Задача навчально-методичного посібника полягає в наданні необхідної інформації з дисципліни «Контролінг», а також поглиблення, закріплення та узагальнення отриманих теоретичних знань.

Вивчення курсу «Контролінг» базується на загальних знаннях економічної теорії, взаємозв’язане з наступними дисциплінами: «Економіка підприємства», «Планування діяльності підприємства», «Основи менеджменту», «Економічний аналіз», «Бухгалтерський облік» та інші.

Конспект лекцій підготовлено на підставі навчальних посібників і монографій з «Контролінгу».

Тема 1. КОНТРОЛІНГ: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ

1. Походження та розвиток контролінгу. Концепції контролінгу.

2. Ціль, завдання та функції контролінгу.

3. Види контролінгу. Змістовна характеристика розділів контролінгу.

1. Походження та розвиток контролінгу. Концепція контролінгу

Перехід до ринкової економіки вимагає нових підходів до управління: на перший план виходять економічні, ринкові критерії ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості управління. Економічне середовище в цей час украй нестабільне. Науково-технічний прогрес і динаміка зовнішнього середовища змушують сучасні підприємства перетворюватися в усе більш складні системи. Для забезпечення керованості таких систем необхідні нові методи, що відповідають складності зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємств. Новим словом в управлінні стала поява контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві, пов’язаного з реалізацією фінансово-економічної функції у менеджменті, що забезпечує прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Координуючи, інтегруючи та направляючи діяльність всієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функцію «управління управлінням» і є синтезом планування, обліку, контролю, економічного аналізу, організації інформаційних потоків і багато чого іншого.

Слово контроліг походить від англійського to соntrol- контролювати, управляти, що у свою чергу походить від французького слова, яке означає «реєстр, перевірочний список». В економічному змісті це управління та спостереження. Але по іронії долі в англомовних джерелах термін «контролінг» практично не використається; у Великобританії і США вкоренився термін «управлінський облік» (mаnаgement ассоuntіng), хоча працівників, у чиї посадові обов’язки входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами (соntroller). Властиво термін «контролінг» прийнятий у Німеччині, звідки він і прийшов в Україну, Росію. Оскільки вітчизняна термінологія поки не встоялася, то використають обидва терміни: і контролінг, і управлінський облік. Однак термін «контролінг» більш інформаційно ємний, він передає характер цього сучасного явища в управлінні та містить у собі не тільки чисто облікові функції, але й весь спектр управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів фірми.

Джерела контролінгу лежать в області державного управління й ідуть своїми коріннями в середну XV ст., оскільки при дворі англійського короля існувала посада з назвою «Соuntrollour», у завдання якої входили документування та контроль грошових і товарних потоків.

У сучасному значенні слово «контролінг» на підприємстві стало використовуваться у США з кінця ХIХ ст. У 1880 році посада контролера була введена в одній із залізничних компаній, а у 1892 році - у компанії General Electrіc. Однак широкий розвиток контролінгу почався тільки з 20 років XX ст.

Основною причиною появи контролінгу в економічній літературі називають, насамперед, промисловий ріст у США наприкінці XІ - початку XX століть, що викликав ускладнення процесів планування та появу нових підходів до планування на підприємстві. Розвиток американської промисловості та безпрецедентний ріст розмірів окремих підприємств і складності виробництв спричинили відповідно необхідність поліпшення методів управління, що у свою чергу зажадало адекватних і науково обґрунтованих методів виробничого обліку та більш точного фінансового контролю.

Значною мірою на розвиток контролінгу та його впровадження на підприємствах вплинула світова економічна криза. Роки депресії привели до усвідомлення того, що успішне управління підприємством неминуче пов’язано з посиленням уваги до внутріфірмового планування й обліку. Це у свою чергу привело до еволюції поглядів на контролінг. Якщо спочатку переважало історично-бухгалтерське бачення контролінгу, і контролер виконував функції ведення обліку та ревізії господарських подій, що мали місця, то згодом ці функції були розширені, та це привело до необхідності розуміння контролінгу та його функцій як орієнтованих на майбутні події.

Особливий вплив на розвиток контролінгу зробив організований у 1931 році під впливом економічної кризи Соntrollers Іnstіtute of Amerіka, перейменований у 1962 році у Fіnancіal Executіve Іnstіtute (FEІ), що являє професійну організацію контролерів. Він істотно сприяв розвитку контролінгу особливо тим, що систематизував його завдання.

Із середини 1950-х років у німецькомовній економічній літературі також формується певний підхід до контролінгу. Однак у ряді джерел уточнюється, що й до цього дану концепцію використали економічні служби німецьких підприємств. У німецькомовній літературі ідеї контролінгу прийшли із практики його застосування на дочірніх підприємствах американських корпорацій. Однак у перші роки до контролінгу ставилися критично, що в чималому ступені було пов’язане з його неправильним розумінням або неточною інтерпретацією. Зокрема, контролінг ототожнювали з контролем, а повноваження контролера перебільшувалися та розцінювалися як погроза для менеджерів. Згодом, апробувавши на практиці ідеї контролінгу, його стали сприймати позитивно, і взяла гору думка про можливість і необхідність переносу цих ідей у практику господарських відносин у Німеччині.

Якщо в США контролінг розглядався винятково в прикладному змісті (був орієнтований тільки на практику), то в Німеччині й інших німецькомовних країнах у 1970-х роках стала розвиватися теоретична концепція контролінгу.

Під концепцієюв загальному значенні (від лат.conceptіo- система поглядів) розуміють чітко обкреслене принципове подання про розглянутий предмет. При цьому концепцію контролінгу можна визначити як сукупність цілей, завдань, інструментів, суб’єктів і організаційних структур.

Виділяють за часом виникнення наступні концепції:

- першою виникла концепція, орієнтована на систему обліку (у 1930-і рр.), що полягає в переорієнтації системи обліку з минулого в майбутнє, створена на базі облікових даних інформаційної системи підтримки управлінських рішень, пов’язаних із плануванням і контролем діяльності підприємства;

- друга - концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, стала популярною у 1970-1980-х рр. (збігається за часом з бурхливим розвитком комп’ютерної техніки), характеризується створенням загальної інформаційної системи управління (management іnformatіon system). Розробка концепції єдиної інформаційної системи, її впровадження, координація та функціонування інформаційної системи, оптимізація інформаційних потоків;

- третя - концепція, орієнтована на систему управління, що безпосередньо пов’язана з розвитком проектного менеджменту, появою матричних організаційних структур. (Планування та контроль діяльності структурних підрозділів підприємства, координація діяльності системи управління підприємством («управління управлінням»)).Матрична організаційна структура - тип організаційної структури, у якій для кожного здійснюваного на підприємстві проекту створюється спеціальна тимчасова робоча група, на чолі якої стоїть керівник проекту. Члени цієї групи підкоряються як керівникові проекту, так і керівникам тих функціональних відділів, в яких вони працюють постійно. Коли здійснення проекту закінчене, група розформовується і її члени повертаються в свої відділи. Матрична організаційна структура широко використовується в авіаційній промисловості, автомобілебудуванні й інших.

В цілому система контролінгу на підприємстві вирішує всі перераховані завдання, але розстановка акцентів може бути різною.

Необхідність появи на сучасних підприємствах такого феномена, як контролінг, пояснюється наступними причинами:

- підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством: - зсув акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього; - збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища, підвищення гнучкості підприємства; - необхідність у безперервному відстеженні змін, що відбуваються в зовнішньому та внутрішньому середовищах підприємства; - необхідність продуманої системи дій по забезпеченню виживаності підприємства та запобіганню кризових ситуацій;

- ускладнення систем управління підприємством вимагає механізму координації всередині системи управління;

- інформаційний бум при недостатності релевантної (істотної, значимої) інформації вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

- загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних областей знання та людської діяльності.

Контролінг ґрунтується на наукових досягненнях різних дисциплін: економічної теорії, аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, планування, менеджменту, кібернетики, соціології. Для оволодіння контролінгом необхідні широкий кругозір і здатність мислити аналітично, окрім того, потрібні знання по широкому спектру предметів, пов’язаних з економікою, управлінням, кібернетикою. Необхідно мати на увазі, що не існує готових рішень для всіх проблем, з якими може зіштовхнутися підприємство. Реальні економічні проблеми завжди нестандартні та заплутані, а часу та вихідної інформації для їх розв’язання звичайно недостатньо. Тому потрібно навчитися сміло комбінувати різні підходи, застосовувати весь накопичений багаж знань для пошуку творчих рішень в умовах невизначеності та неповної інформації.

2. Ціль, завдання та функції контролінгу

Американські та німецькі фахівці в області контролінгу трохи по різному трактують його ціль та завдання, але із усього різноманіття виберемо основні.

Ціль контролінгу є похідною від цілій підприємства. Вища ціль складається в збереженні й успішному подальшому розвитку підприємства. Для реалізації цієї цілі підприємство робить товари та послуги, що оптимізують його фінансовий результат, враховуючи поставлені соціальні цілі. Тому оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності може розглядатися як головна ціль контролінгу, для досягнення якої вирішується основне завдання контролінгу, що полягає в інформаційному забезпеченні та підтримці орієнтованого на результат управління підприємством.

З основного завдання випливають спеціальні завдання, до яких відносять:

- планування та контроль на підприємстві (особливо орієнтовані на результат планово-контрольні розрахунки);

- управлінський облік;

- підготовка та передача первинної, орієнтованої на результат, інформації;

- формування систем, методики й організаційних структур контролінгу (наприклад, розробка концепції системи планування та контролю на підприємстві).

Треба, однак, враховувати, що завдання планування та контролю є, насамперед, завданнями керівництва в різних функціональних підрозділах підприємства. При цьому служба контролінгу головним чином підтримує керівників і відповідає при цьому за здійснення та координування процесу планування результату та фінансового планування; ведення первинного обліку (документування) і розрахунків; створення необхідних для цього систем, методик і організаційних структур.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількістю витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацію машин й інших показників, які характеризують використання виробничих потужностей і ресурсів всіх видів.

Тому функції контролінгу включають наступні основні напрями:

- нормування витрат;

- розробка шляхів поліпшення роботи на основі інформації про відхилення від норм;

- прогнозування в ціноутворенні;

- аналіз тенденції розвитку підприємства;

- прогнозування господарської і комерційної ситуації залежно від зміни умов роботи;

- координація цілей різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства;

- відстеження фінансового стану підприємства.

Таким чином, контролінг виконує функцію внутрішнього контролю на підприємстві, визначає ефективність роботи його окремих структурних підрозділів. Служба контролінгу аналізує звітність (внутрішню та зовнішню), економічні показники використання ресурсів, визначає напрями майбутнього розвитку підприємства.

При цьому об’єктами контролінгу виступають:

- ресурси підприємства (засоби підприємства, персонал, інформація);

- господарська діяльність (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідна діяльність);

- фінансова діяльність підприємства;

- показники ефективності роботи підприємства.

По кожній групі об’єктів контролінгу визначаються його складові з визначенням систем показників, по яких планується, враховується, аналізується та контролюється вся діяльність підприємства. Такими показниками є:

- показники використання праці й інвестицій;

- показники використання запасів;

- показники використання матеріальних ресурсів;

- показники використання персоналу та витрат на його залучення;

- показники формування витрат на виробництво;

- показники збуту.

Функціональна система контролінгу може бути представлена так, як на рисунку 1.1.

Корегуючі дії