- •Тема 2. Буття природи. Філософське вчення про матерію (2 год.).
- •Філософське вчення про буття матерії
- •Філософське вчення про буття матерії.
- •Матерія та її атрибути: простір, час, рух.
- •Основні властивості простору та часу
- •Атрибути матерії
- •Б) Простір і час
- •Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •Філософське поняття матерії
- •Рух: основні форми. Типи і форми руху.
- •Форми руху матерії
- •Простір і Час
- •Простір і час
- •Вчення про матерію
- •Структура матерії
- •Структурні рівні матерії
- •Рух, його сутність були предметом аналізу вже в античній філософії.
- •Форми руху конкретизують процес руху.
- •Всеєдність як наукова категорія і реальність
- •Системний підхід як метод пізнання світу нежива і жива матерія
- •Поняття «системний підхід» і «система»
- •Системотворчі чинники
- •Механізм розвитку систем Виникнення
- •Система як ціле
- •Перетворення системи
- •Світ у світлі системних уявлень
- •Системність неорганічної природи
- •Системність живої природи
- •Висновок
- •Критерії біологічного віку
- •1. Біологічний вік
- •2. Показники зрілості
- •3. Морфологічна зрілість
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Біосфера, її структура та закони функціонування
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери
- •2.1. Основні типи речовини в біосфері
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •2.5. Живі організми в біосфері
- •3. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •4. Функціонування біосфери
- •3.4.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •5. Стабільність біосфери
- •6. Самоорганізація біосфери
- •Водні ресурси України, проблеми їх використання. Річкові системи України
- •1. Водні ресурси України і основні напрями їх раціонального використання
- •2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
- •Водні ресурси україни
- •Водні ресурси Житомирщини
- •Биологические ресурсы
- •Биоресурсы
- •Біосфера
- •«Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери»
- •1. Рослинний світ та лісові ресурси
- •2. Поняття про екологічні фактори, їх види
- •3. Міжнародна діяльність
- •4. Відновлення біосфери
- •Поняття біосфери
- •Принципові положення теорії в.І.Вернадського
- •Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •Функції живої речовини в біосфері
- •Біосфера та ноосфера
- •Біоетика
- •Біоетика: смислові і предметні ракурси
- •Экоэтика и подходы к решению проблем смягчения глобального изменения климата
- •Биополитика
- •Биоэстетика
- •Чорнобильська катастрофа: дії, результати та уроки
- •Дози опромінення населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Соціальні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Медико-демографічні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Еколого-біологічні наслідки
- •Сільськогосподарські аспекти реабілітації радіоактивно забруднених територій і радіаційного захисту населення
- •Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення. Радіологічний стан зони
- •Об’єкт „Укриття”
- •Науковий супровід
- •Економічні збитки, завдані Чорнобильською катастрофою
- •Оцінка збитків для економіки колишнього срср
- •Оцінка сумарних економічних збитків України
- •Міжнародне співробітництво
- •Сховище відпрацьованого ядерного палива свяп-2
- •Проблеми радіаційної безпеки на території Житомирської області, забрудненій радіонуклідами після аварії на чаес
- •Забруднення цезію-137 (кБк/кв.М.)
- •Забруднення стронцієм-90 (кБк/кв.М.) (дози тіж самі)
- •"Природно-наукове пізнання: структура та динаміка. Основи методології природничо-наукового пізнання "
- •Вступ: Поняття методу наукового пізнання
- •1. Методологія природознавства як система пізнавальної діяльності людини
- •2. Основні методи наукового природознавства
- •3. Загальнонаукові підходи як методологічні принципи пізнання цілісних об'єктів: системний, структурний, функціональний, інформаційний та ін
- •4. Сучасні тенденції розвитку методології природничо-наукового пізнання
- •Висновок.
- •Література:
Форми руху конкретизують процес руху.
Форма руху відображає своєрідні типи змін якісно східних матеріальних об'єктів та особливості їх взаємодії. Іноді форму руху матерії визначають як специфічну організацію зв'язків між взаємодіючими елементами або групи змін, об'єднаних спільністю підпорядкування певним законам. Перша класифікація форм руху грунтувалася на певних принципах і включала в себе: механічну форму руху, фізичну, хімічну, органічну, соціальну. На даний момент найбільшу популярність здобула наступна класифікація форм руху: субатомному-фізична, хімічна, молекулярно-фізична, геологічна, біологічна і соціальна. Є й інший підхід, згідно з яким усі різноманіття може бути зведене до трьох форм руху матерії: основним, приватним і комплексним. Сучасні вчені говорять про технічну, кібернетичної, інформаційної форми руху матерії. Ця проблематика багато в чому полемічна. Проте безперечним є те, що подальше вивчення об'єктивної реальності спричинить за собою не тільки деталізацію й уточнення наявних класифікацій, але і поява нових форм руху. Так як кожна з форм реалізує одну з можливостей глобального і універсального процесу розвитку.
Всеєдність як наукова категорія і реальність
Онтологічно всеєдність — властивість оточуючого світу, що характеризується повною взаємопроникнутостю і одночасно взаємо роздільністю елементів цілого. Такий стан цих елементів цілого і стан цілого загалом можна визначити як стан «незлитності — нерозчленування». «Світ — єдиний, виниклий із сукупності всіх речей» (Геракліт).
Одночасно всеєдність — це і первісний принцип організації всіх сфер буття оточуючого світу. Глибинний смисл Всеєдності — цілісність світу. Всеєдність робить світ цілісним. Лише за умови цілісності у світі може відбуватися самодія законів природи, що робить світ здатним до саморуху. Слід виділити, чотири аспекти єдності оточуючого світу: 1) субстратну єдність; 2) еволюційну єдність; 3) процесуальну єдність; 4) структурну єдність.
Субстратна єдність. Світ матеріальний. Матерія — універсальна субстанція, з якої сконструйований світ. Безпосередньо матерія проявляється у вигляді речовини різних видів, з яких і конструюються матеріальні системи. Таким чином, субстратна єдність світу проявляється в його матеріально-речовій єдності.
Еволюційна єдність. Якої б гіпотези походження Всесвіту ми не дотримувалися, неминуче витікає, що Всесвіт утворився з протоматерії, з якої формувалися метагалактики, з яких, у свою чергу утворювалися галактики, в межах яких виникали зіркові системи кожна зі своєю системою планет, астероїдів і комет. На планетах земного типу потенціально можливі три етапи еволюції: 1) абіотичний — формування тіла планети; 2) біотичний — виникнення і розвиток життя; 3) соціальний — виникнення мислячих істот і культури як універсального соціального феномена. У цьому еволюційному процесі є певна послідовність і єдина направленість еволюційного процесу. Спільність алгоритму і направленості еволюційного процесу для складових Всесвіту свідчить про їх еволюційну єдність.
Крім того, еволюційна єдність світу проявляється в технології виникнення «нового»: «нове» виникає не в результаті знищення «старого», а в результаті еманації — витікання «нового» зі «старого». При цьому «старе» не знищується, а занурюється в глибину сутності, втрачаючи лише свою очевидність. Звідси еманація — не лише акомуляція еволюційних надбань, але і розширення і поглиблення Всеєдності. В.Соловйов відзначав: «Накінець, позитивний зв’язок поступових царств у тому, що кожний тип (і чим дальше, тим повніше) охоплює собою, або включає в себе нижчі, так що світовий процес не є тільки процес розвитку і досконалення, але і процес збирання Всесвіту» [9, с. 40-41].