3. Механічне обладнання прокатних станів

Основна операція прокатки виконується за допомогою валків, які розташовані в робочій кліті і обертаються (рис. 1.4). Кінематична схема, яка відповідає рис. 1.4, а, представлена на рис. 1.5.

Кліть складається зі станини 1, двох робочих валків 2, натискного пристрою 3, шпінделів 4, двигуна 5 і шестеренної кліті 6.

Натискний пристрій (натискні гвинти)призначений для переміщення верхнього робочого валка у вертикальному напрямку для забезпечення необхідної величини обтискання металу.

Шестеренна клітьпризначена для передачі від одного двигуна обертання двом або трьом валкам. Вона представляє собою зубчасту передачу, яка складається з двох або трьох шестерній однакового діаметру, розташованих в закритій коробці.

Шпінделіслугують для передачі обертання валкам від шестеренної кліті. Кожний такий шпіндель має на своїх кінцях шарніри.

Муфти8 використовуються для сполучення двигуна й шестеренної кліті.

На реверсивних клітях станів гарячої прокатки використовують два

Таблиця 1.1

Прокатні стани металургійних підприємств України

Підприємство

Б Л М*

С Л Б

З Г Т

С Т М

С Т С

С Т К

Л П К

Л П С

Л П Т

Т Р

Р Б

К Б

Д Р

Х П

Алчевський металургійний комбінат

Х

Х

Х

Дніпровський металургійний комбінат (м.Дніпродзержинськ)

Х

Х

Х

Х

Х

Донецький металургійний завод

Х

Х

Х

Х

Єнакіївський металургійний завод

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

Х

Х

Х

Х

Х

Краматорський металургійний завод

Х

Х

Криворізький металургійний комбінат "Криворіжсталь"

Х

Х

Х

Х

Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь"

Х

Х

Х

Х

Макіївський металургійний комбінат

Х

Х

Х

Х

Х

Маріупольський металургійний комбінат

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Нижньодніпровський трубопрокатний завод (м. Дніпропетровськ)

Х

Х

Х

Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" (м. Запоріжжя)

Х

Х

Х

Х

* – примітки: БЛМ – блюмінг, СЛБ – слябінг, ЗГТ – заготовельний стан, СТМ – дрібносортовий, СТК – середньосортовий, СТК – крупносортовий, ЛПК – товстолистовий, ЛПС – середньолистовий, ЛПТ – тонколистовий, ТР – трубний, РБ – рейко-балковий, КБ – колесобандажний, ДР – дротовий, ХП –холодної прокатки.

варіанти привода робочих валків: груповий й індивідуальний.

При груповому приводівалки обертаються від одного двигуна через шестеренну кліть (рис.1.4, а). При індивідуальному приводі кожний робочий валок обертається від свого двигуна, а шестеренна кліть відсутня (рис.1.4, б).

Широко розповсюджені, особливо для листових станів, чотирьохвалкові кліті з двома опорними валками (рис. 1.4, в). В таких клітях конструктивно складно виконати індивідуальний привод. Для збільшення продуктивності стана у цьому випадку використовують двохякірні і триякірні двигуни, з передачею моменту через шестеренну кліть.