Література

Негативні аспекти

Позитивні аспекти

1

2

1. Регулювання економічних процесів поступово звільняється від безпосереднього державного впливу. Велика питома вага кредитів від міжнародних фінансових організацій створює їм умови для необмеженого втручання в економіку держави-боржника

2. Сплата відсотків і основної суми зовнішнього боргу потребує передавання частини національного продукту у власність інших країн. Утворюється ефект зниження державних видатків: спрямовуючи дедалі більшу частину бюджетних ресурсів на платежі кредиторам, держава вимушена скорочувати фінансування на власні економічні та соціальні потреби

3. Поглиблення процесу перерозподілу позикового капіталу на світових фінансових ринках пов'язане з підвищенням чутливості економіки окремої держави до фінансових криз у світовому масштабі

4. Відбувається ефект витіснення інвестицій (характеризує передусім внутрішні запозичення): залучаючи вільні позикові кошти на фінансування дефіциту державного бюджету, держава позбавляє підприємства ресурсів, які можна було б інвестувати у виробництво

5. Розширення державою запозичень призводить до підвищення процентних ставок на ринку державних цінних паперів. Це впливає на підвищення процентів в інших секторах фінансового ринку, у тому числі й на кредитному: кредитні ресурси стають менш доступними для позичальників, і рівень інвестиційної активності знижується

6. Обмеженість кредитних ресурсів пов'язана з перетіканням грошей на ринок державних цінних паперів, що в умовах економічної нестабільності спричинює загострення кризи неплатежів

7. У довгостроковій перспективі державний кредит неминуче призводить до зменшення споживання й доходу на душу населення внаслідок зменшення обсягів інвестицій

8. Витіснення приватних інвестицій зумовлює підвищення ставки процента, внаслідок чого ставка заробітної плати зменшується. Питома вага оплати праці в національному доході знижується, що спричинює зниження добробуту певних верств населення, тому державні позики погіршують структуру доходу

9. За наявних державних видатків зростання державних запозичень, з одного боку, сприяє зниженню податків, а з іншого – збільшує державний борг та відсотки, що виплачуються державою, і, отже, рівень оподаткування. Коли реальна процентна ставка за державними зобов'язаннями підвищується швидше, ніж виробництво у країні, постає проблема збільшення податкового тягаря для обслуговування державного боргу

10. Безперешкодний допуск нерезидентів на ринок державних цінних паперів, їх активне залучення шляхом створення сприятливих умов (надвисокої дохідності) породжує небезпеку в разі погіршення економічної ситуації масового відпливу коштів з ринку країни-позичальника. Це призводить до підвищення попиту на іноземну валюту і девальвації національної грошової одиниці. Вихід нерезидентів з ринку державних зобов'язань змушує уряд використовувати внутрішні валютні резерви центрального (національного) банку

1. У короткостроковому періоді інтенсифікація державного запозичення (як внутрішнього, так і зовнішнього) поліпшує стан економіки: зменшується оподаткування, підвищуються дохід і приватне споживання

2. Завдяки зовнішнім запозиченням з'являється можливість прискорити темпи збільшення національного доходу країни за рахунок можливих додаткових інвестицій

3. Державний кредит як інструмент покриття дефіциту державного бюджету сприяє підвищенню внутрішнього попиту. Зниження цього кредиту спричинює так званий ефект мультиплікатора: спад виробництва призводить до зниження рівня зайнятості та попиту на товари виробничого призначення. Це зменшує споживчі витрати домогосподарств та інвестиційні витрати підприємств, що, у свою чергу, ще більшою мірою обмежує макропопит

4. Зовнішня заборгованість дає змогу країні здійснювати більші сукупні витрати, ніж це уможливлює вироблений національний дохід

5. Необхідність використання державного кредиту зумовлена циклічністю економічного розвитку. На стадії зниження економічної активності податкові надходження до бюджету скорочуються і водночас постає потреба у додаткових витратах для стабілізації економіки та підтримки певних верств населення з метою недопущення поглиблення економічної кризи. При переході на стадію піднесення податкові надходження збільшуються, а державні витрати мають зменшитися. Надлишок бюджету при цьому необхідно спрямовувати на погашення боргів, які утворилися під час кризи в економіці

6. Акумулювання вільних коштів на ринку державних запозичень сприяє стримуванню інфляції

7. Ринок боргових зобов'язань держави створює конкуренцію на валютному ринку, що сприяє стабілізації курсу національної грошової одиниці

8. Сукупність різноманітних форм державного кредиту створює сприятливі умови для запозичень як з боку держави, так і з боку її кредиторів, нівелюючи суперечності між ними

9. Зацікавленість у кредитах міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) пояснюється низькими процентними ставками (порівняно з комерційними кредитами), довгостроковістю позик і значними пільговими періодами сплати боргів

10. Надходження кредитів від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) є сигналом для іноземних інвесторів щодо вкладання коштів

11. Використання державних позик доцільне також для фінансування державних капіталовкладень (самоокупних проектів); ці позики сприяють задоволенню суспільних потреб, економічному розвитку і водночас забезпечують повернення позикових коштів, залучених на їх фінансування. Це інвестиції, які збільшують майбутні доходи держави і базу оподаткування

Напрямки використання позик

Кредитори

1. Фінансування дефіциту державного бюджету та погашення державного боргу.

Причини виникнення: неефективність фінансування через збільшення грошової маси в обігу та недостатність внутрішніх позик. Отже, через ненадходження коштів зовнішнього фінансування може виникнути ситуація, коли Україна буде змушена визнати неможливість здійснення платежів за раніше отриманими зобов'язаннями і буде оголошена державою-банкрутом. Залучення коштів у недостатньому обсязі може призвести до значного навантаження на валютні резерви і, як наслідок, до зниження курсу гривні щодо іноземних валют, спричинити дестабілізацію на фінансовому ринку України

Світовий банк: позики надаються на термін до 20 років, з яких 5 років є пільговим періодом, протягом якого позики не погашаються. Відсоткова ставка (плаваюча) за позиками Світового банку становить близько 7 %. Умовою їх надання є реалізація Україною проектів реформування економіки системного характеру, якими передбачається вжиття структурних заходів (спрямування позик на розвиток підприємств, на реформування державного управління, на структурну перебудову фінансового сектора, на управління державними ресурсами, на структурну перебудову вугільного сектора).

Європейський Союз: фінансова допомога (180 млн. дол. – 1999 p.) – проект Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС, що ґрунтується на умовах програми розширеного фінансування, який підтримує МВФ (20.10.98).

Банки-фідуціарії: зовнішні облігації випускаються від імені банку-фідуціарія, але за дорученням, за рахунок і під гарантію позичальника (України). Наприклад, у 1997-1998 pp.Україна отримала шість фідуціарних позик, три з яких номіновані на суму відповідно 450 млн. дол. (дата отримання – 11.08.97), 109 млн. дол. (17.10.97) та 81,750 млн. дол. (20.10.98), дві – на суму 750 млн. дойчмарок (дата отримання – 26.02.98) та 250 млн. (06.05.98) і одна – на суму 500 млн. євро (17.03.98). Відсоткова ставка становить близько 16 % річних

2. Підтримка національної валюти і фінансування платіжного балансу.

Причини виникнення: необхідність своєчасного забезпечення виконання зобов'язань з виплати зовнішнього боргу, відновлення кредитоспроможності, зменшення економічних ускладнень у процесі економічних реформ, що дає змогу забезпечити в перспективі економічний розвиток країни

МВФ: фінансові ресурси МВФ надаються Україні на пільгових умовах і спрямовуються на збільшення валютних резервів з метою підтримки платіжного балансу і стабілізації грошово-кредитної системи: термін сплати – 3-5 років, пільговий період – 3 роки, процентні ставки – 5,75-6,29 %. Розпорядником фінансових ресурсів, наданих МВФ, є НБУ. Контроль за ефективністю використання фінансових ресурсів здійснюється МВФ за попередньо погодженими з українською стороною макроекономічними показниками. Недотримання критеріїв реалізації кредитної угоди тягне за собою тимчасову втрату права країни на отримання коштів у межах відповідної домовленості. Види фінансування програм МВФ: системна трансформаційна позика (STF), позики Stand-by з початком і завершенням виплати – 2000-2004 pp. та програми розширеного фінансування з початком і завершенням виплати – 2002-2008 pp. (EFF)

3. Фінансування інвестиційних та інституційних проектів, у тому числі під державні гарантії.

Мета: технічна реконструкція окремих діючих підприємств певної галузі або регіону, створення нових підприємств або надання коштів на поповнення оборотних активів підприємств

Світовий банк: для України (третя категорія країн – середній рівень доходу) строк погашення кредитів становить 17 років, з них пільговий період – 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки, що становлять близько 6,5 % річних (плаваюча ставка). Кредитною угодою встановлюються частини позики, які будуть передані відповідним субпозичальникам, а також визначаються категорії витрат, які можуть бути здійснені в межах проекту. У 1999 р. за рахунок позик Світового банку запроваджено 13 інвестиційних проектів на загальну суму 458,52 млн. дол.

Європейський банк реконструкції і розвитку: позики надаються на 3-5 років за пільговими ставками – LIBOR* плюс 1% річних. Основними напрямками фінансування з боку ЄБРР є валютно-самоокупні проекти. У 1999 р. за рахунок позик ЄБРР запроваджено 8 інвестиційних проектів на загальну суму 148,72 млн. дол. Під державні гарантії залучено позики на фінансування таких проектів: програма кредитного сприяння малому і середньому приватному підприємництву в Україні; модернізація системи аеронавігаційного обслуговування України; Фонд підтримки передекспортних гарантій; друга кредитна лінія для розвитку малих і середніх підприємств тощо; реконструкція ТЕЦ, АЕС, аеропорту "Бориспіль", інвестиції в розвиток системи водопостачання в Запоріжжі

4. Фінансування експорту товарів (робіт, послуг) в Україну (під гарантії Кабінету Міністрів України).

Причини виникнення: неспроможність вітчизняної банківської системи забезпечити довгострокове кредитування, придбання основних засобів вітчизняними суб'єктами господарської діяльності

Інституції, що надають іноземні експортні кредити шляхом оплати контрактів на експорт з країн-кредиторів. Страхування ризиків банків при наданні експортних кредитів є формою державної підтримки експортерів. 3 1992 по 1999 р. залучено кредитів на суму близько 2,574 млрд. дол., заборгованість позичальників становить близько 707 млн. дол. Середня відсоткова ставка – LIBOR + 3,5 % + страхова премія. Середній строк надання кредиту – 7-10 років. Кредитують свій експорт в Україну Франція, Польща, Корея, Туреччина, Іспанія, Великобританія, Швеція, Німеччина, США, Японія, Фінляндія, Канада, Норвегія, Данія, Чехія

Показники

2002 рік

2003 рік

2004 рік

Річний план

Факт за рік

% виконання річного плану

Річний план

Факт за рік

% виконання річного плану

Річний план

Факт за рік

% виконання річного плану

Дефіцит (+) / профіцит (-)

4 107,9

-1 119,4

-27,2

2 634,9

1 043,2

39,6

7 420,2

10 169,6

137,1

Випуск боргових зобов'язань

7 437,5

5 169,3

69,5

9 082,6

7 135,7

78,6

10 922,0

10 316,1

94,5

внутрішні

4 097,6

2 951,2

72,0

1 784,2

1 215,9

68,1

4 494,5

4 129,9

91,9

структура, %

55,1

57,1

103,6

19,6

17,0

86,7

41,2

40,0

97,3

зовнішні

3 339,9

2 218,1

66,4

7 298,4

5 919,8

81,1

6 427,5

6 186,3

96,2

структура, %

44,9

42,9

95,6

80,4

83,0

103,2

58,8

60,0

101,9

Погашення боргових зобов'язань

-6 654,7

-5 774,1

86,8

-8 074,4

-7 356,6

91,1

-9 517,7

-9 205,6

96,7

внутрішні

-2 568,4

-2 621,5

102,1

-2 486,2

-2 019,1

81,2

-3 927,5

-3 659,2

93,2

структура, %

38,6

45,4

117,6

30,8

27,4

89,1

41,3

39,7

96,3

зовнішні

-4 086,3

-3 152,6

77,2

-5 588,2

-5 337,6

95,5

-5 590,2

-5 546,4

99,2

структура, %

61,4

54,6

88,9

69,2

72,6

104,8

58,7

60,3

102,6

Надходження коштів від приватизації

3 325,1

603,4

18,1

2 152,8

2 174,1

101,0

5 215,6

9 501,5

182,2

Інше фінансування (у т.ч. фінансування за рахунок зміни в обсягах готівки, ЄКР, зміни обсягів депозитів і цінних паперів)

-1 118,0

-526,1

-910,0

173,0

800,3

-442,5

-55,3

Показники

2004 рік (факт)

2005 рік (без змін)

2005 рік (зі змінами)

Відхилення, +/–

2005 рік (зі змінами)/ 2005 рік (без змін)

2005 рік (зі змінами)/ 2004 рік (факт)

+/–

%

+/–

%

Дефіцит

10 169,6

8 569,8

7 053,3

–1516,5

82,3

–3116,3

69,4

Випуск боргових зобов'язань

10 316,1

12 433,2

9 473,8

–2 959,4

76,2

–842,3

91,8

внутрішні

4 129,9

4 000,0

6 243,7

2 243,7

156,1

2113,8

151,2

структура, %

40,0

32,2

65,9

33,7

204,9

25,9

164,6

зовнішні

6 186,3

8 433,2

3 230,1

–5 203,1

38,3

–2956,1

52,2

структура, %

60,0

67,8

34,1

–33,7

50,3

–25,9

56,9

Погашення боргових зобов'язань

–9 205,6

–9 405,8

–9 405,8

100,0

–200,2

102,2

внутрішні

–3 659,2

–3 137,7

–3 137,7

100,0

521,4

85,7

структура, %

39,7

33,4

33,4

100,0

–6,4

83,9

зовнішні

–5 546,4

–6 268,1

–6 268,1

100,0

–721,7

113,0

структура, %

60,3

66,6

66,6

100,0

6,4

110,6

Надходження коштів від приватизації

9 501,5

5 023,9

6 985,3

1 961,4

139,0

–2516,2

73,5

Інше фінансування (у т.ч. фінансування за рахунок зміни в обсягах готівки, ЄКР, зміни обсягів депозитів і цінних паперів)

–442,5

518,5

–518,5

442,5

Грошова одиниця

2004 рік (факт)

2005 рік (без змін)

2005 рік (зі змінами)

Відхилення, +/–

2005 рік (зі змінами)/2005 рік (без змін)

2005 рік (зі змінами)/2004 рік (факт)

Державний внутрішній борг

млн. грн.

14672,2

15784,1

18256,8

2472,7

3584,6

млн. дол. США

1183,9

1133,9

1133,9

–50,0

Державний зовнішній борг

млн. дол. США

8807,8

9285,5

8317,1

–968,4

–490,7

Разом

млн. грн.

14672,2

15784,1

18256,8

2472,7

3584,6

Разом

млн. дол. США

9991,7

10419,4

9451,0

–968,4

–540,7

Разом у грн. (за курсом 5,3 грн./дол. США)

67628,2

71006,9

68347,1

–2659,8

718,9

% у ВВП

19,6

17,3

15,7

Показники

2004 рік (факт)

2005 рік (зі змінами)

2006 рік (проект)

Відхилення, +/–

2006 рік (проект)/ 2005 рік (зі змінами)

2006 рік (проект)/ 2004 рік (факт)

+/–

%

+/–

%

Дефіцит

10169,6

7053,3

9898,5

2845,2

140,3

–271,1

97,3

Випуск боргових зобов'язань

10316,1

9473,8

11579,0

2105,2

122,2

1262,9

112,2

Внутрішні запозичення

4129,9

6243,7

4550,5

–1693,2

72,9

420,6

110,2

структура, %

40,0

65,9

39,3

–26,6

59,6

–0,7

98,2

Зовнішні запозичення

6186,3

3230,1

7028,5

3798,4

217,6

842,2

113,6

структура, %

60,0

34,1

60,7

26,6

178,0

0,7

101,2

Погашення борго­вих зобов'язань

–9205,6

–9405,8

–10094,0

–688,2

107,3

–888,4

109,7

внутрішні

–3659,2

–3137,7

–4236,9

–1099,2

135,0

–577,7

115,8

структура, %

39,7

33,4

42,0

8,6

125,8

2,2

105,6

зовнішні

–5546,4

–6268,1

–5857,1

411,0

93,4

–310,7

105,6

структура, %

60,3

66,6

58,0

–8,6

87,1

–2,2

96,3

Надходження коштів від приватизації

9501,5

6985,3

8134,6

1149,3

116,5

–1366,9

85,6

Інше фінансування (у т.ч. фінансування за рахунок зміни в обсягах готівки, ЄКР, зміни обсягів депозитів і цінних паперів)

–442,5

278,9

278,9

721,4

–63,0

Показник

Грошова одиниця

2004 рік (факт)

2005 рік (зі змінами)

2006 рік (проект)

Відхилення, +/–

2005 рік (зі змінами) / 2005 рік (без змін)

2005 рік (зі змінами) / 2004 рік (факт)

Державний внутрішній борг

млн. грн.

14672,2

18256,8

18689,5

432,7

4017,3

млн. дол. США

1183,9

1133,9

1083,9

–50,0

–100,0

Державний зовнішній борг

млн. дол. США

8807,8

8317,1

9172,4

855,3

364,6

Разом

млн. грн.

14672,2

18256,8

18689,5

432,7

4017,3

Разом

млн. дол. США

9991,7

9451,0

10256,3

805,3

264,6

Разом у грн. (за курсом 5,3)

67628,2

68347,1

70483,8

2136,7

2855,6

% у ВВП

19,6

15,7

13,8