- •1. Діаграма стану «Залізо – цементит» (метастабільні стани), і вплив вуглецю і постійних домішок на властивості сталі
- •2. Класифікація чавунів залежно від форми графіту і умов його утворення. Вплив вуглецю і постійних домішок на структуру і механічні властивості чавунів
- •3. Фазові перетворення в сплавах заліза (теорія термічної обробки)
- •4. Основні види і технологічні операції термічної обробки, що по-різному змінюють структуру і властивості сталi
- •5. Вплив основних видів хiмiко - термічної обробки сталi на структуру і хiмiко -механiчнi властивості поверхневого шару сталей
- •6. Титан і сплави на його основі. Термічна обробка титанових сплавів
- •7. Алюміній і сплави на його основі. Термічна обробка алюмінієвих сплавів
- •8. Структура і властивості міді і її сплави. Латунь і бронзи
- •9. Тугоплавкі метали і їх сплави
Відповіді на питання по курсу «Матеріалознавство і термічна обробка чорних і кольорових металів»
1. Діаграма стану «Залізо – цементит» (метастабільні стани), і вплив вуглецю і постійних домішок на властивості сталі
На діаграмі (рис. 1) стану залізо-вуглець (цементит) приведені фазовий склад і структура сплавів з концентрацією від чистого заліза до цементиту (6,67% С). Система Fe- Fe3С метастабільна.
Рисунок 1. - Діаграма стану Fe- Fe3С
На діаграмі Fe-Fe3C точка А відповідає температурі плавлення чистого заліза (15390С), точка N (13920С) - температурі поліморфного Fe Fe -перетворення, G (9110С) - поліморфного Fe Fe-перетворення, D (12600С) - температурі плавлення цементиту. Точки Н і Р характеризують граничну концентрацію вуглецю відповідно у високо - та низькотемпературному фериті, а точка Е - в аустеніті.
Лінії діаграми стану залізо-цементит мають такі позначення та фізичний зміст. Лінія АВСD - лінія ліквідус - визначає температуру, при якій починається процес первинної кристалізації із рідкого сплаву. Лінія АНJECF - лінія солідус - визначає температуру, при якій закінчується процес первинної кристалізації. Лінія НJВ - це лінія перитектичного перетворення. Лінія ЕСF - це лінія евтектичного перетворення. Евтектична суміш аустеніту і цементиту називається ледебуритом. Ледебурит містить 4,3%С, має високу твердість ( 600НВ) і крихкість. Тому присутність ледебуриту в структурі сплавів, що містять 2,14…6,67%С, обумовлює їх нездатність до обробки тиском і утруднює обробку різанням. Лінія PSK - це лінія евтектоїдного перетворення. Евтектоїдна суміш фериту і цементиту отримала назву перліт. Перліт містить 0,8%С, найчастіше має пластинчасту будову і є відносно міцною структурною складовою: в=800…900МПа; 0,2= 450МПа; δ 16%; 200НВ. Евтектоїдне перетворення відбувається також і з аустенітом ледебуриту. Тому ледебурит при температурах нижче 7270С складається з перліту і цементиту і іноді такий ледебурит називають перетвореним (Лп).
Виходячи з процесів, що відбуваються при температурах, що відповідають лініям діаграми стану залізо-цементит, усі залізовуглецеві сплави можна поділити на дві групи:
1) сплави, що містять до 2,14%С і які в результаті первинної кристалізації отримують пластичну аустенітну структуру - називають сталями;
2) сплави, що містять понад 2,14%С і які після первинної кристалізації отримують тверду і крихку ледебуритну структуру з надлишковими аустенітом чи цементитом або без них - називають чавунами.
Ця різниця у структурі після первинної кристалізації обумовлює суттєву відмінність у технологічних і механічних властивостях цих двох груп сплавів. Перша група сплавів має достатньо високу пластичність, що дає змогу виготовляти деталі з них пластичним деформуванням. У другій групі сплавів наявність у структурі евтектики (ледебуриту) робить їх нековкими, але вони мають низьку температуру плавлення і їх використовують як ливарний матеріал.
Сталь є багатокомпонентним сплавом, що містить вуглець і ряд постійних домішок, які впливають на її властивості. Структура сталі після повільного охолодження складається з двох фаз – фериту і цементиту. Кількість цементиту зростає в сталі прямо пропорціонально вмісту вуглецю. Із збільшенням вмісту вуглецю в сталі знижується щільність, зростають електроопір і коерцитивна сила і знижуються теплопровідність, залишкова індукція і магнітна проникність. Вміст кремнію у вуглецевій сталі, в якості домішку зазвичай не перевищує 0,35-0,4%, а марганцю 0,5-0,8%. Кремній, що залишається після розкислювання в твердому розчині (фериті), сильно підвищує межу текучості. Це знижує здатність сталі до витягу і особливо холодної висадки. Сірка і фосфор є шкідливою домішкою, і вміст їх в сталі допускається не більше 0,025-0,045%. Шкідливий вплив фосфору ускладнюється тим, що він має велику схильність до ліквації. Внаслідок цього в серединних шарах злитка окремі ділянки збагачуються фосфором і мають різко знижену в'язкість. Азот і кисень присутні в сталі у вигляді крихких неметалічних включень, оксидів, нітридів й ін. Неметалічні включення будучи концентратором напруги, можуть сильно знизити, якщо вони присутні в значних кількостях або розташовуються у вигляді скупчень, межу витривалості і в'язкість руйнування.