
- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
При комбінованому транспорті, який широко використовується на кар'єрах великої та середньої виробничої потужності, виникає потреба в перевантажувальних пунктах, найчастіше з автомобільного або залізничного на конвеєрний, чи з автомобільного на залізничний транспорт.
Місце розташування перевантажувального пункту, а також порядок його створення та експлуатації визначаються спеціальним проектом, який би передбачав необхідну кількість і розміри секторів, маршрути руху людей, світлову та звукову сигналізацію.
Перевантажувальні майданчики, де проміжною ланкою є екскаватор, являють собою уступ або піонерний насип. Безпека робіт при будівництві піонерного насипу вища, ніж при використанні для розвантажувального майданчика уступу, особливо в корінних породах. Це визначається тим, що зсув породи по контакту з корінним масивом більш імовірний. Крім того, важко витримувати рівність майданчика на контакті з масивом через просідання насипної породи.
Висота ярусу визначається фізико-механічними властивостями породи, але вона не повинна перевищувати висоти черпання екскаватора. Перевантажувальний пункт повинен мати достатні розміри для маневрових операцій автомобілів, бульдозерів чи тракторів.
Розвантажувальні майданчики повинні бути горизонтальними або мати зворотний схил із кутом нахилу не більше 0,01%.
З метою обмеження руху автомобілів заднім ходом розвантажувальні майданчики повинні мати надійну стінку (вал) висотою не менше 0,7 м при вантажопідйомності автомобіля до 10т і не менше 1,0 м – при більшій вантажопідйомності.
При відсутності запобіжної стінки забороняється під'їжджати до бровки розвантажувального майданчика ближче, ніж на 3 м автомобілям вантажопідйомністю до 10 т і ближче, ніж на 5 м – вантажопідйомністю понад 10 т.
Кут похилу ярусу при заповненні сектора має відповідати куту природного укосу гірничої маси, що складується.
Завантажувальні залізничні колії, з метою запобігання їх засипанню, укладаються на насип висотою не менше, ніж 1,0 м при ємкості ковша до 6 м3 і не менше, ніж 1,8 м – при більшій ємкості.
Робота на розвантажувальному майданчику має проводитися згідно з паспортом ведення робіт і регулюватися відповідними знаками (дорожніми та прийнятими на кар'єрах).
Розміри розвантажувального майданчика повинні забезпечувати нормальну і безпечну роботу всіх машин і механізмів, що працюють на ній, тобто можливість без ускладнень виконувати всі необхідні маневри. Довжина фронту розвантаження і ширина майданчика мають визначатися, виходячи з габаритних розмірів транспортних засобів (автомобілів, бульдозерів та ін.), прийнятих схем маневрів і радіуса поворотів за умови, щоб відстань між автомобілями та іншими механізмами була не менша 5 м. Одночасна робота в одному секторі різних механізмів забороняється. З урахуванням цього на розвантажувальному майданчику повинно бути не менше, ніж два сектори – один для розвантаження, а другий для планування. Навантажувальні роботи екскаватором проводяться на відстані не менше, ніж 1,5 радіуса черпання від місця розвантаження чи роботи бульдозера. Забороняється наявність контактної мережі на перевантажувальному пункті. Не дозволяється перебування людей і проведення робіт у зоні дії автотранспорту чи механізмів. У всіх випадках люди повинні перебувати від автомобіля або бульдозера на відстані не менше 5 м, а від екскаватора — не менше, ніж 1,5 радіуса його розвантаження.
Подача автосамоскида або бульдозера при плануванні поверхні має проводитися перпендикулярно верхній бровці, а бульдозер повинен рухатися лемешем уперед, тобто аналогічно як на відвалі при бульдозерному укладанні порід.
Подача транспортних посудин (думпкарів або автосамо-скидів) для розвантаження у прийомний бункер дробарки здійснюється лише за дозволяючим сигналом. Щоб запобігти падінню автосамоскида в прийомний бункер дробарки, повинна встановлюватися надійна запобіжна стінка висотою не менше 0,7 м.