
- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
Гасити пожежі можна за допомогою таких методів:
– припинення надходження окислювача (кисню повітря) до зони горіння;
– зниження температури горючої речовини чи матеріалу нижче за температуру займання;
– зменшення надходження горючої речовини до зони горіння;
– зниження концентрації горючих речовин додаванням негорючих матеріалів;
– інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій;
– механічний відрив полум'я сильним струменем газу чи води.
На цих принципових методах базуються всі відомі способи і прийоми припинення горіння в умовах пожежі. Вибір тих чи інших способів і засобів гасіння пожежі, а також вогнегасних речовин та їх носіїв визначається у кожному конкретному ви-падку залежно від стадії пожежі, масштабів загоряння, особливостей горіння речовин і матеріалів.
До вогнегасних речовин і сполук, що застосовуються для гасіння пожеж та окремих вогнищ, належать вода, водяна пара, хімічна й повітряно-хімічна піна, інертні та негорючі гази (вуглекислий газ, азот), галоїдовуглеводні сполуки, сухі порошки, пісок (земля) та щільні тканини (повсть або вироби з азбесту та базальту).
Всі існуючі вогнегасні засоби чинять, як правило, комбіновану дію на процес горіння речовин, однак для кожного вогнегасного засобу характерна певна домінуюча властивість. Так, вода справляє переважно охолоджуючу дію на полум'я, піна – ізолюючу, порошки – специфічну інгібіруючу дію. Для вогнегасіння однієї й тієї ж речовини у ряді випадків можуть бути використані різні вогнегасні засоби.
В умовах гірничих виробок на об'єктах ЦПТ найбільш ефективним методом гасіння пожеж є метод зниження надходження кисню повітря до зони горіння за рахунок використання ізолюючих перемичок або наповнення ізольованого простору інертними газами, повітряно-механічною чи інертною газомеханічною піною.
4.5.2. Гасіння пожеж водою
Для гасіння пожеж, що виникають на гірничих підприємствах, найчастіше використовують воду. Порівняно з іншими вогнегасними речовинами вона має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин. Один літр води при нагріванні від 0 до 100°С поглинає 419 кДж теплоти, а при її випаровуванні – 2260 кДж. Вона має достатню стійкість, що значно перевищує стійкість багатьох інших вогнегасних речовин. Вогнегасні властивості води полягають у тому, що перетворюючись на пару, вона збільшується у 1700 разів в об'ємі, витискуючи кисень повітря або розбавляючи його до концентрації, яка не підгримує горіння.
Для гасіння пожеж вода використовується у вигляді компактних і тонкорозпилених струменів з розміром краплин до 10 мкм. Для гасіння пожеж застосовують пожежні крани і рукави, пожежні гідранти, спринклерні та дренчерні установки.
Компактні струмені мають нерозривний потік води, велику швидкість і порівняно невелику площу перетину. Вони характеризуються відповідною ударною силою і великою дальністю польоту. Компактними струменями гасять пожежі у тих випадках, коли необхідно подати воду на велику відстань чи надати їй значну ударну силу. Струмінь води, спрямований на горючу речовину, знижує температуру в зоні горіння, змочує ті частини, які не горять, утворюючи тонку плівку, яка зменшує доступ горючих речовин у зону горіння. Сильний струмінь води може збити полум'я, що полегшує гасіння пожежі, за допомогою води можна створювати водяні завіси.
Тонкорозпилені струмені – це потік води, що складається з дрібних крапель, які ефективно гасять тверді речовини і матеріали, горючі й навіть легкозаймисті рідини. Вони характеризуються незначною ударною силою і дальністю дії, але зрошують велику поверхню. При подачі води тонкорозпиленими струменями створюються найсприятливіші умови для випаровування і тим самим підсилюється ефект охолодження та зменшення концентрації кисню у горючому середовищі.
Водяною парою гасять, головним чином, тверді, рідкі й газоподібні речовини, які перебувають у закритих приміщеннях. Гасіння водяною парою ґрунтується на зниженні в зоні горіння процентного вмісту кисню. Якщо в повітрі буде 30-35% водяної пари, горіння припиняється.
Воду не можна використовувати для гасіння речовин, які бурхливо реагують із нею з виділенням горючих газів (лужні метали, карбіди, гідрати металів та ін.).
Воду не використовують при гасінні нафтопродуктів і багатьох інших органічних речовин, оскільки вони піднімаються над її поверхнею, тому площа пожежі може збільшуватися.
Досить суттєвим недоліком води є її погана змочувальна властивість і мала в'язкість, що заважає гасінню волокнистих, пилоподібних та особливо тліючих матеріалів. Для підвищення вогнегасного ефекту в воду додають поверхнево-активні речовини.