Висновок.

Наука все більше відмовляється від так званого "незалежного спостерігача" як ідеального типу діяча науки. Навпаки, людина, її мети і цінності прямо і побічно стають у центр будь-якого наукового дослідження, як би далеко воно не відстояв, на перший погляд, від власне гуманістичної проблематики.

Слід відзначити і те, що в сучасній природничій науці постійно посилюється рівень математизації теорій на тлі зростання рівня їх абстрактності і складності. Це призвело до того, що робота з новими природничонауковими теоріями з-за високого рівня абстракцій вводяться в них термінів перетворилася в новий і своєрідний вид діяльності. У зв'язку з цим деякі вчені говорять, зокрема, про загрозу перетворення теоретичної фізики в математичну теорію. Комп'ютеризація, посилення альтернативності та складності науки супроводжується зміною та її "емпіричної" складової. Мова йде про те, що з'являються все частіше складні, дорогі приладові комплекси, які обслуговують дослідницькі колективи і функціонують аналогічно засобів промислового виробництва.

У сучасній науці різко зросло значення обчислювальної математики, що стала самостійною гілкою математики, тому що відповідь на поставлене завдання найчастіше потрібна дати в числовій формі. Тому найважливішим елементом сучасного наукового прогресу стає математичне моделювання, суть якого в тому, що здійснюється заміна вихідного об'єкта відповідної математичної моделлю і надалі її вивчення, експериментування з нею на ЕОМ та з допомогою обчислювально-логічних алгоритмів. Особливо важлива зв'язка математичного моделювання з синергетикою у зв'язку із зростанням зони невизначеності, хаосомності процесів, що йдуть у Всесвіті в цілому і в окремих її секторах.

Такі основні концептуальні феномени, що відбуваються в структурі методології сучасного природознавства.

Література:

Ідеали і норми наукового дослідження. Мінськ, 1981.

Князєва О.М., Курдюмов С. П. Закони еволюції і самоорганізації складних систем. М., 1994.

Концепція самоорганізації. Становлення нового образу наукового мислення. М., 1994.

Кравець А. С. Методологія науки. Воронеж, 1991.

Лешкевіч Т. Г. Філософія науки. Ростов-на-Дону, 1999.

Концепції сучасного природознавства / Под ред. С.І. Самигіна. Ростов н / Д, 2001.

Кращі реферати. Концепції сучасного природознавства. Ростов н / Д, 2002.

Найдиш В. М. Концепції сучасного природознавства. М., 2002.

Скопин А. Ю. Концепції сучасного природознавства. М., 2003.

Соломатін В. А. Історія і концепції сучасного природознавства. М., 2002.

Ідеали і норми наукового дослідження. Мінськ, 1981.

Князєва О.М., Курдюмов С. П. Закони еволюції і самоорганізації складних систем. М., 1994.

Концепція самоорганізації. Становлення нового образу наукового мислення. М., 1994.

Кравець А. С. Методологія науки. Воронеж, 1991.

Лешкевіч Т. Г. Філософія науки. Ростов-на-Дону, 1999.

82