1

↓ ↓

Сушка в оборот

↓ ↓

Сухой Газы

концентрат ↓

↓ В атмосферу

На переработку

Рис. - Якісна схема збагаченняя руди

5. Якісна схема збагачення руд кольорових металів. Підготовчі, збагачувальні і допоміжні процеси. Технологічні показники збагачення руд. Витягання, ступінь збагачення, вихід продукту (дайте визначення і наведіть приклади)

Більшість руд кольорових металів є порівняно бідними поліметалевими породами. Тільки незначна частина придатна для безпосередньої переробки на металургійних заводах. Руди зазвичай збагачують. Перед збагаченням руду приводять до такого стану, при якому мінерали, які містяться в ній, будуть як можна повніше звільнені від сполучення один з одним. Це досягається при дробленні і подрібненні руди та сортуванням подрібненого матеріалу за розмірами, грохоченням або класифікацією. У свою чергу, отриманий концентрат необхідно підготувати до металургійної переробки шляхом його обезводнення. Таким чином, процес збагачення складається з підготовки руди до збагачення, власне збагачення і підготовки концентрату до металургійної переробки. Дроблення та подрібнення, сортування за розміром та обезводнення широко використовують також безпосередньо і в металургійному виробництві у якості підготовчих та допоміжних операцій.

До основних технологічних показників збагачення відносять: вміст компонентів в сировині і в продуктах збагачення, міру збагачення, вихід продуктів збагачення і витягання корисних компонентів в продукти збагачення.

Мірою збагачення (концентрації) називається відношення вмісту корисного компонента в концентраті до вмісту його у вихідній сировині. Міра збагачення показує, у скільки разів концентрат багатший за вихідну сировину.

Мірою витягання або просто витяганням корисного компонента називають відношення його маси (вміст) в продукті збагачення до маси (вмісту) в початковій руді. Воно виражається у відсотках або долях одиниці.

Виходом продукту називається відношення маси отриманого продукту до маси вихідного матеріалу. Вихід можна виражати у відсотках або долях одиниці.

16. Збагачення руд кольорових металів. Завдання збагачення руд. Концентрат, проміжний продукт, хвости (дайте визначення і наведіть приклади). Способи збагачення руд

Збагачення руд, як самостійна галузь гірничо-металургійного виробництва, здійснюється методами механічної обробки, не пов'язаної з хімічними, перетвореннями мінералів; хімічний склад мінералів при цьому залишається незмінним. Змінюються лише кількісні співвідношення між вмістами цінних мінералів і порожньої породи у вихідній сировині і продуктах збагачення. Руди зазвичай збагачують, тобто штучно підвищують вміст металів у сировині, що надходить на металургійну переробку, а в ряді випадків попередньо поділяють цінні метали. Збагачення руд дозволяє підвищити вміст металу в десятки і сотні разів порівняно із здобутими рудами. Кінцевими продуктами збагачення є концентрати і відходи.

Концентратом називають продукт збагачення з підвищеним вмістом витягуваного металу. Концентрати зазвичай називають по переважному в них цінному металу або мінералу - мідний, цинковий, молібденовий, піритні або баритовий. Концентрати, які містять приблизно однакові кількості декількох металів, називаються колективними. До них відносяться мідно-цинкові, мідно-нікелеві та ін. Відходи процесів збагачення називають відвальними хвостами. Вони складаються переважно з порожньої породи з невеликим вмістом коштовних мінералів, які не вдається виділити в концентрат. Іноді при збагаченні руд отримують проміжні продукти, які за якістю не можуть бути віднесені ні до концентратів, ні до хвостів. Проміжні продукти або очищують повторним збагаченням, або піддають спеціальній металургійній переробки. Слід зазначити, що отримання та додаткова переробка проміжних продуктів у ряді випадків виправдані,так як сприяють випуску більше якісних концентратів основних металів, що виділяються при селективному збагаченні поліметалічних руд.

Підвищення вмісту металу в сировині в результаті його збагачення досягається шляхом видалення більшої частини порожньої породи. Разом з цим вирішується завдання виділення кожного металу в окремий продукт, придатний для самостійної металургійної переробки. Такий метод збагачення називається селективним збагаченням. Принципово до збагачувальних процесів можна віднести також процеси первинної переробки сировини, направленої на виділення з неї цінних компонентів в самостійний продукт методами хімічних дій. Типовими прикладами «хімічного» збагачення служать отримання глинозему (Аl₂О₃) з алюмінієвих руд, виробництво вольфрамового ангідриду (WO₃) з вольфрамових руд тощо. Численні способи механічного збагачення засновані на використанні відмінності фізичних властивостей мінералів: щільності, крупності, форми, кольору та блиску, змочуваності тощо.Основними методами збагачення, що знайшли найбільш широке застосування в кольоровій металургії, є флотація і гравітація. З інших методів збагачення, що використовують в кольоровій металургії, слід зазначити ручну рудо збірку, магнітну та електростатичну сепарації.

17. Вторинна сировина кольорових металів, її класифікація і характеристика. Амортизаційний і побутовий лом. Виробничі відходи. Поточні, оборотні, відвальні відходи, безповоротні втрати (дайте визначення і наведіть приклади)

Під поняттям вторинна сировина кольорових металів і сплавів мається на увазі відходи кольорових металів, які утворюються в процесі виробництва, вжитку і експлуатації продукції, що втратили первинні споживчі властивості.

Відходи виробництва – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися при виробництві продукції і які втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості. Відходи вжитку (лом) – вироби та матеріали, які втратили споживчі властивості із-за фізичного або морального зносу.

Класифікація відходів – розділення відходів кольорових металів за фізичними, хімічними властивостями та якістю. Відходи кольорових металів і сплавів ділять на класи, групи і сорти. За способом використання відходи ділять на поточні, оборотні, такі, що не переробляються (або відвальні) відходи і безповоротні втрати. Поточні відходи утворюються на підприємствах в процесі виробництва і підлягають здачі заготівельним організаціям. Оборотні відходи використовуються на підприємствах, де вони утворюються. Відвальні – це відходи, переробка яких методами, що існують в даний час, екологічно недоцільна. Безповоротні втрати – це відходи, що утворюються при корозії, стиранні, чистовій механічній обробці, угар металів та зібрані відходи. Відходи вжитку (лом) за джерелами утворення поділяють на три групи: лом промисловий, транспортний і сільськогосподарський; лом військовий; лом побутовий. Лом першої і другої групи утворює категорію амортизаційного лому.

В найбільшій кількості в наступний час з вторинної сировини виробляються алюміній і основні важкі кольорові метали. Так, доля вторинного алюмінію, міді, свинцю, цинку та олову в загальному балансі виробництва складає відповідно 20…25, 30…40, 35…50, 25…30 та 20…25 %. Виключно найбільше значення для сучасної економіці має виробництво вторинних коштовних металів. Заволікати вторинну сировину в цикл металургійного виробництва дозволяє більш економно витрачати природні рудні ресурси, отримувати метали більш простими та дешевими металургійними прийомами, додатково збільшувати випуск металевої продукції.