- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Контрольні питання
1. Як в Україні здійснюється пожежний нагляд і організована пожежна охорона?
Які показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів?
У чому полягає особливість горіння твердих і рідких горючих матеріалів?
У чому полягає особливість горіння пилоповітряних сумішів і газів?
Як поділяються за схильністю до горіння всі будівельні матеріали?
Що таке вогнестійкість будівельних конструкцій і як класифікуються будівлі та споруди за ступенем вогнестійкості?
Як поділяються будівлі та приміщення за вибухо-небезпечністю?
Вимоги протипожежної профілактики при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів.
Які необхідно виконувати протипожежні заходи при улаштуванні складів?
10. Вимоги до водопроводів протипожежного призначення на кар'єрах.
11. Які основні протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт?
Які використовуються методи гасіння пожеж?
Які переваги має метод гасіння водою?
Яке призначення мають спринклерні та дренчерні установки?
Які переваги перед іншими мають хімічні засоби вогнегасіння?
Які первинні засоби гасіння пожеж використовуються для гасіння початкових загорянь?
5. Гірничорятувальна справа
5.1. Загальні відомості
Гірничорятувальною справою називається підгалузь гірництва, яка охоплює наукові основи, техніку та організацію рятування людей, що потрапили в аварію на гірничодобувних і гірничопереробних підприємствах – шахтах і рудниках, їх поверхневих комплексах, збагачувальних і брикетних фабриках, ву-гільних розрізах, кар'єрах, плавучих земснарядах, драгах, а також профілактику та ліквідацію аварій на цих об'єктах, які загрожують життю і здоров'ю людей, функціонуванню гірничо-технічних об'єктів у цілому.
Для вирішення цих питань в Україні функціонує Державна воєнізована гірничорятувальна служба (ДВГРС). Згідно з «Основами законодавства України про надра» всі підприємства та організації, які ведуть гірничі роботи, повинні обслуговуватись гірничорятувальними службами.
На даний час підрозділи ДВГРС зосереджені в основному, в двох відомствах: Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і в Міністерстві вугільної промисловості.
Підрозділи ДВГРС, відомчо підпорядковані Міністерству вугільної промисловості, забезпечують виконання гірничорятувальних робіт на вугільних шахтах і розрізах, їх поверхневих комплексах, на інших гірничовидобувних невугільних підприємствах, які розміщені територіально в зоні функціонування цих підрозділів (рудники ВО «Артемсіль», Артемівський алебастровий комбінат та ін.).
Підрозділи ДВГРС, відомчо підпорядковані Міністерству з питань надзвичайних ситуацій, забезпечують виконання гірничорятувальних робіт на гірничодобувних і гірничопереробних підприємствах інших галузей промисловості, крім вугільної, та підприємствах Укрметротунельбуду. Одночасно ці підрозділи можуть залучатися до рятування людей при техногенних аваріях на підприємствах інших галузей, при стихійних лихах, а також до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
До аварій, профілактика та ліквідація наслідків яких і рятування людей у разі їх виникнення є компетенцією ДВГРС, належать пожежі, вибухи газо- і пилоповітряних сумішей, раптові викиди вугілля, породи та газу, гірничі удари, загазування гірничих виробок, у т. ч. і кар'єрів, затоплення їх водою, обвалення гірських порід у підземних виробках, на кар'єрах і розрізах, проникнення у виробки шкідливих і отруйних речовин.
При виникненні перерахованих аварій підрозділи ДВГРС, відомчо підпорядковані Міністерству вугільної промисловості, згідно з їх статутом, виконують тільки ті роботи, які вимагають застосування засобів захисту органів дихання та іншого спеці-ального гірничорятувального оснащення. У разі відсутності такої потреби аварійно-рятувальні роботи виконуються працівниками підприємств.
Підрозділи ДВГРС можуть також залучатись до виконання робіт неаварійного характеру, пов'язаних із необхідністю застосування гірничорятувальної апаратури та обладнання.
Основними питаннями, вирішення яких належить до сфери діяльності ДВГРС, є:
рятування людей, захоплених аваріями в шахтах і кар'єрах, ліквідація цих аварій на поверхні шахт, кар'єрів, у шахтах або гірничих виробках кар'єрів;
гасіння пожеж і ліквідація інших аварій на кар'єрах, плавучих драгах, земснарядах, сортувальних, збагачувальних і брикетних фабриках в умовах, які потребують застосування спеціальних газозахисних апаратів (респіраторів);
виконання в шахтах і кар'єрах технічних робіт, які потребують застосування респіраторів;
проведення в шахтах і на об'єктах кар'єрів профілактичних робіт з попередження аварій, участь у складанні та узгодження планів ліквідації аварій;
контроль за станом протипожежного захисту шахт, кар'єрів, драг, земснарядів, запасних виходів, засобів рятування людей, гірничих виробок, складом шахтного повітря, запиленістю виробок;
участь у виконанні гірничорятувальних робіт у порядку взаємодопомоги спільно з гірничорятувальними службами інших країн, а також робіт у межах єдиної державної системи дій у надзвичайних ситуаціях;
надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і аварій медичними працівниками реанімаційно-протишокових груп.
Для вирішення перерахованих вище питань підрозділи ДВГРС забезпечуються необхідним устаткуванням та апаратурою, транспортними засобами і т. п. ДВГРС має свої науково-дослідні організації, які здійснюють розробку наукових основ проведення гірничорятувальних робіт, гірничорятувальної апаратури та обладнання, а також підприємства-виробники цієї апаратури та обладнання.