- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
Загальна безпека на кар'єрах з видобування штучного каменю визначається, насамперед, безпекою вантажних робіт. Найбільшого поширення на кар'єрах знайшло нижнє вантаження, тобто блоки опускаються на підошву, а потім ведеться їх вантаження, як правило, стріловими, козловими та іншими кранами. Основою безпечної роботи кранів є їх стійкість.
До цього часу також проводяться вантажні роботи вручну. Переміщення вагонів під час ручного завантаження з конвеєра каменерізальної машини дозволяється проводити за наявності надійної сигналізації і швидкості руху не більше, ніж 1,5 м/хв. Порядок сигналів встановлює адміністрація.
При перевезенні великі блоки закріплюються таким чином, щоб уникнути можливості їх перевертання чи падіння.
При використанні рухомих стрічкових конвеєрів для доставки стінових блоків упродовж вибою зазор між конвеєрним ставом і каменерізальною машиною повинен бути не менше 1 м. Біля робочого місця вантажника повинна знаходитись аварійна кнопка «Стоп», яка вимикала б машину. Висота штабеля каменів не повинна перевищувати 1,8 м. Вирівнювання та звільнення заклиненого каменю необхідно виконувати за допомогою спеціальних гаків. При особливо небезпечних вантажних роботах повинен бути присутнім представник адміністрації. Під час завантаження автомобіля механізованим способом водій має виходити за межі небезпечної зони. Кліщові захвати та інші підйомні пристрої слід періодично оглядати й перевіряти на міцність.
Кінцевий вимикач механізму підйому повинен зупиняти вантажопідйомний орган без вантажу на відстані 50 мм від упору для машин, обладнаних електроприводом, і 200 мм – для машин з двигунами внутрішнього згоряння.
Максимальний повздовжній похил, по якому дозволяється транспортування вантажів автонавантажувачем, не повинен перевищувати 3°.
Контрольні питання
1. На які групи поділяють кар'єри для видобутку штучного каменю?
2. Які додаткові заходи безпеки передбачені на кар'єрах для видобутку штучного каменю?
3. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватись при видобуванні великих блоків?
4. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при роботі каменерізальних машин?
5. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при вантаженні та складуванні блоків?
3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
У разі обводненості родовище необхідно осушувати, а кар'єр обладнувати водовідливними установками. Осушення родовища треба проводити за спеціальним проектом. У разі потреби внесення змін до проекту необхідно отримати на це згоду про-ектної організації. Устя стволів дренажних шахт, штолень, шурфів, свердловин та інших виробок повинні бути надійно захищені від проникнення поверхневих вод. За наявності на бортах кар'єрів зсувних явищ ця зона повинна надійно огороджуватися нагірними канавами, що не дозволить проникненню в цей масив поверхневих вод. На кожному кар'єрі щорічно розробляються і затверджуються керівником підприємства заходи щодо попередження зсувів у весняну пору року після відтавання ґрунту, а також після дощових злив.
Гірничі роботи поблизу затоплених виробок чи інших водоймищ повинні проводитись за проектом, затвердженим вище-стоячою організацією, де були б передбачені охоронні цілики і межі безпечного ведення робіт. Головний маркшейдер не пізніше, ніж за місяць, до наближення гірничих робіт до охоронних ціликів зобов'язаний письмово попередити про це керівника підприємства.
Живлення підстанцій дренажних шахт проводиться по двох незалежних лініях електропередачі, кожна з яких повинна витримувати повне навантаження шахти.
Водовідливні установки мають бути автоматизовані таким чином, щоб після виходу з ладу робочого насоса автоматично вмикався резервний. При цьому повинно забезпечуватись дистанційне керування насосами та контроль за їх роботою.
При будівництві дренажних шахт необхідно передбачити пристрої, які б забезпечували на випадок прориву води, вихід людей із шахти та збереження устаткування. При проведенні підземних дренажних виробок у породах будь-якої міцності під водоносними горизонтами необхідно бурити опереджувальні свердловини, довжина яких передбачається в паспорті кріплення чи в паспорті проведення виробки залежно від структури нашарування та міцності порід, але в будь-яких випадках має бути не коротшою, ніж 5 м. У кожній дренажній виробці повинен бути запас матеріалів для спорудження тимчасової фільтруючої перемички.
Обсадні труби свердловини, в разі їх розкриття, необхідно зрізати та терміново надійно герметизувати. Провали і тріщини, які з'являються при осушенні родовища, а також місця можливих провалів на поверхні треба огороджувати, щоб запобігти падінню в них людей і тварин, а також проникненню поверхневих вод.
Підлога камери головного водовідливу дренажних шахт повинна бути на 0,5 м вище рейок навколоствольних виробок. Допускається розміщення камер головного водовідливу нижче рівня приствольного двору за умови розробки заходів і пристроїв, що забезпечило б повну надійність водовідливу. При головній водовідливній установці повинен бути водозбірник, а в дренажних шахтах – два. Ємкість водозбірника при відкритому водовідливі розраховується не менше, ніж на тригодинний, а в підземних умовах – на чотиригодинний нормальний приплив води.
Сумарна продуктивність робочих насосів головної водовідливної установки повинна забезпечувати відлив за 20 год., який дорівнює максимальному добовому припливу води. Установка повинна мати резервні насоси з сумарною продуктивністю, що дорівнює 20-25% продуктивності робочих насосів. Насоси го-ловної водовідливної установки повинні розвивати однаковий тиск.
Воду, що викачується з кар'єру, необхідно спрямовувати так, щоб уникнути її повернення до кар'єру чи дренажних систем. Скид кар'єрних і шахтних вод у річки та інші водойми проводиться тільки після їх освітлення, а при необхідності й очистки. Місця скиду вод повинні погоджуватися з місцевими органами санітарного нагляду, а їх якість постійно контролюватись.
Водовідливні установки на поверхні, а також трубопроводи в районах із мінусовою температурою повітря утеплюються перед зимовим періодом і закриваються від можливих пошкоджень при веденні підривних робіт. Трубопроводи, прокладені по поверхні, повинні мати пристрої, які б забезпечували їх звіль-нення від води.
Забороняється розводити багаття поблизу устя свердловин і дренажних шахт. Не дозволяється також стоянка машин із працюючими двигунами біля дренажних шахт. Устя дренажно-вентиляційних свердловин повинні огороджуватися перфорованими трубами, які виступали б над поверхнею на висоту 1 м. Ці труби фарбуються яскравою фарбою із написом відповідного номера, а саме устя перекривається металевою сіткою.