Забруднення цезію-137 (кБк/кв.М.)

Загальна площа тис.кв.км.	Площа території (тис. кв.км.) з щільністю забруднення цезієм вище вказаних рівнів
	> 2 кБк/м²	> 4 кБк/м²	> 10 кБк/м²	> 20 кБк/м²	> 40 кБк/м²	> 100 кБк/м²	> 185 кБк/м²	> 555 кБк/м²	> 1480 кБк/м²
29,9	28,7	25,2	16,9	12,4	9,7	4,2	0,93	0,53	0,11

Забруднення стронцієм-90 (кБк/кв.М.) (дози тіж самі)

29,9

13,1

6,25

1,0

0,2

0,11

0,02

0,01

-

-

Забруднення плутонієм –238 +239 +240

Загальна площа тис.кв.км.	> 0,04 кБк/м²	> 0,1 кБк /м²	> 0,2 кБк /м²	> 0,4 кБк /м²	> 1 кБк /м²	> 2 кБк /м²	> 4 кБк /м²	> 10 кБк /м²	> 20 кБк /м²
29,9	13,7	3,5	1,4	0,66	0,16	0,05	-	-	-

Аварія на ЧАЕС торкнулася долі 2,6 млн. людей України, у тому числі близько 1 млн. дітей, які проживали у 2294 населених пунктах та більше 400 тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Медичним спостереженням встановлено збільшення поширеності хвороб у постраждалих від аварії. Найбільш поширеними виявились хвороби нервової системи, ендокринної системи, кровообігу, органів травлення, сечостатевої системи, крові та кровотворних органів. Рівень цієї патології на забрудненій території значно перевищує показники захворюваності в цілому по Україні.

Стан радіаційного забруднення залежав від рельєфу місцевості, механічного складу підстилаючої поверхні, водного режиму і рослинного покриву.

На глинистих схилах радіонукліди в дощову погоду змивалися в низини і накопичувались в болотних ґрунтах. На відкритих піщаних ділянках вони в дощову погоду проникали в глибинні горизонти, як крізь сито, а потім виносилися водотоками на значні віддалі від місця випадання. У кристалічних породах під впливом радіонуклідів зростала їх природна радіація, відбувалось явище навідної радіації.

Дослідження показують, що поглинання геологічним середовищем сумарної активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у 4-20 разів більше, ніж винос їх ріками. Геологічне середовище протягом всього часу після аварії виконувало значні бар'єрні функції і акумулювало значну частину найбільш рухомих радіонуклідів.

Отже, міграція радіонуклідів з поверхневих шарів ґрунтів в геологічне середовище є позитивний природний процес. Підраховано, що якщо цей процес буде продовжуватись з такою ж інтенсивністю як зараз, то за 30 років (біля одного періоду напіврозпаду) у геологічному середовищі буде депоновано більше як 60 тис. Кі радіонуклідів.

У результаті природної дезактивації на початок 2002 р. в навколишньому середовищі забрудненої зони залишається 70% ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, що випали у період аварії.

У лісах радіонукліди накопичувались в лісовій підстилці, в грибах та ягодах.

Потрапляючи в ґрунт радіонукліди всмоктувались рослинами, а потім з рослинною їжею потрапляли в організм тварин, створюючи небезпеку для людей при споживанні рослинної і тваринної їжі.

Для зниження негативного впливу радіації на забрудненій території Житомирщини було здійснено ряд ефективних заходів.

З метою зниження пилоутворення і пилозабруднення проводилося асфальтування шляхів. Відкриті ділянки ґрунту засівались травами. Здійснювалось перекриття дахів, вапнування ґрунтів, газифікація населених пунктів, щоб замінити спалювання дров, забруднених радіонуклідами на газ. Для миття автомашин, тракторів і механізаторів, які працювали на цій техніці, в населених пунктах були обладнані спеціальні площадки і душові. У лісах було припинено всі господарські роботи, а також збір ягід, грибів, полювання на диких звірів. Був організований суворий контроль за дотриманням правил протипожежної безпеки. У багатьох місцях на шляхах та у багатьох населених пунктах були обладнані пункти радіаційного контролю. У разі підвищеного забруднення транспортних засобів радіонуклідами тут проводилась їх дезактивація. Простим, але досить ефективним заходом у цій роботі було регулярне миття доріг і вулиць, яке істотно зменшувало концентрації радіонуклідів на шляхах та в населених пунктах. Інтенсивно велось будівництво житла для відселення людей з забруднених територій. Виросли цілі села, селища та вулиці в існуючих населених пунктах. Будівництво велось в Радомишльському, Коростишівському, Житомирському та в інших районах. Основним районом відселення став Брусилівський район. Велику роботу по роз’ясненню правил проживання на забрудненій території проводили місцева преса, радіо, санітарна служба області.

Всі ці заходи, безперечно, знижували негативний вплив радіації. В ряді місць щільність забруднення за час, що пройшов після аварії на ЧАЕС, знизилась у 8-10 разів. Концентрація радіоцезію і радіостронцію у воді р. Прип'ять та її приток в останні роки стабілізувалась і становить для ¹³⁷Cs - 150 Бк/куб.м., для ⁹⁰Sr - 300 ... 350 Бк/куб.м. (ДР-97 обмежують їх вміст у питній воді рівнем 2000 Бк/куб.м.).

В зв’язку з цим на урядовому рівні почали ставити питання про скорочення меж небезпечної зони.

І все ж, якщо уважніше придивитись до умов проживання людей на забрудненій території, ще рано ставити питання про скорочення її меж. В зв’язку з великою строкатістю природних умов на Поліссі на ділянках в декілька гектарів може бути різний рівень забруднення. До того ж радіонукліди здатні накопичуватись в живих організмах.

Не все гаразд і з переселенцями. Існує ряд побутових, соціальних та психологічних проблем.

Так через обмеженість коштів в нових населених пунктах повільно вирішуються питання благоустрою, будівництва та введення в дію установ культурно-побутового призначення, створення виробничої бази для зайнятості населення. І нарешті, населенню, яке виросло і звикло до умов Полісся, коли поруч є ліс з його природними багатствами, важко звикати до умов проживання в безлісній зоні. Ось чому є немало сімей, які нехтуючи радіаційною небезпекою повертаються в рідні місця.

Безперечно, за час, що минув після аварії на ЧАЕС зроблено чимало по вивченню наслідків радіаційного забруднення території, по зниженню негативного впливу радіонуклідів на оточуюче середовище. Але на цій роботі не можна ставити крапку. При всебічній підтримці держави вона повинна бути продовжена, бо має надзвичайно важливе наукове і міжнародне значення. Увагу слід звернути на таке:

• продовження вивчення впливу різних видів радіації, різних радіонуклідів на оточуюче середовище (на рослини, тварини, води, організм людини);

• продовження пошуку нових економічно виправданих і ефективних методів дезактивації;

• пошук нових ефективних засобів захисту людей від впливу радіації;

• розробку рекомендацій по прискоренню її реабілітації;

• правове обґрунтування дій на забрудненій території по реабілітації забрудненої території;

• наукове узагальнення досліджень з геології, біології, медицини, хімії, фізики на забрудненій території;

• поліпшення соціального захисту людей, потерпілих від аварії на ЧАЕС;

• поліпшення медичного обслуговування населення, потерпілого від аварії на ЧАЕС;

• поліпшення побутових умов переселенцям у місцях відселення;

• розробку на підставі наукових даних рекомендацій по безпечному і ефективному веденню господарської діяльності на забрудненій території, зокрема, у сільському господарстві і в лісах;

• здійснення систематичного контролю за станом радіаційного забруднення території, а також на інші питання, які висуває життя.

Будьмо оптимістами, не втрачаймо надії, що незабаром Полісся – цей благодатний, чудовий край знову в повну міру стане на службу людині.