дифузією кисню в зону полум'я. Пожежі переважно характеризуються дифузійним горінням.