
- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
Місця проведення зварювальних робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Перші визначаються керівником підрозділу, а другі – відповідальним за пожежну безпеку об'єкта. Дозвіл на проведення разових вогневих робіт видається тільки на одну зміну. При аваріях роботи виконуються під наглядом начальника дільниці. На вихідні та святкові дні дозвіл на проведення вогневих робіт оформляється додатково, і роботи виконуються під наглядом адміністрації. Наряд на вогневі роботи у вибухопожежонебезпечні місця може видаватися тільки керівником підприємства. Місце проведення вогневих робіт забезпечується засобами пожежогасіння: вогнегасником, ящиком із піском, відром із водою. За наявності в місці ведення вогневих робіт горючих предметів, останні повинні надійно захищатися металевими екранами та вживатися заходи проти розлітання іскор. Після проведення робіт необхідно ретельно оглянути місця, куди можуть потрапити іскри. Відповідальна особа за проведення тимчасових вогневих робіт на місці проводить інструктаж з безпеки робіт. Крім того, керівник підрозділу, де велися вогневі роботи, повинен особисто перевірити місце роботи через 3-5 годин після її закінчення.
У вибухопожежонебезпечних місцях вогневі роботи можна проводити тільки після ретельного прибирання вибухових і горючих речовин, надійної вентиляції приміщення та аналізу складу повітря.
Перед зварюванням ємкостей, в яких знаходилися горючі гази, проводиться їх очищення, промиваються гарячим розчином каустичної соди, продуваються парою, вентилюються і залишаються відкритими всі отвори.
Місця розміщення балонів кисню і горючих речовин повинні бути очищені від горючих предметів у радіусі 5 м.
При проведенні вогневих робіт забороняється: приступати до роботи при неполадках зварювального устаткування; проводити зварювальні роботи на свіжопофарбованих поверхнях; користуватися промасленим спецодягом; проводити зварювання комунікацій, що знаходяться під тиском.
Вогневі роботи необхідно негайно припинити за вимогою пожежного нагляду.
Дозвіл на експлуатацію ацетиленових генераторів дає адміністрація підприємства. Переносні ацетиленові генератори встановлюються на відкритих майданчиках чи в добре провітрюваних приміщеннях. Балони з газом повинні бути від опалювальних приладів на відстані не ближче 1 м, а від відкритого вогню – 5 м. З порожніми балонами слід поводитися з такою ж обережністю, як із наповненими.
У місцях зберігання і розкриття барабанів із карбідом кальцію забороняється палити, користуватися відкритим вогнем та інструментом, що може створити іскри. Не допускається зберігання карбіду кальцію у підвальних приміщеннях.
Не дозволяється відігрівати відкритим вогнем кисневу чи газову арматуру, користуватись відкритим вогнем на відстані менше 10 м від балонів із киснем чи газом, користуватись одним водяним затвором двом зварювальникам з одного ацетиленового апарату, завантажувати карбід кальцію у мокрі корзини. Довжина шлангів не повинна перевищувати 30 м. Забороняється використовувати мідні інструменти для розкриття барабанів із карбідом кальцію, а також мідь як припій в ацетиленовій апаратурі.
Місця для проведення електрозварювальних робіт у приміщеннях, виконаних із горючих матеріалів, повинні відгороджуватися спеціальною перегородкою висотою не менше 2,5 м. Зварювальний апарат повинен мати вимикач на вводі та запобіжник. Для живлення зварювального агрегату використовується гнучкий гумовий кабель шлангового типу. Жили зварювального проводу необхідно з'єднувати зварюванням, паянням чи спеціальними зажимами. Зварювальний провід не повинен бути ближче 0,5 м від кисневого трубопроводу і 1 м – від газового. Як зворотний можна використовувати будь-який провідник, що забезпечує пропускання струму. Використання провідника засобів заземлення та занулення як зворотного, а також металоконст-рукцій будівель чи комунікацій не дозволяється. У пожежо-небезпечних умовах обидва зварювальні провідники повинні бути ізольованими. Електрозварювальний апарат і зворотний провід повинні бути надійно заземлені.
Зварювальні генератори і трансформатори, а також все допоміжне обладнання, що знаходиться на відкритому повітрі, повинні мати вологостійку ізоляцію і встановлюватись під навісами. Температура нагріву частин зварювальних агрегатів не повинна перевищувати 75 °С.
Опір ізоляції струмопровідних елементів зварювального ланцюга повинен бути не менше, ніж 0,5 МОм. Ізоляція повинна перевірятися не рідше одного разу на три місяці й витримувати напругу 2 кВ протягом 5 хв.
Відстань від агрегатів точкового зварювання до місця знаходження горючих матеріалів повинна бути не менше 6 м.
При різанні металів особливу увагу слід звертати на стан бачка з пальним, не допускати протікання пального. Запас пального зберігається в герметичній тарі на відстані не менше, ніж 10 м від місця робіт. Для бензогазорізальних робіт необхідно використовувати бензин чи гас без домішок. Бачок повинен мати справний манометр і клапан надлишкового тиску, відрегульований на 5 ат (506 кПа). Міцність бачка випробовується методом заповнення його водою при тискові 10 ат (1013кПа). Перед початком робіт необхідно пересвідчитись у герметичності шлангів і з'єднань.
Бачок із пальним повинен знаходитись не ближче, ніж 5 м від балонів із киснем чи відкритого вогню за умови, що до нього не будуть долітати іскри.
При виконанні бензогазорізальних робіт забороняється: проводити різання, якщо тиск у бачку перевищує тиск кисню в різаку; перегрівати випарник різака; затискувати чи перегинати шланги; використовувати кисневі шланги для подачі бензину чи гасу; заповнювати бачок більш ніж на 3/4 його ємкості.
При роботі з паяльними лампами необхідно дотримуватися тих же вимог, що і при бензогазорізальних роботах.
Джерела зварювального струму можна приєднувати до електромереж напругою не вище 660 В.
Схема приєднання кількох джерел зварювального струму при роботі на одну дугу повинна виключати можливість отримання між виробом і електродом напруги, яка б перевищувала найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
При ручному дуговому зварюванні змінним струмом в особливо небезпечних умовах при заміні електродів необхідно користуватись обмежувачем напруги холостого ходу.
Якщо обмежувач виконаний як окремий агрегат, він повинен бути заземлений окремо.
При зварюванні виробів масою понад 20 кг повинні використовуватись підйомні механізми.
Підключення і відключення від мережі зварювальних апаратів, а також нагляд і обслуговування їх повинні виконуватись електротехнічним персоналом підприємства.
Для ослаблення контрасту між яскравістю зварювальної дуги й освітленням приміщення стіни та устаткування електрозварювальних цехів необхідно фарбувати в сіро-жовтий чи голубий колір.
Освітлення при зварюванні в середині ємкостей повинно бути направленої дії. Ліхтарі краще встановлювати за межами ємкостей або користуватись ручними ліхтарями напругою 12 В.
Зварювання трубопроводів чи ємкостей, що знаходяться під тиском, не дозволяється.
Ширина проходів на монтажному майданчику повинна бути не менше 1,5 м.
Довжина кабелю, що живить зварювальний трансформатор, не повинна перевищувати 10 м.