- •Міністерство аграрної політики України
- •Вступ Діагностичне значення дослідження крові
- •Взяття крові у тварин
- •1. Фізичне дослідження крові
- •1.1. Визначення відносної густини крові
- •1.2. Визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •1.3. Визначення величини гематокриту
- •1.4. Визначення швидкості згортання крові
- •1.5. Визначення ретракції кров’яного згустку
- •1.6. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •1.7. Визначення кислотної резистентності еритроцитів
- •2. Морфологічне дослідження крові
- •2.1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Підрахунок еритроцитів пробірковим методом м.П. П’ятницького (Ніколаєва)
- •2.2. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Підрахунок лейкоцитів за методом п’ятницького (Ніколаєва)
- •2.3. Підрахунок еритроцитів та лейкоцитів на гцмк-3
- •2.4. Підрахунок кількості тромбоцитів
- •2.5. Підрахунок кількості клітин крові у птиці
- •2.6. Лейкограма
- •2.7. Гематологічний профіль
- •Гематологічний профіль с.П. Гоженка
- •Гематологічний профіль г.В. Домрачева
- •3. Хімічне дослідження крові
- •3.1. Визначення у крові вмісту гемоглобіну
- •Визначення вмісту гемоглобіну гемоглобінціанідним методом
- •3.2. Визначення індексів “червоної” крові
- •3.3. Визначення резервної лужності і кислотної ємності крові
- •Титрометричний метод визначення кислотної ємності сироватки або плазми крові (за а.О. Кудрявцевою і в.Ф. Коромисловим)
- •Визначення резервної лужності крові дифузійним методом за допомогою здвоєних колб (за і.П.Кондрахіним)
- •3.4. Визначення загального білка і білкових фракцій
- •3.5. Визначення загальної кількості імуноглобулінів
- •Визначення загальної кількості імуноглобулінів у сироватці крові
- •Визначення загальної кількості імуноглобулінів у молозиві
- •3.6. Колоїдно-осадові проби
- •Сулемова проба (за Грінстедом)
- •Проба з розчином міді сульфату (за Постніковим в.С.)
- •Формолова проба
- •3.7. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Визначення білірубіну за методом Бокальчука
- •Визначення білірубіну у сироватці крові за модифікованим методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа
- •3.8. Визначення загального кальцію у сироватці крові Комплексонометричний метод (за Луцьким д.Я.)
- •Визначення загального кальцію в реакції з кальційарсеназо (ііі)
- •3.9. Визначення неорганічного фосфору в сироватці крові
- •Визначення неорганічного фосфору за реакцією з аскорбіновою кислотою
- •Визначення неорганічного фосфору за методом уф-детекції фосфомолібдатного комплексу
- •3.10. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові
- •3.11. Визначення каротину в сироватці крові
- •3.12. Визначення вітаміну а та каротину в сироватці крові (за методом Бессея в модифікації в.І.Левченка зі співавт., 1998)
- •3.13. Визначення глюкози у крові
- •Визначення глюкози за кольоровою реакцією з орто-толуїдином
- •Визначення глюкози у плазмі крові глюкозо-оксидазним методом
- •3.14. Визначення кетонових тіл
- •Експрес-метод-тест для визначення вмісту кетонових тіл
- •Додатки Додаток а Показники крові у клінічно здорової великої рогатої худоби
- •Додаток б Коефіцієнти перерахунку “старих” одиниць в одиниці sі і навпаки
- •Cписок літератури
- •Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів
3.14. Визначення кетонових тіл
У процесі окиснення ліпідів утворюються кетонові тіла: бета-оксимасляна, ацетооцтова кислоти і ацетон. Основними місцями їх синтезу є печінка, стінки передшлунків та молочна залоза корів. Бета-оксимасляна і ацетооцтова кислоти використовуються в якості джерела енергії. Визначаються кетонові тіла в крові експрес-методом, йодометричним методом Енгфельда у модифікації Лейтеса та Одинової, колориметричним методом Нейтельсона.
Експрес-метод-тест для визначення вмісту кетонових тіл
Реактиви: натрію нітропрусид – 1,5 г, амонію сульфат – 50 г, натрію карбонат зневоднений – 25 г. Всі реактиви ретельно розтирають у дрібний порошок і зберігають у темній скляній посудині в сухому місці.
Обладнання:білий кахель з канавками або предметне скло, розташоване на білому папері.
Хід визначення.На кахель чи скло наносять 0,1–0,2 г порошку, додають 2–3 краплі сироватки крові і витримують 5 хв. Поява рожево-фіолетового забарвлення вказує на позитивний результат. Мінімальний рівень кетонових тіл у крові, який дає позитивну реакцію – 10 мг/100 мл (1,7 ммоль/л). Швидкість появи забарвлення та його інтенсивність пропорційні концентрації кетонових тіл у дослідній пробі. Якщо інтенсивне фіолетове забарвлення суміші виникає негайно, це свідчить про наявність у пробі 50–80 мг/100 мл (8,3–26,7 ммоль/л) кетонових тіл, слабого забарвлення після 3 хв – 10–30 мг/100 мл (1,7–5,0 ммоль/л) кетонових тіл.
В нормі у великої рогатої худоби у крові міститься 2–7 мг/100 мл (0,34–1,2 ммоль/л) кетонових тіл, у свиней – 0,5–2,5 мг/100 мл (0,094–0,43 ммоль/л), у овець – 3–7 мг/100 мл (0,51–1,2 ммоль/л).
Підвищеннявмісту кетонових тіл у крові –кетонемія– спостерігається при кетозі, а також є ознакою різних захворювань: пневмонії, міоглобінурії, гепатодистрофії, гепатиту (вторинна кетонемія). Для діагностики кетозу широко використовують визначення кетонових тіл у сечі експрес-методами, зокрема індикаторними смужкамиKeto-Phan, Pentaphanта ін.
Додатки Додаток а Показники крові у клінічно здорової великої рогатої худоби
|
Показник |
Одиниця вимірювання |
Фізіологічні коливання | |
|
телята |
дорослі тварини | ||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Гемоглобін |
г/100 мл г/л |
9,0 – 12,5 90,0 – 125,0 |
9,5 – 12,5 95,0 – 125,0 |
|
Гематокрит |
% л/л |
30 – 40 0,30 – 0,40 |
35 – 45 0,35 – 0,45 |
|
Еритроцити |
Т/л, або млн/мкл |
5,0 – 8,5 |
5,0 – 7,5 |
|
Вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) |
пг фмоль |
14,0 – 20,0 0,9 – 1,3 |
15,0 – 20,0 0,9 – 1,3 |
|
Лейкоцити |
Г/л, або тис./мкл |
5,0 – 12,0 |
6,0 – 10,0 |
|
Лейкограма: базофіли (Б) |
% |
0 – 1 |
0 – 2 |
|
еозинофіли (Е) |
% |
1 – 5 |
3 – 8 |
|
нейтрофіли: (Ю) |
% |
0 – 2 |
0 |
|
(П) |
% |
2 – 10 |
2 – 6 |
|
(С) |
% |
25 – 45 |
20 – 35 |
|
лімфоцити (Л) |
% Г/л, або тис./мкл |
45 – 65 4,0 – 10,0 |
40 – 70 2,5 – 5,5 |
|
моноцити (М) |
% |
2 – 5 |
2 – 7 |
|
Тромбоцити |
Г/л, або тис./мкл |
200 – 900 |
200 – 700 |
|
Відносна густина |
кг/л, або г/см3 |
|
1,042 – 1,052 |
|
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) |
мм/год |
|
0,5 – 1,5 (вертикально) |
|
Швидкість згортання |
хв |
2 – 7 |
5 – 6 |
|
Кислотно-лужний та газовий склад венозної крові: рН |
|
7,33 – 7,41 |
7,38 – 7,43 |
|
рСО2 |
к Ра |
4,8 – 6,2 |
4,2 – 6,0 |
|
рО2 |
к Ра |
3,5 – 5,0 |
4,5 – 6,2 |
|
НСО3- |
ммоль/л |
20,0 – 30,0 |
25,0 – 30,0 |
|
ВЕ |
ммоль/л |
-2,5 – +2,5 |
+1,0 – +6,0 |
|
Лужний резерв |
об % СО2 ммоль/л |
|
46,0 – 66,0 19,0 – 27,0 |
|
Загальний білок |
г/100 мл г/л |
5,5 – 7,0 55,0 – 70,0 |
7,0 – 8,5 70,0 – 85,0 |
|
у т.ч.:альбуміни |
% |
40,0 – 60,0 |
40,0 – 50,0 |
|
альфа-глобуліни |
% |
7,0 – 13,0 |
10,0 – 20,0 |
|
бета-глобуліни |
% |
5,0 – 10,0 |
8,0 – 16,0 |
|
гамма-глобуліни |
% |
15,0 – 35,0 |
25,0 – 40,0 |
|
фібриноген |
г/л |
|
5,0 – 7,0 |
|
Залишковий азот |
мг/100 мл ммоль/л |
17,0 – 35,0 12,0 – 25,0 |
21,0 – 40,0 15,0 – 30,0 |
|
Продовження додатка А | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Сечовина |
мг/100 мл ммоль/л |
18,0 – 40,0 3,0 – 6,5 |
20,0 – 36,0 3,5 – 6,0 |
|
Креатинін |
мг/100 мл мкмоль/л |
0,8 – 1,2 70,0 – 110,0 |
0,3 – 1,5 80,0 – 130,0 |
|
Азот амінокислот |
мг/100 мл ммоль/л |
3,0 – 7,0 2,6 – 4,9 |
4,0 – 8,0 2,8 – 4,3 |
|
Аміак |
мг/100 мл мкмоль/л |
|
20,0 – 50,0 10,0 – 30,0 |
|
Колоїдно-осадові проби: сулемова |
мл |
1,65 – 2,65 |
1,6 – 2,6 |
|
з міді сульфатом |
мл |
2,0 – 2,5 |
2,1 – 2,3 |
|
Вельтмана |
мл |
0,3 – 0,6 |
0,4 – 0,5 |
|
Глюкоза |
мг/100 мл ммоль/л |
50,0 – 70,0 3,0 – 4,2 |
40,0 – 60,0 2,5 – 3,5 |
|
Молочна кислота |
мг/100 мл ммоль/л |
7,0 – 13,0 0,8 – 1,44 |
5,0 – 14,0 0,5 – 1,5 |
|
Піровиноградна кислота |
мг/100 мл мкмоль/л |
|
0,8 – 1,7 110,0 – 190,0 |
|
Холестерин загальний |
мг/100 мл ммоль/л |
50,0 – 155,0 1,3 – 4,0 |
90,0 – 175,0 2,3 – 4,5 |
|
Кетонові тіла |
мг/100 мл ммоль/л |
|
1,0 – 6,0 0,17 – 1,0 |
|
Бета-оксимасляна кислота |
мг/100 мл ммоль/л |
|
1,0 – 4,6 0,17 – 0,8 |
|
Білірубін загальний |
мг/100 мл мкмоль/л |
0,01 – 0,26 0,3 – 4,5 |
0,01 – 0,4 0,3 – 7,0 |
|
Білірубін зв’язаний |
мг/100 мл мкмоль/л |
0,0 – 0,1 0,0 – 2,0 |
0,00 – 0,01 0,0 – 0,2 |
|
Кальцій загальний |
мг/100 мл ммоль/л |
10,0 – 12,5 2,5 – 3,12 |
9,5 – 12,5 2,4 – 3,12 |
|
Фосфор неорганічний (Р) |
мг/100 мл ммоль/л |
5,5 – 7,5 1,8 – 2,4 |
4,5 – 6,5 1,5 – 2,2 |
|
Магній (Mg) |
мг/100 мл ммоль/л |
1,2 – 3,0 0,5 – 1,15 |
2,0 – 3,0 0,8 – 1,15 |
|
Натрій (Na+) |
мг/100 мл ммоль/л |
275,0 – 333,0 120,0 – 145,0 |
310,0 – 350,0 135,0 – 155,0 |
|
Калій (К+) |
мг/100 мл ммоль/л |
16,8 – 21,0 4,3 – 5,3 |
15,6 – 20,0 4,0 – 5,1 |
|
Хлор (Сl-) |
мг/100 мл ммоль/л |
280,0 – 370,0 80,0 – 105,0 |
320,0 – 390,0 90,0 – 110,0 |
|
Залізо (Fe) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
84,0 – 140,0 15,0 – 25,0 |
90,0 – 155,0 15,0 – 30,0 |
|
Мідь (Сu) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
65,0 – 102,0 10,0 – 16,0 |
80,0 – 130,0 12,6 – 22,0 |
|
Продовження додатка А | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Кобальт (Со) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
2,3 – 5,9 0,4 – 1,0 |
2,1 – 5,0 0,36 – 0,85 |
|
Цинк (Zn) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
104,0 – 160,0 16,0 – 25,0 |
97,0 – 150,0 15,0 – 23,0 |
|
Марганець (Mn) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
15,0 – 22,0 2,3 – 4,0 |
14,0 – 25,0 2,5 – 4,5 |
|
Йод (J) |
мкг/100 мл нмоль/л |
5,0 – 10,0 394,0 – 788,0 |
4,0 – 8,0 315,0 – 630,0 |
|
Селен (Se) |
мкг/100 мл мкмоль/л |
7,5 – 16,0 0,9 – 2,1 |
7,0 – 15,0 0,8 – 1,9 |
|
Каротин |
мкг/100 мл мкмоль/л |
20,0 – 50,0 0,4 – 0,9 |
450,0 – 2000,0 9,3 – 18,6 |
|
Вітаміни | |||
|
А – стійловий період |
мкг/100 мл мкмоль/л |
12,5 – 25,0 0,5 – 0,9 |
25,0 – 80,0 0,9 – 2,8 |
|
пасовищний період |
мкг/100 мл мкмоль/л |
– – |
40,0 – 150,0 1,4 – 5,2 |
|
Токоферол |
мг/100 мл мкмоль/л |
0,03 – 0,2 0,7 – 4,6 |
0,3 – 0,9 7,2 – 21,0 |
|
Аскорбінова кислота |
мг/100 мл мкмоль/л |
|
0,6 – 1,5 34,0 – 85,0 |
|
Аспарагінова трансаміназа (АСТ) |
од/л |
10,0 – 50,0 |
10,0 – 50,0 |
|
Аланінова трансаміназа (АЛТ) |
од/л |
10,0 – 20,0 |
10,0 – 30,0 |
|
Гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) |
од/л |
10,0 – 20,0 |
7,0 – 15,0 |
|
Глутаматдегідрогеназа (ГЛДГ) |
од/л |
1,0 – 7,0 |
1,0 – 8,0 |
|
Сорбітдегідрогеназа (СДГ) |
од/л |
0,0 – 4,0 |
0,0 – 5,0 |