
- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
Автомобільний транспорт, на відміну від залізничного, за деяких ситуацій може обминати перешкоди, щоб уникнути аварії, але цей вид транспорту надзвичайно чутливий до атмосферних умов: для нього характерні бокові заноси, що може призводити до лобових зіткнень. Окрім того, автомобілі, при досить задовільному стані доріг, мають значно менший шлях гальмування, ніж локомотиви.
План і профіль автомобільних доріг на кар'єрах повинен відповідати СНіП ІІ-Д.5-72. Земляне полотно доріг повинне відсипатися зі стійких порід на стійких ґрунтах.
Повздовжні керівні похили автодоріг слід визначати на основі техніко-економічного розрахунку з урахуванням безпеки руху. При цьому визначальним фактором є коефіцієнт зчеплення коліс із полотном дороги.
Ширина автодороги визначається, виходячи з ширини найбільших автомобілів, що експлуатуються, кількості смуг руху, зазору між автомобілями і ширини узбіччя. Поперечний профіль автодороги на прямих ділянках повинен бути двоскатним із нахилом 0,02, що забезпечить стік води з полотна дороги. На закругленнях поперечний профіль – односкатний із нахилом до центру повороту до 0,06 залежно від радіуса кривої. На узвозах поперечний профіль дороги теж односкатний у бік борта з нахилом 0,02. З боку борта повинен бути водовідвідний рів.
Мінімальні радіуси закруглень автодоріг беруться рівними подвійному радіусу повороту транспортних засобів, а за наявності причепів і напівпричепів – потрійному радіусу повороту. На практиці слід уникати мінімально допустимих радіусів закруглення доріг, бо це призводить до швидкого спрацьовування автомобілів, особливо гуми, і призводить до частих аварій. При проходженні траншей уздовж автодороги має бути вільний прохід шириною не менше 1,5 м. Якщо дороги мають затяжний схил із похилом понад 0,06, повинні бути передбачені площадки з похилом не більше, ніж 0,02 і довжиною не менше, як 50 м на кожні 600 м шляху.
Проїжджа частина дороги на узвозах повинна відгороджуватися від призми зсуву валом або захисною стінкою. Висота загородження має бути не менше, ніж 1/3 діаметра колеса найпотужнішого автомобіля, а ширина – не менше, ніж 1,5 його висоти. На уступах без призми зсуву огородження встановлюють на відстані не меншій 1 м від верхньої бровки
Досвід роботи кращих кар'єрів показує, що замість породного валу краще монтувати захисні стінки, які за формою нагадують залізничний башмак (рис. 3.6). Насамперед, колесо наїздить на горизонтальну частину й сильніше притискує пристрій до землі, а далі ударяє об вертикальний бар'єр. При цьому, якщо кут зустрічі колеса з перепоною до 30°, то колесо повертає у бік борта кар'єру. Наїхавши на породний вал, автомобіль може перекинутися; якщо вал невисокий – зсунути його й переїхати. При цьому колесо ще більше повертається у бік укосу уступу.
Рис. 3.6. Конструкція запобіжної стінки
За низьких температур різко погіршується якість полотна дороги, зменшується коефіцієнт зчеплення, а це може призвести до заносів або зіткнень з іншими автомобілями чи перешкодами. При цьому також більш імовірні наїзди на людей. Тому взимку автодороги потрібно очищати від криги та снігу за допомогою бульдозерів, грейдерів або теплоструменевих машин. Потім полотно доріг посипають дрібним щебенем.
З точки зору безпеки, технічний стан автомобілів має визначатися, насамперед, за якістю гальм, ходової частини, сигналізації.
Перед початком зміни механік автогосподарства має письмово засвідчити справність автомобіля. У випадку вимушеної зупинки на похилі, поставивши автомобіль на гальма, водій повинен підкласти під колеса упори.
Буксування автомобіля чи іншого транспорту в кар'єрі дозволяється лише із застосуванням жорсткої зчіпки. Використання еластичних зчіпок заборонено. Причепи та напівпричепи обладнуються габаритними сигналами, сигналом «Стоп» та сигналами поворотів.
Швидкість, порядок руху автомобілів у кар'єрах, залежно від покриття та профілю дороги, визначає адміністрація, але швидкість не повинна перевершувати 40 км/год.
Регулювання руху транспорту в кар'єрах проводиться згідно з Правилами дорожнього руху.
Разовий заїзд автомобілів сторонніх організацій у кар'єр можливий із дозволу адміністрації в разі проходження водієм інструктажу та належного запису в спеціальному журналі.
Інструктаж водіїв із правил безпеки проводить адміністрація автогосподарства або кар'єру. Водіям, які влаштовуються на роботу в кар'єр, видається свідоцтво на право працювати в кар'єрі.
Рух на кар'єрних автодорогах має здійснюватися без обгону, за винятком випадків, коли експлуатуються автомобілі з різними технічними швидкостями та з дозволу Держгірпромнагляду.
Заїзд автосамоскида для завантаження у вибій дозволяється за сигналом машиніста екскаватора, а під час чекання для завантаження автомобіль має бути за контуром радіуса дії ков-ша. На час завантаження автомобіль гальмують. Автомобіль, що завантажується, перебуває у полі зору машиніста екскаватора. Завантаження проводиться без переносу ковша через кабіну автомобіля. Рух завантаженого автомобіля дозволяється після відповідного сигналу машиніста екскаватора. Кабіна кар'єрного автосамоскида повинна мати захисний козирок, який захищав би кабіну від шматків породи, що можуть випасти з ковша. Якщо захисний козирок відсутній, водій повинен на час завантаження автомобіля знаходитися за межею зони дії екскаватора.
Завантаження автомобіля повинно бути рівномірним та в межах його вантажопідйомності. Не дозволяється автосамоскиду рухатися з піднятим кузовом, переїздити кабелі без захисного покриття, запускати двигун накатом.
Рух автомобіля заднім ходом дозволяється на відстань не більше, як 30 м, крім проходки траншеї, при цьому має подаватися безперервний звуковий сигнал. Усі кар'єрні автосамоскиди повинні мати фару, що освітлює шлях під час руху заднім ходом. На випадок аварійної зупинки автомобіля на схилі під колеса підкладаються надійні упори.
Перевезення людей у кабіні самоскида допускається лише з дозволу адміністрації. Перевезення людей у кар'єрі здійснюється автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями. Посадка людей здійснюється лише на горизонтальних площадках на узбіччі дороги.
Перед початком зміни водії мають обов'язково пройти медогляд, насамперед, на наявність у крові алкоголю або наркотичних речовин. Якщо водій відчуває втому чи сонливість, він повинен зупинити автомобіль на горизонтальній площадці, у безпечному місці та відпочити.