Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте предмет макроекономіки.

2. Які основні питання досліджує макроекономіка?

3. Які рівні макроекономічного аналізу ви знаєте? Чим вони відрізняються?

4. Охарактеризуйте історію розвитку макроекономіки.

5. Які основні течії (теорії) макроекономіки ви знаєте? Які їх основні риси?

6. Поясніть специфіку об'єкта макроекономіки.

7. Дайте визначення макроекономічних суб'єктів та охарактери­зуйте види їхньої активності.

8. Які специфічні методи аналізу макроекономічних процесів ви знаєте?

9. Проаналізуйте кругообіг продуктів і доходів за простою моделлю кругових потоків.

10. Проаналізуйте кругообіг продуктів і доходів за повною відкритою моделлю кругових потоків.

11. Розкрийте функції макроекономіки.

Розділ 2 Макроекономічні показники у системі національних рахунків

2.1. Основні показники макроекономічного аналізу

«Доходи не збільшуються»; «Особисте споживання зростає»; «ВВП в Україні знижується» і т.д. якщо ми взагалі не знайомі з макроекономікою то ці поняття залишаються пустими речами. Наша мета вивчити цю мову та засвоїти ідеї, для виразу яких вони використовуються. Тобто ми повинні дізнатися як державні статисти та бухгалтери розраховують та враховують рівень ВВП, національного доходу та цін в економіці.

Основні показники, які використовуються в макроекономічному аналізі, можна поділити на три групи:

• потоки;

• запаси;

• показники економічної кон'юнктури.

Потоки - це економічні параметри, які відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності і вимірюються в одиницях за певний період часу, як правило, у розрахунку за рік (заощадження, інвестиції, дефіцит бюджету і т. ін.). До потокових величин відносяться: національний обсяг виробництва (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чис­тий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), особистий дохід.

Показник національний обсяг виробництва призначений для того, щоб встановити обсяг продукції та послуг, вироблених у суспільстві за певний період часу. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП (Валовий внутрішній продукт).

ВВП визначають як сумарну ринкову вартість всіх кінце­вих товарів та послуг, вироблених у країні за рік.

Кінцевий продукт - це частина валового внутрішньо­го продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробни­цтва і використовується для споживання, нагромадження, екс­порту, а також для заміщення витрачених засобів виробництва.

Кінцевий продукт включає продукцію:

• використовувану для особистого і суспільного спожи­вання;

• призначену для заміщення вибулих основних виробничих і невиробничих фондів;

• використовувану на приріст виробничих і невиробничих фондів;

• спрямовану на приріст виробничих і споживчих запасів;

• використовувану на чистий експорт.

До ВВП не входять проміжні товари, тобто ті, що вико­ристовуються для виробництва інших товарів: сировина, мате­ріали, паливо, електроенергія та ін.

д (ОД) і т. ін.

Запаси - це економічні параметри, які відображають на­громадження та використання цінностей суб'єктами і вимірю­ються на конкретний момент часу, на певну дату (капітал, дер­жавний борг і т. ін.). До показників запасів відносяться: майно, національне багатство, реальні грошові залишки.

Між показниками запасу і потоку існує взаємозв'язок:

• запас дорівнює накопиченим за певний період потокам;

• потік дорівнює різниці між запасами на початок та кінець періоду.

Але можливі випадки, коли показники запасів і потоків мо­жуть змінюватися незалежно один від одного.

Майно (активи) - будь-яке джерело законного нетрудового доходу: реальний капітал, земля, цінні папери, ліцензії, патенти та ін.

Національне багатство - сукупні активи, які належать сектору домашніх господарств, підприємницькому сектору та державі.

Реальні грошові (касові) залишки - запаси засобів платежу, які економічні суб'єкти бажають тримати у формі готівки.

Показниками економічної кон'юнктури є: ставка процента (і), рівень цін (Р), інфляція (Ṕ), рівень безробіття (и) та ін.

Загальний рівень цін - це показник визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за допомогою індексу цін. Під рівнем цін розуміють грошову оцінку блага або сукупності благ («кошика»), яка служить масштабом цін.

Індекс цін показує відносну зміну середнього рівня цін за певний період. Індекс цін визначається як відношення цін поточного року до цін базисного року, виражене у відсотках.

Рівень процентної ставки (і) характеризує витрати, які несуть макроекономічні суб'єкти при використанні грошових позик у розрахунку на одну позичену грошову одиницю за рік. Ставки процента перебувають під впливом ринкового ме­ханізму: якщо пропозиція грошей зменшується, то процентні ставки збільшуються, і навпаки.

Розрізняють номінальні і реальні процентні ставки. Якщо від номінальної процентної ставки відняти рівень інфляції, то отримаємо реальну процентну ставку.

Зайнятість відображає співвідношення між чисельністю дорослого працездатного населення і чисельністю безро­бітних у даній країні.

Основним показником для обчислення безробіття і оцінки зайнятості є норма безробіття (и):

(2.3)