- •Частина і
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1) Ринкові економічні системи:
- •2) Неринкові економічні системи:
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 Макроекономічні показники у системі національних рахунків
- •2.1. Основні показники макроекономічного аналізу
- •2.2. Методи обчислення внп і ввп
- •2.3. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •2.4. Система національних рахунків
- •2.5. Чистий економічний добробут
- •2.6. Рух і розподіл національного продукту
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •3.1. Сукупний попит та його складові
- •3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження
- •3.3. Інвестиційний попит
- •3.4. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •5. Пропозиція грошей.
- •6. Швидкість обороту грошей.
- •3.5. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •3.8. Мультиплікатор у моделі аd-as
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4 Моделі макроекономічної рівноваги
- •4.1. Класична модель макрорівноваги
- •4.2. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •4.3. Визначення рівноважного ввп за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції»
- •Визначеного за методом «вилучення - ін’єкції»
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина іі
- •5.2. Ринок товарів та платних послуг
- •5.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •5.4. Загальна рівновага на ринках товарів та послуг і грошей та цінних паперів
- •5.5. Ринок робочої сили
- •Графік рівноваги ринку робочої сили
- •Умови рівноваги трьох ринків – робочої сили, товарного та грошового
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки
- •6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності
- •Циклічні коливання та їх види
- •6.3. Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань
- •6.4. Державне антициклічне регулювання та його протиріччя
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7 фіскальна політика держави
- •7.1. Економічна активність держави
- •7.2. Поняття фіскальної політики
- •7.3. Дискреційна фіскальна політика
- •7.4. Автоматичні стабілізатори
- •7.5. Оподаткування
- •7.6. Мультиплікатори фіскальної політики
- •7.7. Державний бюджет
- •7.8. Державний борг
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8 Грошово-кредитна політика
- •8.1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •Сутність пропозиції грошей
- •8.2. Грошова маса та грошові агрегати
- •8.3. Депозитний та грошовий мультиплікатор
- •Далі праву частину рівняння (8.16) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина ііі
- •9.2. Інфляційний та дефляційний розриви
- •9.3. Інфляційний податок та сеньйораж
- •9.4. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •9.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •9.6. Антиінфляційна політика держави
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10 Зайнятість та соціальний захист населення
- •10.1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •10.2. Безробіття: суть, види та наслідки. Закон Оукена
- •10.3. Державне регулювання зайнятості
- •10.4. Взаємозв’язок інфляції та безробіття
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11 Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •11.1. Національне і світове господарство. Відкрита економіка
- •11.2. Платіжний баланс
- •11.3. Валютний курс
- •11.4. Модель Манделла-Флемінга
- •11.5. Макроекономічна політика за плаваючого та фіксованого валютного курсу Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу
- •Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу
- •Тестові завдання
- •Розділ 12 Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток
- •12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •12.2. Фактори економічного зростання
- •12.3. Кейнсіанські теорії економічного зростання
- •12.4. Неокласична модель
- •12.5. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •12.6. Джерела економічного зростання
- •12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту, за умови, що сумадорівнює одиниці. Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Грішнова, о. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: підручник / о.А. Грішнова. — 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009. — 390 с.
- •. Ивашковский, с.Н. Макроэкономика [Текст]: Учебник / с.Н.Ивашковский. —[2-е изд., испр., доп.]— м.: Дело, 2002. — 472 с.
- •Тарасевич,л.С. Макроэкономика[Текст]: ученик / л.С. Тарасевич,п.И. Гребенников,а.И. Леусский. —[6-е изд., испр. И доп.]— м.: Высшее образование, 2006. — 654 с. Предметний покажчик
8.2. Грошова маса та грошові агрегати
Поряд з терміном «пропозиція грошей» макроекономісти для визначення сукупності грошей використовують і термін «грошова маса». У кількісному значенні пропозиція грошей і грошова маса - поняття рівнозначні. Відмінність між ними полягає в тому, що термін грошова маса використовується тоді, коли абстрагуються від грошового ринку і зосереджують увагу лише на кількісних характеристиках грошей.
Грошова маса - сукупність усіх грошових засобів, які перебувають у народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.
Для кількісного та якісного виміру грошової маси використовується показник рівня ліквідності активів.
Під ліквідністю активів розуміють можливість їхнього перетворення в грошову форму без суттєвої втрати номінальної вартості і в короткий строк.
Чим більшими будуть витрати обміну фінансового активу на гроші (трансакційні витрати), тим нижчим є рівень ліквідності даного активу.
При цьому із зниженням ліквідності грошових засобів у число компонентів грошової маси послідовно залучаються активи, які в меншій мірі здатні виконувати функції засобу обігу або платежу і в більшому ступені слугують засобом збереження цінності.
Залежно від ступеня ліквідності, фінансові активи групуються у грошові агрегати.
Грошовий агрегат - це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі, поєднаних особливими якісними ознаками (ступенем ліквідності; швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці) в окремий елемент грошової маси. Склад і структура грошової маси визначається рівнем розвитку і характером грошового ринку в кожній країні, а також особливостями монетарної політики, яку проводить Центральний банк.
Так, Національний банк України (НБУ) визначає чотири агрегати грошової маси – M0, Ml, M2, МЗ.
Грошові агрегати – зобов’язання депозитних корпорацій [Національного банку України та інших депозитних корпорацій (банків України)], що мають відносно високий ступінь ліквідності, перед іншими секторами економіки, крім депозитних корпорацій і сектору загального державного управління.
До зобов’язань депозитних корпорацій належать готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, переказні депозити, інші депозити та цінні папери, крім акцій.
Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті (M1 – M0). Агрегат Ml в основному використовується як засіб обігу і відповідає вузькому визначенню грошей.
Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити (M2 – M1).
Агрегат М2 представляє гроші в широкому розумінні, іноді їх називають «гроші в активах» або «майже гроші».
«Квазігроші» (М2 - МІ) - це негрошові ліквідні активи, які не функціонують безпосередньо як засоби платежу, але можуть швидко і без значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити (невеликі строкові та заощаджувальні рахунки, депозити у ринкових взаємних фондах).
Грошовий агрегат М3 – грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій (M3 – M2).
Переказні депозити – фінансові активи, що на першу вимогу можуть бути обміняні на готівкові кошти за номінальною вартістю та безпосередньо використані для здійснення платежу.
Інші депозити – непереказні депозити, що в короткий термін можуть бути обміняні на готівкові кошти чи переказні кошти, а саме кошти на вимогу, які безпосередньо не використовуються для здійснення платежу, строкові кошти та ощадні депозити.
Цінні папери, крім акцій, – фінансові інструменти, що обертаються на ринку та є підтвердженням про зобов’язання бути погашеними готівковими коштами, фінансовим інструментом чи іншим економічно цінним об’єктом. Це облігації, казначейські зобов’язання, векселі, ощадні (депозитні) сертифікати корпорацій тощо.
Висока питома вага агрегату М1 в агрегаті М3 у структурі грошової маси в Україні пояснюється вузьким спектром пропонованих українським грошовим ринком активів, які здатні виконувати функцію збереження цінності протягом довгострокового періоду і, відповідно, високим рівнем інфляції.
Основу всієї грошової маси країни становлять гроші високої ефективності - банкноти, монети та депозити комерційних банків у Центральному банку, тому їх називають грошовою базою (Н). Загальний розмір грошової бази країни в кожний даний момент можна визначити за балансом Центрального банку:
ВР + ЦП + ККБ + КУ + ІА = ГГО + ДКБ + ДУ + ІП (8.12)
де ВР – валютні резерви (золото та іноземна валюта); ЦП – цінні папери; ККБ – кредити комерційних банків; КУ – кредити уряду; ІА – інші активи; ГГО – готівкові гроші в обігу; ДКБ – депозити комерційних банків; ДУ - депозити уряду; ІА - інші пасиви.
Як засоби платежу можуть використовуватися тільки готівкові гроші в обігу (ГГО). Як відомо, головною функцією грошей є їхня здатність бути засобом обміну, тобто платіжним засобом. За рівнем спроможності виконувати функцію платіжного засобу всі грошові активи поділяються на два види: власне гроші (гроші у вузькому розумінні) і майже гроші (гроші у широкому розумінні). До власне грошей відносять ті активи, що охоплюються агрегатом М1 і можуть безпосередньо використовуватися як платіжний засіб. До них належать готівка, що є зобов’язанням центрального банку, і кошти на поточних рахунках, які є зобов’язаннями комерційних банків. Усі інші активи, що входять до складу агрегатів М2 та М3, - це майже гроші, оскільки вони безпосередньо є не платіжним засобом, а засобом заощадження. Проте без великих перепон вони можуть бути перетворені в активи, використовувані як платіжний засіб.