- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
3.1. Загальні заходи безпеки
Розробка родовищ корисних копалин відкритим способом повинна проводитися згідно з НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» і затвердженим проектом. Підприємство повинно також мати встановлену геологічну і маркшейдерську документацію; план гірничих робіт, затверджений технічним керівником підприємства та погоджений із місцевими органами Держгірпромнагляду; спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення експлуатації родовищ корисних копалин. Розробка відвалів кар'єрів, шахт, збагачувальних фабрик, ТБЦ повинна проводитися відповідно до спеціального проекту.
Якщо на кар'єрі мають місце підземні виробки, то їх проведення та експлуатація ведеться згідно з НАОП 1.2.90-1.02-71 «Єдині правила безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом».
Прийом до експлуатації новозбудованих чи реконструйованих об'єктів з розробки корисних копалин має здійснюватися комісією за участю представників Держгірпромнагляду.
Технічне керівництво гірничими роботами при відкритій розробці можуть вести особи із закінченою вищою чи середньою гірничотехнічною освітою. Керівні та інженерно-технічні працівники підприємств, які розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, а також організацій, що розробляють для цих підприємств проекти, машини, прилади повинні не менше одного разу на три роки проходити перевірку знань правил безпеки та інших нормативно-технічних документів згідно з вимогами органів державного нагляду за охороною праці.
При впровадженні нових технологічних процесів або введенні нових правил усі працівники проходять позаплановий інструктаж.
У приміщеннях нарядних, на робочих місцях і на шляхах переміщення працівників слід вивішувати плакати і попереджувальні написи з техніки безпеки, а на всіх машинах і механізмах повинні знаходитися інструкції з безпечної їх експлуатації (ГОСТ 12.4.026-76).
Кожне робоче місце перед початком робіт чи протягом зміни оглядається майстром зміни або, за його дорученням, бригадиром, а протягом дня – начальником дільниці чи його заступником, котрі повинні заборонити проведення робіт у разі порушення правил безпеки до моменту усунення цих порушень.
На виконання робіт видається наряд у письмовій формі. Недопустимо видавати наряд на виконання робіт із порушенням правил охорони праці. Видача нарядів ведеться відповідно до «Положення про нарядну систему», що діє на підприємстві.
Кожен робітник до початку роботи має бути впевненим у безпечному стані робочого місця, перевіривши справність запобіжних пристроїв, інструменту, приладів, механізмів. У разі виявлення недоліків, які неможливо ліквідувати самому, робітник, не розпочинаючи роботу, зобов'язаний повідомити про це безпосередньо керівника чи особу, що відповідає за безпеку робіт.
Забороняється відпочинок чи перебування безпосередньо у вибої та на відстані меншій, ніж два метри від нижньої бровки уступу, поблизу працюючих машин і механізмів, на залізничних коліях чи автошляхах.
Перед запуском механізмів чи початком руху транспорту необхідно подати звуковий, а в нічний час доби і світловий сигнали, з якими знайомі всі працівники кар'єру. При цьому сигнали мають бути досить чіткими і гучними.
Перед початком роботи чи руху оператор має впевнитися в безпеці членів екіпажу, бригади чи людей, що знаходяться поблизу. Для цього вивішуються на видному місці таблиці відповідних сигналів на механізмах і машинах.
Кожен, хто помітить небезпеку (несправність залізничної колії, обірваний дріт чи пошкодження ізолятора, пожежу і т. ін.), повинен вжити необхідних заходів і негайно повідомити про це особу, відповідальну за безпеку робіт.
Гірничі виробки кар'єрів у небезпечних місцях, де можливе падіння людей (провали, свердловини), повинні огороджуватися загородками або перекриватися, позначатися запобіжними знаками, що освітлюються у темний час доби.
Зумпфи, вибухові й дренажні свердловини, шурфи та інші вертикальні чи похилі виробки повинні надійно перекриватися чи загороджуватися.
Забороняється захаращувати робочі місця та підходи до них.
У неробочий час гірничі, транспортні та інші машини повинні бути виведені з вибою чи відвернуті від нього, робочий орган необхідно опустити на підошву, двері кабіни мають бути замкнені на замок; з кабелю, що живить машину, слід зняти напругу.
Якщо процес відкритої розробки супроводжується виділенням пилу чи газів, необхідно щоквартально проводити вимірювання концентрації вмісту шкідливих речовин на робочих місцях. Місця відбору проб визначаються згідно з планом, затвердженим головним інженером кар'єру. У випадках, коли концентрація шкідливих чи отруйних речовин перевищує допустимі санітарні нор-ми, необхідно вжити заходів щодо виведення людей і зменшення їх концентрації до гранично допустимих величин.
У разі виникнення пожежі всі роботи в небезпечних місцях зупиняються, крім робіт, пов'язаних з її ліквідацією. Всі споруди на території кар'єру повинні будуватися з дотриманням протипожежних норм і правил. Місця розміщення і кількість первинних засобів пожежогасіння встановлюються технічним керівником підприємства. Для кар'єрів, на яких видобуваються самозаймисті чи легкозаймисті корисні копалини (сірка, сланці, торф та ін.), повинні розроблятися спеціальні протипожежні заходи.