- •1.Соціальне партнерство(соціальний діалог) в охороні праці.
- •2. Соціальне партнерство як принцип законодавчого ту нормативно-правового забезпечення охорони праці.
- •6.Вимоги до забезпечення ох.Пр. В структурі соціальної відповідальності.
- •7.Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •8. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •9.Основні напрямки співробітництва.
- •10.Оон.Вооз.
- •11. Магате.Моп.
- •12. Європейський Союз. Снд.
- •13.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •15.Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •16. Положення про організацію суоп в галузі.
- •4. Політика в галузі охорони праці
- •7. Планування заходів з охорони праці
- •10. Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи, функції
- •4.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •7. Організація розслідування, склад комісії з розслідування, основні документи
- •8. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •9. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •10 .Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •11.Методи дослідження виробничого травматизму
- •12.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •4. Санітарні вимоги до організації кік
- •19. Диференційований підхід в організації ігор для запобігання стресу та травматизму
4. Політика в галузі охорони праці
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду
7. Планування заходів з охорони праці
Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати:
-Перспективне планування (на період, більший одного року);
-Поточне планування (на рік);
-Оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення конкретних питань працеохоронної діяльності на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).
Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.
Планування в охороні праці може включати:
-Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;
-Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;
-Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;
-Забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);
-Здійснення постійного контролю умов і безопасностітруда на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.
Визначення цілей планування працеохоронної діяльності на підприємстві здійснюється з урахуванням наступних пріоритетів:
-Розробка стратеги щодо безпеки праці і виробничого середовища;
-Забезпечення повноцінної організаційної структури в охороні праці;
-Вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю.
У процесі розробки стратегії працеохоронної діяльності виділяються чотири етапи:
-Комплексний економічний аналіз (оцінка) стану умов і охорони праці на підприємстві;
-Визначення взаємодії основних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на працеохоронної витрати підприємства;
-Розробка стратегічних альтернатив нейтралізації основних негативних чинників (забезпечення дотримання нормативних вимог охорони праці);
-Вибір стратегії, яка відповідає вимогам ефективності виробництва.
Комплексний аналіз стану умов і охорони праці передбачає:
-Оцінку того, наскільки успішною є на сьогодні стратегія працеохоронної діяльності на підприємстві;
-Визначення сильних і слабких складових сьогоднішньої стратегії, зовнішніх позитивних і негативних факторів, які впливають на неї;
-Порівняльний аналіз працеохоронної витрат і визначення майбутніх стратегічних проблем з охорони праці на підприємстві.