
5.Матриця оцінки ризиків
Наведені міркування дозволяють сформулювати основне правило оцінки ризику небезпек - серйозність ризику небезпеки обернено пропорційна рівню її ймовірності. Кожне правило має винятки, які підтверджують його. Існує незначна ймовірність того, що серйозні небезпеки можуть відбуватися багаторазово (наприклад, повторні землетруси), і того, що часті небезпеки можуть нести у собі серйозну загрозу (наприклад, фактори виробничого середовища). Узагальнимо розглянуті міркування й обґрунтуємо припустимість ризику небезпек. Для цього, використавши дані табл. 1, 2, сформуємо матрицю (табл. 1.3). її 20 елементів мають буквено-цифрові позначення і шифрують певні групи (індекси) небезпек, враховуючи рівень ймовірності та серйозність. Отримана таблиця є матрицею оцінки ризику. В лівому верхньому куті розташовано небезпеки, рівень ризику яких неприпустимий. Вони проявляються часто, і результати їх дії мають тяжкі наслідки. У міру віддалення по матриці вниз і праворуч серйозно-ймовірнісні характеристики небезпек зменшуються, а отже припустимість їх ризику може зростати. В нижньому правому куті розташовано небезпеки, які не несуть жодної загрози ні з точки зору частоти, ні з точки зору серйозності впливу, що дає змогу вважати їх припустимими в будь-якій життєвій ситуації.
Таблиця I.3. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Матриця оцінки ризиків | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Небезпеки з неприпустимим або надмірним ризиком. |
|
Небезпеки з неприпустимим або надмірним ризиком. |
|
Небезпеки з неприпустимим або надмірним ризиком. |
|
Небезпеки з неприпустимим або надмірним ризиком. |
Кожний прямокутник табл. 1.3 (індекс) - це сукупність небезпек, які мають близькі характеристики серйозності та частоти. Наприклад, індекс 30 (див. табл. 1.1, 1.2) - це небезпеки, які характеризуються легкими ураженнями, і можливість їх прояву за цикл існування мізерна. Сюди можна віднести рідкісні незагрозливі захворювання, ушкодження від рідкісних рослин і тварин, деякі види професійних захворювань тощо. Для визначення рівня припустимості (критерію) ризиків різних небезпек розрахуємо показник значимості кожного індексу. Наприклад, знайдемо середню значимість небезпек для відомого вже індексу 3 D. Необхідно виходити з того, що ймовірність будь-яких подій у межах матриці абсолютно однакова. Це означає, що шкала ймовірності має лінійний характер як по горизонталі, так і по вертикалі. Тому відповідні значення ймовірностей для індексу 3 D складуть: 20, 10, 10, 5 (у табл. З значення в верхніх кутах прямокутника, обведеного пунктирною лінією), їх середнє арифметичне складе: (20 + 10 + 10 + 5): 4 = 11,25 ≈ 11. Розраховані таким чином значення показників значимості наведені в дужках. При поділі індексів ризику на припустимий і неприпустимий врахуємо, що катастрофічні небезпеки (1) можуть бути припустимими лише в крайньому випадку, тобто коли частота їх виникнення неймовірна (Е). Критичні небезпеки (2) можна вважати припустимими лише тоді, коли вірогідність хоча б разового їх прояву за цикл існування є малоймовірною подією (D). Тому до припустимих небезпек віднесемо індекси, для яких показник значимості менший за 20. Це індекси: 1Е, 2О-2Е, ЗС-ЗЕ і 4А-4Е. Відповідно індекси неприпустимих небезпек для життєдіяльності наступні: 1А-1D, 2А-2С і ЗА-ЗВ. Зону неприпустимого ризику розділимо на дві –надмірного та гранично допустимого. Аналогічний поділ проведемо для зони припустимого ризику – це зони прийнятного та знехтуваного ризику. Для небезпек із прийнятним ризиком відведено більше індексів, тому що умови реальної звичайної життєдіяльності пов’язані з більшістю варіантів розглянутих ступенів ризику. Наведена методика поділу небезпек у матриці за критерієм ризику, яка враховує лише два показники – серйозність і частоту, не може бути вичерпною, хоча б тому, що не враховує багато інших суттєвих ознак небезпек, таких як: тривалість дії; синергізм одночасного прояву декількох небезпечних чинників; багатогранність вражаючих факторів; суб’єктивність людської поведінки тощо.
Однак вищенаведена матриця дозволяє обґрунтовано класифікувати небезпеки з точки зору припустимості їх у процесі життєдіяльності.