3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів

У кар'єрах використовують бурові верстати механічної, тер-мічної і термомеханічної дії. Більше 95% обсягу бурових робіт виконують за допомогою верстатів механічної дії, до яких належать верстати шарошкового буріння при високій міцності порід і свердла – при м'яких. Засоби безпеки при веденні бурових робіт можна поділити на загальні та спеціальні, що характерні при обслуговуванні окремих типів верстатів, наприклад, термічної дії.

Аналіз нещасних випадків при веденні бурових робіт показує, що основними причинами травматизму є буровий інструмент, невдалі прийоми при підйомі та опусканні щогли, установка верстата на домкрати, падіння предметів з висоти.

Загальними ознаками небезпеки при роботі бурових верстатів є такі: знаходження верстата біля укосу уступу; високе розміщення центру маси верстата, через що він може перекинутися при переміщенні; наявність кисню та пального у верстатів термічного буріння.

Переміщення бурового верстата з піднятою щоглою дозволяється своїм ходом тільки по горизонтальній, добре спланованій площадці. В інших випадках щогла має бути опущена. Допускається буксирування верстата трактором або бульдозером. При переміщенні на узвозах ведуча вісь повинна знаходитися нижче, тобто при підйомах – позаду, при опусканні – попереду. Це є загальне правило для всіх гусеничних машин.

При установці верстата для буріння свердловин у першому ряду, його подовжня вісь має бути перпендикулярною до верхньої бровки уступу, а мінімальна відстань від свердловини до верхньої бровки уступу – 2 м. Управління під'їздом верстата для буріння свердловин у першому ряду повинно проводитися з дистанційного пульту. При установці верстата під його домкрати необхідно підмощувати тільки інвентарні підставки або надійні дерев'яні бруси типу шпал. Забороняється підмощувати під домкрати шматки порід, оскільки вони можуть миттєво руйнуватися. Це може призвести до розлітання шматків порід із великою швидкістю, перекосу верстата, заклинювання бурового інструменту та аварій.

При підніманні та опусканні щогли попереду й позаду верстата не повинні знаходитися люди на відстані висоти щогли. Буріння свердловин від діючої повітряної лінії електропередачі повинно бути на відстані не ближче, ніж 6 м.

Після пробурення свердловини вона повинна прикриватися пробкою. Свердловини діаметром менше 120 мм допускається огороджувати попереджувальними знаками.

Під час виконання робіт на щоглі необхідно користуватися запобіжним поясом. Ці роботи не можна проводити при сильному вітрі, під час дощу чи снігу.

Верстат повинен бути обладнаним пристроєм повторного піднімання бурового інструменту.

Канат повинен мати п'ятикратний запас міцності. Він підлягає візуальному огляду не менше одного разу на тиждень, про що необхідно зробити запис у спеціальному журналі. Допускається не більше 10% порваних дротів на одному кроці звивки канату.

При бурінні ручними буровими машинами ширина робочого майданчика має бути не менше, ніж 4 м.

При використанні верстатів термічного буріння значно зростає імовірність травматизму через можливість виникнення пожеж, розриву шлангів та арматури, вибухів у пробурених свердловинах.

З метою попередження з'єднання кисневих шлангів із паливною апаратурою і навпаки, всі з'єднувальні гайки кисневої апаратури мають праву різьбу, а паливної – ліву. Крім того, вся киснева апаратура має блакитний або синій колір, а паливна – червоний.

Бак із паливом монтується на самому верстаті або окремо. В цьому разі він повинен знаходитися на відстані від верстата не менше, як на 10 м, бажано з підвітряної сторони, бо при малій турбулентності повітря важкі пари пального можуть суцільним шлейфом досягнути джерела вогню, і полум'я миттєво перекинеться до ємкості з паливом, що може призвести до вибуху і пожежі.

Батарея кисневих балонів повинна знаходитися на відстані не менше, ніж 25 м від верстата з навітряної сторони. В жодному разі не допускається замаслення кисневої апаратури, що може призвести до вибуху чи пожежі. Якщо ж вона замаслена, необхідно знежирити її спиртом або бензином після відключення подачі кисню.

У разі виявлення негерметичності в кисневій чи паливній системах, подачу кисню і палива необхідно зупинити, і тільки після цього можна виконувати ремонтні роботи. Ці ж правила обов'язкові при будь-яких ремонтних роботах у кисневій чи паливній системах. Перед початком бурових робіт усі горючі предмети в радіусі 25 м від верстата слід прибрати.

Обслуговуючий персонал повинен користуватися не забрудненим мастилами спецодягом. У разі його замаслення підлягає пранню.

У період запалення термобуру необхідно користуватися шоломом-маскою. Запалення проводиться електрозапальником. Допускається також запалення термобуру за допомогою факелу, рукоятка якого має бути не коротшою 2 м.

Оглядати свердловини, пробурені верстатом термічного буріння, можна не раніше, ніж за 12 годин, а їх зарядження – за 24 години. Такий термін витримки викликаний тим, що в свердловині та в тріщинах накопичуються гази (оксид вуглецю CO, метан СН₄, водень H₂), які з повітрям утворюють вибухонебезпечну суміш. При цьому достатньо падіння шматка породи, який, створивши іскру, викличе вибух. Тому при огляді свердловин необхідно користуватися ліхтарями у вибухобезпечному виконанні й шоломом-маскою.

Пробурені свердловини приймаються маркшейдерською службою кар'єру. При цьому звертається увага на місце закладання свердловин згідно з паспортом бурових робіт. Пробурені свердловини в нестійких породах повинні закріплюватися, а вустя – перекриватися і обваловуватися з метою попередження проникнення води атмосферних опадів.