
- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
У кар'єрах використовують бурові верстати механічної, тер-мічної і термомеханічної дії. Більше 95% обсягу бурових робіт виконують за допомогою верстатів механічної дії, до яких належать верстати шарошкового буріння при високій міцності порід і свердла – при м'яких. Засоби безпеки при веденні бурових робіт можна поділити на загальні та спеціальні, що характерні при обслуговуванні окремих типів верстатів, наприклад, термічної дії.
Аналіз нещасних випадків при веденні бурових робіт показує, що основними причинами травматизму є буровий інструмент, невдалі прийоми при підйомі та опусканні щогли, установка верстата на домкрати, падіння предметів з висоти.
Загальними ознаками небезпеки при роботі бурових верстатів є такі: знаходження верстата біля укосу уступу; високе розміщення центру маси верстата, через що він може перекинутися при переміщенні; наявність кисню та пального у верстатів термічного буріння.
Переміщення бурового верстата з піднятою щоглою дозволяється своїм ходом тільки по горизонтальній, добре спланованій площадці. В інших випадках щогла має бути опущена. Допускається буксирування верстата трактором або бульдозером. При переміщенні на узвозах ведуча вісь повинна знаходитися нижче, тобто при підйомах – позаду, при опусканні – попереду. Це є загальне правило для всіх гусеничних машин.
При установці верстата для буріння свердловин у першому ряду, його подовжня вісь має бути перпендикулярною до верхньої бровки уступу, а мінімальна відстань від свердловини до верхньої бровки уступу – 2 м. Управління під'їздом верстата для буріння свердловин у першому ряду повинно проводитися з дистанційного пульту. При установці верстата під його домкрати необхідно підмощувати тільки інвентарні підставки або надійні дерев'яні бруси типу шпал. Забороняється підмощувати під домкрати шматки порід, оскільки вони можуть миттєво руйнуватися. Це може призвести до розлітання шматків порід із великою швидкістю, перекосу верстата, заклинювання бурового інструменту та аварій.
При підніманні та опусканні щогли попереду й позаду верстата не повинні знаходитися люди на відстані висоти щогли. Буріння свердловин від діючої повітряної лінії електропередачі повинно бути на відстані не ближче, ніж 6 м.
Після пробурення свердловини вона повинна прикриватися пробкою. Свердловини діаметром менше 120 мм допускається огороджувати попереджувальними знаками.
Під час виконання робіт на щоглі необхідно користуватися запобіжним поясом. Ці роботи не можна проводити при сильному вітрі, під час дощу чи снігу.
Верстат повинен бути обладнаним пристроєм повторного піднімання бурового інструменту.
Канат повинен мати п'ятикратний запас міцності. Він підлягає візуальному огляду не менше одного разу на тиждень, про що необхідно зробити запис у спеціальному журналі. Допускається не більше 10% порваних дротів на одному кроці звивки канату.
При бурінні ручними буровими машинами ширина робочого майданчика має бути не менше, ніж 4 м.
При використанні верстатів термічного буріння значно зростає імовірність травматизму через можливість виникнення пожеж, розриву шлангів та арматури, вибухів у пробурених свердловинах.
З метою попередження з'єднання кисневих шлангів із паливною апаратурою і навпаки, всі з'єднувальні гайки кисневої апаратури мають праву різьбу, а паливної – ліву. Крім того, вся киснева апаратура має блакитний або синій колір, а паливна – червоний.
Бак із паливом монтується на самому верстаті або окремо. В цьому разі він повинен знаходитися на відстані від верстата не менше, як на 10 м, бажано з підвітряної сторони, бо при малій турбулентності повітря важкі пари пального можуть суцільним шлейфом досягнути джерела вогню, і полум'я миттєво перекинеться до ємкості з паливом, що може призвести до вибуху і пожежі.
Батарея кисневих балонів повинна знаходитися на відстані не менше, ніж 25 м від верстата з навітряної сторони. В жодному разі не допускається замаслення кисневої апаратури, що може призвести до вибуху чи пожежі. Якщо ж вона замаслена, необхідно знежирити її спиртом або бензином після відключення подачі кисню.
У разі виявлення негерметичності в кисневій чи паливній системах, подачу кисню і палива необхідно зупинити, і тільки після цього можна виконувати ремонтні роботи. Ці ж правила обов'язкові при будь-яких ремонтних роботах у кисневій чи паливній системах. Перед початком бурових робіт усі горючі предмети в радіусі 25 м від верстата слід прибрати.
Обслуговуючий персонал повинен користуватися не забрудненим мастилами спецодягом. У разі його замаслення підлягає пранню.
У період запалення термобуру необхідно користуватися шоломом-маскою. Запалення проводиться електрозапальником. Допускається також запалення термобуру за допомогою факелу, рукоятка якого має бути не коротшою 2 м.
Оглядати свердловини, пробурені верстатом термічного буріння, можна не раніше, ніж за 12 годин, а їх зарядження – за 24 години. Такий термін витримки викликаний тим, що в свердловині та в тріщинах накопичуються гази (оксид вуглецю CO, метан СН4, водень H2), які з повітрям утворюють вибухонебезпечну суміш. При цьому достатньо падіння шматка породи, який, створивши іскру, викличе вибух. Тому при огляді свердловин необхідно користуватися ліхтарями у вибухобезпечному виконанні й шоломом-маскою.
Пробурені свердловини приймаються маркшейдерською службою кар'єру. При цьому звертається увага на місце закладання свердловин згідно з паспортом бурових робіт. Пробурені свердловини в нестійких породах повинні закріплюватися, а вустя – перекриватися і обваловуватися з метою попередження проникнення води атмосферних опадів.