- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
При розробці генерального плану виробництва велике значення має правильне розташування будівель на промисловому майданчику. Згідно зі СНіП 2.04.02-85 ширина протипожежних розривів між будівлями та спорудами, а також між будівлями і відкритими наземними витратними складами горючих матеріалів повинні прийматися згідно з даними, приведеними в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Протипожежні розриви між спорудами
Відкритий розхожий склад |
Ємкість складу |
Ширина розривів від місць зберігання і складських споруд до будівель і споруд, м, при ступені вогнестійкості | ||
І і ІІ |
ІІІ |
IV i V | ||
Кам’яного вугілля |
від 5000 до 10000 т |
12 |
14 |
16 |
від 500 до 5000 т |
8,6 |
10 |
14 | |
менше 500 т |
- |
8 |
12 | |
Торфу: грудкового |
від 1000 до 10000 т |
24 |
30 |
36 |
менше 1000 т |
20 |
24 |
30 | |
фрезерного |
від 1000 до 5000 т |
36 |
40 |
50 |
менше 1000 т |
30 |
36 |
40 | |
Лісоматеріалів і дров |
від 1000 до 10000 м3 |
18 |
24 |
30 |
менше 1000 м3 |
12 |
16 |
20 | |
Легко-займистих рідин |
від 500 до 1000 м3 |
30 |
40 |
50 |
від 250 до 500 м3 |
24 |
30 |
40 | |
від 10 до 250 м3 |
20 |
24 |
30 | |
менше 10 м3 |
16 |
20 |
24 |
Для складів, ємкість яких перевищує наведені у табл. 4.2 величини, ширина протипожежних розривів визначається за спеціальними вказівками.
Протипожежні заходи при улаштуванні постійних складів вугілля:
– обмеження терміну зберігання вугілля у складі до 4-12 місяців залежно від групи вугілля щодо здатності до самозагоряння;
– вугілля різних марок складаються в окремі штабелі висотою не більше 6-10 м при ширині основи штабеля 6-8 м, кут схилу штабеля повинен бути не більшим кута природного схилу вугілля даної марки (45°);
– для зменшення припливу повітря у штабель, проводиться пошарове ущільнення вугілля при спорудженні штабеля з висотою кожного шару 1-2,5 м;
– здійснюється постійний нагляд за штабелями та контроль за температурою вугілля усередині штабеля.
Поміж штабелів вугілля улаштовують протипожежні розриви та проїзди шириною не менше 6 м. Склади вугілля обладнуються протипожежним водопроводом, ємкістю з водою не менше 100 м3 зі стаціонарним насосом, протипожежним інвентарем, а також запасом глини та піску.
Склади легкозаймистих рідин (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) можуть бути трьох типів:
– склади для зберігання рідин у тарі;
– наземні сховища рідин у резервуарах;
– підземні сховища.
Склади ЛЗР і ГР необхідно розташовувати на спеціально відведеній території згідно з генеральним планом підприємства та житлових масивів з урахуванням рельєфу місцевості та напрямку домінуючих вітрів. У пожежному відношенні найбільшу небезпеку викликає зберігання рідин у тарі (діжках), тому що в самій тарі та складі можуть утворитися вибухонебезпечні концентрації парів рідини з повітрям внаслідок можливих втрат рідини.
Щоб уникнути виникнення пожеж та вибуху у складі першого типу, необхідно виконувати такі основні вимоги: використовувати тільки справну тару та зберігати її пробками догори; наповнювати тару на 95% її ємкості; зберігати порожню тару тільки окремо й обов'язково закритою; улаштовувати природну вентиляцію складів для видалення парів рідини; зберігати ЛЗР і ГР необхідно тільки в окремих секціях складу; укладати діжки з ЛЗР, які мають температуру спалаху 23°С і нижче, по висоті в один ряд; улаштовувати в кожній секції складу площею понад 100 м2 не менше двох виходів для природної вентиляції.
Для запобігання розривам резервуарів при підвищенні тиску їх обладнують автоматично діючими запобіжними клапанами, що регулюють тиск пари в резервуарі.