
- •Кафедра української мови і літератури Курсова робота Методика проведення нетрадиційних уроків з української мови
- •Рівне 2012
- •1.1 Поняття нестандартного уроку
- •II Приклади практичного використання методики проведення нетрадиційних уроків з української мови
- •2. Графіка
- •2.2 Урок-гра. Значення іменника в морфології української мови
- •V тур. Відмінювання іменників
- •Vі тур. Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Освіти,України
- •Кафедра української мови і літератури Курсова робота Методика проведення нетрадиційних уроків з української мови
- •Слов’янськ 2007
- •Сторінка 4
- •Сторінка 5
- •1.1 Поняття нестандартного уроку
- •Сторінка 6
- •Сторінка 7
- •Урок квк
- •Сторінка 8
- •Урок-семінар
- •Сторінка 9
- •Урок-практикум
- •Сторінка 10
- •Урок-залік
- •Урок захисту реферату
- •Інтегральні (інтегровані) уроки
- •Дослідницькі уроки сторінка 12
- •Урок-суд
- •Сторінка 13
- •Урок-дискусія
- •Сторінка 14
- •Сторінка 15
- •Урок-прес-конференція
- •Основні етапи уроку-конференції
- •Сторінка 16
- •Урок - теле-, радіопередача
- •Урок-салон
- •Сторінка 17
- •Урок-екскурсія
- •Сторінка 18
- •Урок - брейн-ринг
- •Урок-репортаж
- •Сторінка 19
- •Урок рольової гри Рольова гра на уроках словесності
- •Сторінка 20
- •II Приклади практичного використання методики проведення нетрадиційних уроків з української мови
- •2.1 Урок-гра «Найрозумніший». Повторення вивченого [2, c. 33-36]
- •Сторінка 21
- •Сторінка 22
- •Сторінка 23
- •Сторінка 24
- •Сторінка 25
- •Сторінка 26
- •Сторінка 27
- •Сторінка 28
- •2. Графіка
- •Сторінка 29
- •2.2 Урок-гра. Значення іменника в морфології української мови
- •Хід уроку
- •Сторінка 30
- •V тур. Відмінювання іменників
- •Vі тур. Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Сторінка31 Висновки
- •Сторінка32 Література
- •Сторінка 33
Інтегральні (інтегровані) уроки
Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інтегральні уроки. Різновидом їх є уроки словесності, що інтегрують два або три предмети – мову і літературу (історію, географію, математику тощо)[24, c. 10]. Уроки словесності, покликані відродити кращі традиції української лінгводидактики, корені якої сягають у козацькі школи, Києво-Могилянську академію. На думку Т. Донченко, «ці уроки повинні повернути дітям утрачену здібність до природного мовлення, дати знання законів рідної мови, її національної специфіки і водночас історії народу та його літератури, рис національного характеру, особливостей бачення світу».
До проблеми інтегрованих уроків звертаються й інші вчені. Так, поєднання в одному уроці відомостей інших навчальних предметів, об ’єднаних однією темою, сприяє, на думку О. Савченко, «інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань». С. Гончаренко акцентує увагу на тому, що саме через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень має сам вибирати «опорні» знання з різних предметів «з максимальною орієнтацією на суб ’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсн6істю».
Досліджуючи проблему між предметної інтеграції, О. Біляєв виділяє повну та часткову інтеграцію[3, c. 36]. Повна інтеграція «дає змогу нівелювати деякі недоліки предметної системи навчання, якими є розрізнення і фрагментарність викладу, та залучити потрібні відомості із суміжних предметів, що сприяє різнобічному і цілісному засвоєнню знань». Часткова інтеграція полягає в «поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі».
Учений також розглядає «інтеграцію за змістом (залучення матеріалу з інших предметів) та інтеграцію за способами пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення)». Учений зазначає, що в інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції. Л. Варзацька, Л. Дворецька, пропонуючи методику інтегрованого уроку мови, розглядають найголовніші його особливості: сутність інтегрованого уроку, розвивальні можливості видів діяльності, місце інтегрованих уроків у навчально-виховному процесі, принципи організації та його структура, види мовних завдань та календарне планування таких уроків.
На жаль, в основній і старшій школі інтегровані уроки мови через недостатню розробленість і брак практичного досвіду проводяться порівняно рідко, найчастіше в інтеграції з українською літературою.
Дослідницькі уроки сторінка 12
Це різновид дослідницьких уроків, метою яких є отримання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.
Завдання дослідницького уроку
1. Опис археологічних знахідок, предметних малюнків, фоторепродукцій, муляжем тощо.
2. Складання характеристик.
3. Проблемне вивчення певної події, позиції дослідників щодо неї.
4. Заняття з аналізу писемних джерел, документальних матеріалів, літератури.
5. Опрацювання статистичних даних, складання графіків, таблиць тощо.
Основні принципи організації дослідницького уроку
1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.
2. Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами.
3. Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.
4. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що вимагає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в науковій літературі.
Основні правила дослідницького уроку
1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.
4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.
Регламент дослідницького уроку
1-етап. На цьому етапі обираються сім учнів із різними поглядами на проблему, решта учнів поділена на три групи, кожна з яких має власне завдання; в результаті його виконання в учнів з ’являються дві таблички.
2-етап. Письмові дебати. Клас поділено на дві групи, які розсаджено один проти одного, - стверджуюча і заперечуючи сторони. На аркуші паперу учні по черзі записують аргументи. В результаті виходить табличка, третя за урок.
3-етап. Узагальнення й систематизація результатів уроку. Домашнє завдання[12, c. 56].