- •Анотація
- •Розділ 1. Теоретичні основи державного регулювання зайнятості населення
- •1.1 Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку
- •1.2 Механізм та інструменти регулювання зайнятості населення
- •1.3 Роль держави в регулюванні зайнятості населення
- •Розділ 2. Аналіз практики державного регулювання зайнятості населення
- •2.1 Аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення
- •Рівень зайнятості населення за статтю, місцем проживання та віковими групами (% до загальної кількості населення відповідної вікової групи), 2008 – 2009 рр.
- •Зайняте населення за регіонами України, 2008 – 2009 рр.
- •Кількість зайнятого населення за статусами зайнятості та місцем проживання, 2008 – 2009 рр.
- •Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності, 2008 – 2009 рр.
- •Зайнятість населення у неформальному секторі економіки за статтю, місцем проживання та віковими групами у 2009 році
- •2.2 Аналіз правового регулювання ринку зайнятості України
- •2.3 Оцінка державного регулювання зайнятості населення
- •Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у 2009 році
- •Рівень працевлаштування незайнятого населення в Дніпропетровській області
- •Розділ 3. Шляхи удосконалення державного регулювання зайнятості в україни
- •3.1 Зарубіжний досвід державного регулювання зайнятості населення
- •3.2 Напрями та шляхи реалізації державної політики зайнятості в Україні
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки додаток а динаміка основних показників ринку праці
- •Прогнозовані показники розвитку ринку праці на 2010–2011 роки
Рівень працевлаштування незайнятого населення в Дніпропетровській області
|
Чисельність незайнятого населення |
Жінки |
Молодь |
працевлаштовано |
Рівень працевлаштування | |||||
незайнятого населення |
жінки |
молодь |
незайнятого населення |
жінки |
молодь | |||||
А |
1 |
2 |
4 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 | |
11 міс. 2009 |
135879 |
69399 |
65213 |
34821 |
15138 |
16280 |
25,6 |
21,8 |
25,0 | |
11 міс. 2010 |
111796 |
58373 |
56177 |
42715 |
18921 |
22264 |
38,2 |
32,4 |
39,6 | |
2010 до 2009 % |
82,28 |
84,11 |
86,14 |
122,67 |
124,99 |
136,8 |
12,6 |
10,6 |
14,6 |
За даними табл..2.7 можна зробити висновок про ефективність діяльності виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по Дніпропетровській області. Кількість працевлаштованих серед незайнятого населення за 11 місяців 2010 року на 22,67 % більше за аналогічний період 2009 року. При цьому жінок було працевлаштовано на 24,99 %.
Таким чином, за результатами проведеного аналізу щодо державного регулювання зайнятості населення в Україні, можна зробити висновок про негативні тенденції протягом 2009 року. Так показник рівня працевлаштування населення на кінець 2009 року складає 33 %, при його значенні в 2008 році на рівні 43%.
У першому кварталі 2010 року рівень зайнятості населення віком 15–70 років порівняно з відповідним періодом 2009 року підвищився на 0,8 відсоткового пункту і становив 58 відсотків. На початку 2010 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 542,8 тис. осіб, що на 333,4 тис. менше, ніж на початку 2009 року, розмір середньомісячної допомоги по безробіттю становив 630,1 гривні, що в 1,4 раза більше, ніж у 2008 році.
Поряд з певним поліпшенням ситуації у сфері зайнятості існує ряд проблем, які потребують розв’язання. Насамперед це недостатня економічна активність населення (чисельність економічно неактивного населення працездатного віку становить понад 8 млн. осіб), кількісно-якісний дисбаланс між попитом та пропонуванням робочої сили, низький рівень кваліфікації осіб, які шукають роботу.
Серед основних причин недостатньої економічної активності населення найвагомішими є значне відставання ціни робочої сили від її вартості, незадовільні умови праці, недосконалість механізмів державної підтримки підприємницької ініціативи громадян та створення сприятливого підприємницького середовища.
Залишаються гострими проблема зайнятості у малих містах, вугледобувних регіонах та сільській місцевості, зокрема зайнятості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та проблема наявності нелегальної трудової міграції громадян України за межі держави, внутрішньої трудової міграції та тіньової зайнятості. Так, у 2009 році у малих містах створено робочих місць для 119,7 тис. осіб (16 відсотків загальної кількості громадян, для яких створено робочі місця у цілому в країні), з них майже для 80 відсотків громадян — фізичними особами — підприємцями. Створення незначного обсягу робочих місць у малих містах пояснюється недостатньою державною підтримкою розвитку виробничої та соціальної інфраструктури цих міст.
Відбувається звуження сфери застосування праці у вугледобувних регіонах у зв’язку із закриттям неперспективних шахт без створення нових робочих місць (у 2007–2009 роках закрито 12 шахт). Це призводить до зменшення попиту на робочу силу. Так, у 2009 році у Донецькій області зменшилася кількість вакантних робочих місць порівняно з 2008 роком у 2,2 раза, Львівській — 1,6, Луганській області — 1,4 раза. На початку січня 2010 р. співвідношення чисельності незайнятих громадян і вакантних робочих місць у Донецькій області становило майже 13 осіб на одне вільне робоче місце (на початку 2009 р. — 6 осіб). Дисбаланс між попитом і пропонуванням робочої сили спостерігається також у Львівській та Луганській областях, в яких на одне вільне робоче місце претендувало відповідно 22 і 14 осіб. У містах, в яких закривалися шахти, цей показник досягав 130 осіб.
Надзвичайно обмеженими є можливості працездатних сільських громадян отримати роботу в сільському господарстві, що пов’язано з існуючими проблемами розвитку цієї галузі. Станом на 1 січня 2010 р. у сільському господарстві було лише 2,2 тис. вільних робочих місць, на одне вільне робоче місце претендували 57 осіб.
Глобальною проблемою національного ринку праці є його функціонування в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, у тому числі проблема конкурентоспроможності національної робочої сили та зайнятості в Україні іноземців. Тому зазначені проблеми потребують розробки та реалізації відповідних заходів з боку держави щодо покращення зайнятості в Україні.