- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
На теперішній час на відкритих гірничих роботах використовуються тротиловміщуючі ВР (граммоніти, гранулотол та ін.), найпростіші ВР (ігданіти) та емульсійні ВР (україніт, анемікс, емоніт, ЕРА тощо). Тротиловміщуючі ВР більш небезпечні, тому що виділяють велику кількість шкідливих газів і чутливі до удару. При виготовленні таких ВР і заряджанні свердловин виділяється пил, дія якого призводить до професійного захворювання підривників катарактою очей. В Україні прийнята програма заміни тротиловміщуючих ВР на безтротилові, яка успішно виконується.
Безтротиловими є найпростіші ВР (НВР) й емульсійні ВР (ЕВР), котрі більш безпечні в роботі, виділяють значно меншу кількість шкідливих газів, не спричиняють професійних захворювань і мають порівняно невисоку ціну. Наприклад, анемікс має запрограмований термін дії, після якого він уже не є ВР, що робить більш безпечними роботи з ліквідації відказів, транспортуванні, переробці гірської маси. ЕВР у повній мірі задовольняють потреби підприємств, і обсяги їх виробництва постійно зростають.
Виготовлення НВР і ЕВР на стаціонарному пункті здійснюється за дозволом Держгірпромнагляду. В місцевих органах Держгірпромнагляду повинен бути одержаний дозвіл на виготовлення таких ВР у конкретних умовах.
Сумарне завантаження вибуховими речовинами приміщень, у яких вони виготовляються, не повинно перевищувати 120 т. При цьому об'єм нагромаджувальної місткості (бункера) повинен бути кратним вантажопідйомності транспортних засобів.
Енергоджерела повинні бути розташовані за межами небезпечної зони, розрахованої за ударною повітряною хвилею. На території пунктів можна розміщувати тільки споруди та будови, призначені для переробки та виготовлення компонентів ВР, а також відповідні додаткові об'єкти і сховища для компонентів ВР. Стаціонарні пункти виготовлення ВР повинні розміщуватись на безпечній за передачею детонації відстані від місць розвантажування, але не ближче 100 м. Зарядна для акумуляторних навантажувачів і постійна стоянка для зарядних машин можуть розташовуватися за територією пунктів поза складом ВМ на відстані не ближче 50 м. Виробничі будови та сховища повинні бути на відстані не менше 40 м від огорожі зовнішнього периметра пункту.
При розробці нових ВР і технологічних процесів їх виготовлення необхідно керуватися вимогами ЕПБ при ВР, правилами пожежної безпеки та передбачати заходи щодо їх забезпечення. Категорії небезпеки приміщень установлюється розробником і погоджується з головною організацією.
Відповідно до класу вибухонебезпечної зони робиться вибір електрообладнання в порядку, передбаченому ПУЕ. В'їзд у споруди та приміщення для ВР дозволяється тільки транспорту спеціального призначення. Змішувально-зарядним і транспортно-зарядним машинам, а також іншим видам транспорту, допущеним до перевезення ВР, дозволяється під'їзд до стаціонарних пунктів виготовлення та підготовки ВР. Під'їзд залізничного транспорту до споруд, де можливе виділення пилу ВР, допускається не ближче, ніж на 10 м. Усі стаціонарні пункти виготовлення та підготовки ВР повинні опалюватись. У приміщеннях, де виділяється пил ВР або їх компоненти, застосовується повітряне опалення, поєднане з приточною вентиляцією, водяне або повітряно-водяне опалення з температурою нагрівальної поверхні не вище 80°С.
Згідно з вимогами «Технологічного регламенту виготовлення емульсійної речовини Україніт – ПП – 2 ТР 1.001.2005» всі металеві частини технологічного устаткування повинні бути заземлені. Загальний опір заземленого устаткування не повинен перевищувати 100 Ом. Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений одягом і взуттям, що не накопичує статичну електрику.
Організація пожежної безпеки на пунктах і вибір параметрів систем пожежогасіння здійснюються згідно з діючими нормами та правилами. В усіх приміщеннях пунктів повинні передбачатися місця для розміщення пожежного інвентарю та засобів пожежогасіння.
Забороняється куріння і наявність відкритого вогню в усіх приміщеннях підготовки компонентів ВР і в радіусі 100 м від зарядної машини.
При загоранні слід гасити:
аміачну і калійну селітру – водою, вуглекислотним вогнегасником;
емульгатор – водою, вуглекислотним вогнегасником, повітряно-механічною піною;
емульсійну композицію – водою, вуглекислотним вогнегасником.
На підприємствах, де знаходяться стаціонарні пункти з виготовлення ВР, повинні бути розроблені плани ліквідації аварії, затверджені керівництвом підприємства та погоджені з місцевим органом пожежної охорони.
Виготовлення ВР на стаціонарних пунктах, які розташовуються поблизу кар'єрів, в цілому підвищують безпеку вибухових робіт, тому що на їх територію доставляються невибухові компоненти. Зменшується кількість ВР, що перевозиться дорогами загального користування. Із базисних і витратних складів на кар'єр перед масовим вибухом доставляються тільки ЗІ.