- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
Електрифікований транспорт може бути рейковим і безрейковим. У разі замикання фази на корпус рейкового транспорту має місце коротке замикання і відключення лінії, тоді як при безрейковому транспорті весь корпус буде під напругою. Тому експлуатація безрейкового транспорту більш небезпечна.
Тепер на кар'єрах експлуатуються контактні мережі постійного струму напругою 1650 і 3300 В та змінного струму напругою 11 кВ.
Висота підвіски центрального контактного дроту над рівнем головки рейок повинна бути не нижче: на станціях та роз'їздах – 6250 мм, а на перегонах – 5730 мм. При бічній підвісці проводу на пересувних коліях висота підвіски повинна бути не менше, ніж 4400 мм.
Відстань від осі крайньої колії до опор контактної мережі на постійних коліях повинна бути не менше, ніж: на прямих перегонах – 2750 мм, на станціях – 2450 мм, а на коліях, що будуються, – 3100 мм. На криволінійних ділянках ця відстань повинна відповідно збільшуватись.
На пересувних коліях при навантаженні вагонів багато-ковшовими екскаваторами відстань між рухомим складом і дротом повинна бути не менше 800 мм, а при меншій відстані на вікна електровозів ставиться захисне огородження (решітка).
У межах штучних споруд відстань від пантографа або частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, до заземлених елементів споруд може бути: при напрузі до 1 кВ – 150 мм, до 4 кВ – 200 мм, до 10 кВ – 250 мм, понад 10 кВ – 350 мм.
Ізолятор анкеровки контактного дроту повинен бути не ближче, ніж 1,5 м до опори.
Всі рейки неелектрифікованих залізниць повинні бути ізольовані від електрифікованих за допомогою спеціальних стиків.
Металеві конструкції, що знаходяться на відстані менше 5 м від контактного дроту, повинні бути заземлені на рейки через пробивні запобіжники.
Приводи секційних роз'єднувачів повинні замикатись і мати чіткий номер на кришці. На мостах, шляхопроводах і пішохідних містках, що проходять над електрифікованими залізницями, ставляться суцільні запобіжні щити висотою не менше 2 м і шириною по 1 м у кожен бік від контактного дроту.
Контактна мережа повинна мати захист від обриву тролея, який спрацьовує швидше, ніж дріт досягне рейок.
Ремонт контактної мережі повинен проводитись, як правило, після зняття напруги та заземлення її на рейку за допомогою інвентарної закоротки. При цьому закоротка спочатку закріплюється на рейку, а після цього – до контактного проводу за допомогою діелектричної штанги.
Допускається також ремонт контактної мережі під напругою із спеціальних ізольованих вишок. Така робота ведеться тільки згідно з письмовим нарядом. Ремонт контактних мереж під напругою не допускається під час дощу, снігопаду, туману, великого вітру. Ремонтні роботи ведуться бригадою. При цьому керівник бригади повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче IV і вести спостереження з землі.
Електровози повинні мати блокуючі пристрої, які б виключали можливість входу в камеру високої напруги чи виходу на дах при піднятому пантографі. Виконання ремонтних робіт на даху електровозів може бути тільки на ділянці, де відсутній тролей, або після зняття напруги з контактної мережі і заземлення тролея.
Огляд і ремонт допоміжних машин, тягових двигунів і апаратів електровозів поза межами депо проводиться після його гальмування ручними гальмами, опускання і фіксування пантографа, вимикання допоміжного обладнання, зняття ключа щитка управління, роз'єднування швидкодіючого роз'єднувача за допомогою роз'єднувальної штанги. Ключ від щитка управління та рукоятка реверсного механізму передаються особі, яка виконує ремонт.