
- •Частина і
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1) Ринкові економічні системи:
- •2) Неринкові економічні системи:
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 Макроекономічні показники у системі національних рахунків
- •2.1. Основні показники макроекономічного аналізу
- •2.2. Методи обчислення внп і ввп
- •2.3. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •2.4. Система національних рахунків
- •2.5. Чистий економічний добробут
- •2.6. Рух і розподіл національного продукту
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •3.1. Сукупний попит та його складові
- •3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження
- •3.3. Інвестиційний попит
- •3.4. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •5. Пропозиція грошей.
- •6. Швидкість обороту грошей.
- •3.5. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •3.8. Мультиплікатор у моделі аd-as
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4 Моделі макроекономічної рівноваги
- •4.1. Класична модель макрорівноваги
- •4.2. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •4.3. Визначення рівноважного ввп за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції»
- •Визначеного за методом «вилучення - ін’єкції»
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина іі
- •5.2. Ринок товарів та платних послуг
- •5.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •5.4. Загальна рівновага на ринках товарів та послуг і грошей та цінних паперів
- •5.5. Ринок робочої сили
- •Графік рівноваги ринку робочої сили
- •Умови рівноваги трьох ринків – робочої сили, товарного та грошового
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки
- •6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності
- •Циклічні коливання та їх види
- •6.3. Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань
- •6.4. Державне антициклічне регулювання та його протиріччя
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7 фіскальна політика держави
- •7.1. Економічна активність держави
- •7.2. Поняття фіскальної політики
- •7.3. Дискреційна фіскальна політика
- •7.4. Автоматичні стабілізатори
- •7.5. Оподаткування
- •7.6. Мультиплікатори фіскальної політики
- •7.7. Державний бюджет
- •7.8. Державний борг
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8 Грошово-кредитна політика
- •8.1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •Сутність пропозиції грошей
- •8.2. Грошова маса та грошові агрегати
- •8.3. Депозитний та грошовий мультиплікатор
- •Далі праву частину рівняння (8.16) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина ііі
- •9.2. Інфляційний та дефляційний розриви
- •9.3. Інфляційний податок та сеньйораж
- •9.4. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •9.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •9.6. Антиінфляційна політика держави
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10 Зайнятість та соціальний захист населення
- •10.1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •10.2. Безробіття: суть, види та наслідки. Закон Оукена
- •10.3. Державне регулювання зайнятості
- •10.4. Взаємозв’язок інфляції та безробіття
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11 Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •11.1. Національне і світове господарство. Відкрита економіка
- •11.2. Платіжний баланс
- •11.3. Валютний курс
- •11.4. Модель Манделла-Флемінга
- •11.5. Макроекономічна політика за плаваючого та фіксованого валютного курсу Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу
- •Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу
- •Тестові завдання
- •Розділ 12 Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток
- •12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •12.2. Фактори економічного зростання
- •12.3. Кейнсіанські теорії економічного зростання
- •12.4. Неокласична модель
- •12.5. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •12.6. Джерела економічного зростання
- •12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту, за умови, що сумадорівнює одиниці. Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Грішнова, о. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: підручник / о.А. Грішнова. — 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009. — 390 с.
- •. Ивашковский, с.Н. Макроэкономика [Текст]: Учебник / с.Н.Ивашковский. —[2-е изд., испр., доп.]— м.: Дело, 2002. — 472 с.
- •Тарасевич,л.С. Макроэкономика[Текст]: ученик / л.С. Тарасевич,п.И. Гребенников,а.И. Леусский. —[6-е изд., испр. И доп.]— м.: Высшее образование, 2006. — 654 с. Предметний покажчик
Запитання для самоперевірки
Назвіть і охарактеризуйте основні макроекономічні показники.
Дайте визначення валового національного продукту.
Перелічіть макроекономічні показники системи національних рахунків.
Які способи вимірювання ВНП ви знаєте?
Запишіть і поясніть формулу розрахунку ВНП за витратами.
Що включають в себе витрати на споживання, витрати на інвестиції, державні витрати?
Запишіть формулу розрахунку ВНП за доходами.
Поясніть джерела кожного з видів доходу в економічній системі.
Поясніть значення і необхідність використання в системі національних рахунків показників валового внутрішнього продукту; чистого національного продукту.
Як уникнути подвійного рахунку при вимірюванні ВНП?
Чим відрізняється особистий дохід від доходу кінцевого використання?
Чому при складанні національних рахунків зіставляється ринкова вартість обсягів виробництва у різні роки, а не фактичні фізичні обсяги виробництва?
Охарактеризуйте показник чистого економічного добробуту.
У чому різниця між номінальним і реальним ВНП?
У чому різниця між дефлятором та індексом цін?
Що ілюструє квадрат відносності Лоренца?
Поясніть економічний зміст кривої Лоренца.
Розділ 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція
3.1. Сукупний попит та його складові
Для розуміння дії ринкового механізму велике значення має дослідження взаємодії між попитом і пропозицією. На макрорівні вони розглядаються не як попит і пропозиція на окремі товари, а як сукупний попит і сукупна пропозиція. А національний обсяг виробництва і рівень цін визначається взаємодією сукупного попиту та сукупної пропозиції.
Національний обсяг виробництва і рівень цін визначаються взаємодією сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS).
Сукупний попит є основною специфічною формою прояву суспільних потреб в умовах функціонування товарно-грошових відносин.
Сукупний попит (AD) - це величина обсягу продукції, яку готові купити макроекономічні суб'єкти за кожного можливого рівня цін (Р). AD - це заплановані витрати всіх макроекономічних суб'єктів.
Сукупний попит (AD ) можна визначити за формулою розрахунку ВВП методом витрат:
AD = C+ I+G+ NE, (3.1)
де С - споживчий попит: платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари; І - інвестиційний попит: попит підприємців на засоби виробництва для відновлення зношеного капіталу (амортизація) та збільшення реального капіталу; G - попит держави на товари та послуги для виробництва суспільних благ, для державних інвестицій; NE - попит закордону, або попит на чистий експорт, за умови, що попит на імпорт входить у попередні три компоненти.
Одні компоненти сукупного попиту відносно стабільні, зокрема, споживчий попит та попит держави. Інвестиційний попит найбільш динамічна частина сукупного попиту, зміни якої пов'язані з коливаннями економічної активності. Визначимо основні фактори, які впливають на структурні компоненти сукупного попиту.
3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження
Споживчий попит (С) залежить від:
доходу домашніх господарств від участі у виробництві;
податків та трансфертних платежів;
величини багатства домашніх господарств, тобто реальних грошових залишків, які складаються з готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (облігації тощо);
доходу від багатства домашніх господарств (процент, рента);
середньої та граничної схильності до споживання;
ступеня диференціації населення за доходами;
чисельності населення.
Дохід домашніх господарств (Y), як правило, складається з двох частин: споживання (С) і заощадження (S).
Дохід домашніх господарств є одним з основних факторів споживчого попиту.
На основі гіпотези абсолютного доходу, яку висунув Дж. М. Кейнс у роботі «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей», споживання домашніх господарств залежить від абсолютної величини поточного доходу і зростає з його збільшенням, але не так швидко, як дохід («основний психологічний закон»).
Відповідно до «основного психологічного закону» функція споживання має вигляд:
C = C0+c'×Y, (3.2)
де C0 - автономне споживання, яке не залежить від поточного доходу («споживчий кошик» відповідної групи населення: малозабезпечених, з середнім рівнем доходу, високозабезпечених); с' - гранична схильність до споживання; Y - дохід домашніх господарств.
Гранична схильність до споживання (с') - це частка приросту споживання (ΔС) у додатковій одиниці доходу (ΔY):
(3.3)
Середня схильність (норма) до споживання (с) - це частка споживання (С) у доході (Y):
(3.4)
Заощадження (S) - це неспожита частина доходу (Y). Кожній функції споживання (С) відповідає своя функція заощадження (S), тому що дохід домашніх господарств (Y), як відмічалося раніше поділяється на споживання і заощадження.
Y=C + S → S=Y-C →
→S=Y-(C0 + c'Y) →
→S = -C0 + (Y-c'Y) →
→ S = -С0 + (1 - с')У;
1 - c' = s' - гранична схильність до заощадження.
де Y - дохід домашніх господарств; С - споживання; S - заощадження.
Із зростанням доходу (Y) середня норма споживання (с) знижується і наближається до граничної схильності (норми) до споживання (с').
Таким чином, розширення виробництва потенційно містить у собі можливість перевиробництва, бо зменшення середньої норми споживання (с) свідчить про те, що у зростаючому валовому внутрішньому продукті зменшується частка продукції, яку готові придбати домашні господарства.
Ступінь диференціації доходів населення істотно впливає на сукупний споживчий попит: чим рівномірніше розподіляється НД між домашніми господарствами, тим більша його частка йде на споживання. При значній диференціації доходів частка споживання у НД скорочується.
Зображення функцій споживання (С) і заощадження (S) подано на графіку 3.1.
Рис. 3.1. Функції споживання (С) та заощадження (S)
За класичною теорією процес формування заощаджень (S) залежить від двох основних факторів:
1) процентного доходу (процентної ставки, коли домашні господарства виступають у ролі кредитора або купують облігації).
Прихильники класичної теорії вважають, що чим більші розміри процентного доходу, тим більше вони будуть стимулювати домашні господарства до заощаджень;
2) величини доходу домашніх господарств (рис.3.2).
За кейнсіанською теорією величина заощаджень (S) і крива заощаджень (SS) істотно не змінюються під впливом зміни процентної ставки (i): «... кратковременные колебания нормы процента вряд ли оказывают каким-либо путём сильное непосредственное влияние на величину расходов. Немногие люди решают изменить свой образ жизни по той причине, что норма процента упала с 5 до 4, если их совокупный доход остаётся таким же, как и раньше».1 (Кейнс Дж М. Избранные произведения.)
Рис. 3.2. Функція заощаджень за класичною теорією
Основним фактором, який істотно впливає на величину заощаджень (S), є рівень реального доходу домашніх господарств (Y), тому крива заощаджень (SS) зовсім не еластична відносно процентної ставки (і) і має вигляд (рис. 3.3):
Рис. 3.3. Функція заощаджень за кейнсіанською теорією