1.4. Методи макроекономічного аналізу

Макроекономіка використовує широкий спектр методів, а саме: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстракцію, економіко-математичне моделювання та ін.

Аналіз - це метод дослідження, при якому об'єкт дослі­дження розкладається на складові частини, кожна з яких вивча­ється окремо.

Синтез - це метод дослідження, який базується на поєд­нанні різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуван­ням взаємозв'язків між ними.

Аналіз і синтез, як методи дослідження, застосовуються в єдності.

Індукція - рух думки від конкретного до всезагального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня.

Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Поєднання методів індукції - дедукції забезпечує зв'язок оди­ничного, особливого і всезагального.

Метод наукової абстракції - це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення ос­новних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного, випадкового.

Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-мaтематичне моделювання.

Макроекономічні моделі - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.

Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні змінні макромоделі. Ендогенні змінні - це величини, що визначаються в ре­зультаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заро­бітної плати, реальна ставка процента, рівень цін). Екзогенні змінні - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування (Т), державні витрати (G), величина пропозиції грошей (М^S).

Часто у макроекономічних моделях використовують іншу класифікацію економічних змінних, яка пов'язана із способом виміру їх у часі.

Змінні запасу вимірюються тільки в конкретний момент ча­су і характеризують стан об'єкта дослідження на визначену дату - початок або кінець року і т. ін. (Наприклад: державний борг, обсяг капіталу в економіці і т. п.).

Змінні потоку характеризують економічний процес, який відбувається неперервно і вимірюються в одиницях на певний період часу (обсяг інвестицій на рік, розмір споживчих витрат на рік).

Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами мають таку класифікацію:

1. Поведінкові функції виражають типові переваги, які склалися в суспільстві. Прикладом може бути функція споживання домашніх господарств, яка залежить від доходу:

C = C (Y). (1.2)

2. Технологічні функції характеризують технологічну та організаційно-технічну залежності. Наприклад, виробнича функція, яка відображає зв'язок реального випуску продукції і фак­торів виробництва:

Q =f(X_t, Х₂,..., Х„) (1.3)

3. Інституціональні функції зображують інституціонально установлені залежності між параметрами моделі. Наприклад, сума податкових надходжень (Т) є функцією від доходу (У) та податкової ставки T(Y), яку встановлює відповідний інститут:

T = f (T (Y), Y) (1.4)

4. Дефініційні функції виражають залежності, які виходять з означення економічних явищ. Наприклад, сукупний попит на ринку благ (Y) складається із споживчого попиту домашніх господарств (С), інвестиційного попиту підприємницького сектору (І), витрат держави (G) та витрат закордону (Е):

Y = C + I + G + E (1.5)

Залежно від конкретних завдань дослідження застосовують­ся різні типи моделей.

Визначення типу макромоделі може базуватися на основі різних критеріїв.

1. За способом подання досліджуваного процесу або явища моделі поділяються на логічні, графічні та економіко-математичні.

2. За тривалістю досліджуваного процесу виділяють короткострокові та довгострокові моделі.

3. За кількістю задіяних в аналізі економічних суб'єктів - на прості та повні моделі. Прості моделі містять лише два макроекономічних суб'єкти - сектор домашніх господарств та підприємницький сектор, повні моделі враховують вплив державного сектору на макроекономічні процеси.

4. За ступенем охоплення сектору закордон моделі поділяються на закриті та відкриті. Закриті моделі включають тільки три макроекономічних суб'єкти - сектор домашніх господарств, підприємницький сектор та державний сектор і не враховують впливу закордону на національну економіку. Відкриті моделі враховують вплив сектору закордон на національну економіку і зображують взаємозв'язок чотирьох макроекономічних суб'єктів - домашніх господарств, підприєм­ницького сектору, державного сектору і сектору закордон.

5. За характером відображення фактора часу макроекономічні моделі поділяються на статичні і динамічні. Статичні моделі фіксують економічний процес на почат­ку та в кінці певного періоду і не зображують перехід від одного стану до іншого, а динамічні - зображують економічні процеси з урахуванням фактора часу.

Названі типи моделей можуть бути зображені чотирма способами: алгебраїчним, графічним, табличним та у вигляді бухгалтерських рахунків.

В основу макроекономічного аналізу покладено найпростішу модель кругових потоків (або модель кругообігу продуктів і доходів).

Проста модель кругових потоків базується на аналізі взаємодії лише двох макроекономічних суб'єктів - сектору домашніх господарств і підприємницького сектору - і виключає вплив державного сектору та сектору закордон на економіку (рис. 1.2). На рис. 1.2 видно, що економіка є замкнутою системою, де доходи одних економічних агентів є витратами інших.

Рис. 1.2. Проста модель кругових потоків

Витрати підприємницького сектору на ресурси одночасно є потоками доходів домашніх господарств (заробітна плата, рента, інші доходи). Потік споживчих витрат домогосподарств утворює доходи фірм від реалізації готової продукції. Потоки «доходи - витрати» (грошовий потік) та «ресурси - продукція» (реальний потік) відбуваються одночасно у проти­лежних напрямках і нескінченно повторюються.

Висновок: сумарна величина продажів фірм дорівнює сумарній величині доходів домашніх господарств. Тобто, для закритої моделі економіки, в якій не враховується вплив держави на економічні процеси, величина загального обсягу виробництва у грошовому вимірюванні дорівнює сумарній ве­личині грошових доходів домашніх господарств.

У повній відкритій моделі кругових потоків з урахуванням впливу держави і сектору закордон модель кругових потоків дещо ускладнюється (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Повна відкрита модель кругових потоків

У відкритій повній моделі кругових потоків вплив державно­го сектору і сектору закордон призводить до порушення рівно­ваги двосекторної моделі (домашні господарства - фірми), бо з потоку «доходи - витрати» здійснюються «вилучення» у вигля­ді заощаджень, податкових платежів та імпорту.

«Вилучення» - будь-яке використання доходу домашніх господарств не на купівлю виготовленої в країні продукції.

Одночасно до потоку «доходи - витрати» залучаються додат­кові кошти у вигляді «ін'єкцій», а саме: інвестиції, державні витрати та експорт.

«Ін'єкції» - будь-яке доповнення до споживчих витрат на продукцію, виготовлену в країні.

Висновок для чотирисекторної моделі кругових потоків: реальний і грошовий потоки здійснюються без перешкод за умови, що сукупні витрати сектору домашніх господарств (С), підприємницького сектору (І), державного сектору (G) та сек­тору закордон (NE) дорівнюють сукупному обсягу виробницт­ва (Y)

C + I + G + NE = Y (1.6)