21. Діагностика виробничої програми п-тва.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва - це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно із спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. Розробка виробничої програми повинна відповідати сформульованій меті та обґрунтованій місії підприємства. До того ж виробнична програма повинна бути комплексною, узгодженою, результативною, обґрунтованою, адекватною ринковим потребам. До методів проектування виробничої програми відносять такі, як метод структуризації цілей, аналогій, організаційного моделювання, блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично-розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний. Виробнича програма складається у такій послідовності: визначення потреб ринку у продукції п-тва; розрахунок плану продажу продукції на ринку; узгодження його з виробничою потужністю п-тва; врахування залишків готової продуції на складі та залишків незавершеного виробництва.

22. Вибір і оцінка стратегічної позиції п-тва на ринку.

Стратегічні зони господарювання (далі - СЗГ) - це групування зон бізнесу, засноване на виділенні стратегічно важливих елементів, загапьних для всіх зон. Такі елементи можуть включати частково співпадаючий ряд конкурентів, відносно близькі стратегічні цілі, можливість єдиного стратегічного планування, загальні ключові фактори успіху, технологічні можливості. Управлінське значення концепції СЗГ полягає в тому, що вона дає можливість диверсифікованим підприємствам раціоналізувати організацію різних сфер бізнесу. Класифікація СЗГ також дає можливість спростити процедуру розробки стратегії підприємства і взаємодії сфер його діяльності в різних галузях.

Існують такі підходи: 1) Матриця Boston Consulting Group (далі - матриця БКГ), містить чотири квадранти в координатах «швидкість зростання галузі - відносна частка ринку, контрольована підприємством». Кожна СЗГ визначається кругами у цих координатах, причому площа кругу відповідає обсягу продажів СЗГ чи відносній частці СЗГ в обсязі продажів підприємства. Є такі позиції: «Дикі кішки» (інтенсифікація маркетингових зусиль чи залишення ринку), «Собаки» (зменшення зусиль чи продажів), «Зірки» (підтримка чи розширення ринкової частки), «Дійні корови» (підтримка діючого виробництва). 2) Матриця можливостей за товарними ринками. 3) Багатофакторна портфельна матриця «Мак-Кінсі» «привабливість-конкурентоспроможність».

25. Особливості pims-аналізу для визначення конкурентної стратегії під-ва на ринку.

PIMS-аналіз(аналіз рівня впливу обраної стратегії на величину прибутковості) заснований на використанняі емпіричної моделі, що повязує широкий діапазон змінних величин (ринкова частка, якість продукції, вертикальна інтеграція) і ситуаційних змінних величин (швидкість росту ринку, стадія розвитку галузі) з величиною прибутковості і здатністю під-ва генерувати готівку. Мета його – вибір потрібної стратегії. В ході даного аналізу величини групують на 5 класів: 1 – привабливість ринкових умов (швидкість росту галузі у довгостроковій (4-10 р.) та короткостроковій (до 3 р.) перспективі; стадія життєвого циклу продукту); 2 – сила конкурентних позицій (ринкова частка; відносна ринкова частка; відносна якість продукту; відносна ширина продуктової лінії); 3 – ефективність використання інвестицій (їх інтенсивність (сумарні інвестиції, віднесені до обсягу продажів, і сумарні інвестиції, віднесені до доданої вартості); інтенсивність основного капіталу (відношення суми основного капіталу до обсягу продажів); вертикальна інтеграція (відношення доданої вартості до обсягу продажів); ступінь використання виробничих потужностей); 4 – використання бюджету за наступними напрямами: витрати на маркетинг відповідно до обсягу продажів; витрати на НДДКР відповідно до обсягу продажів; витрати на розробку і випуск нових товарів відповідно до обсягу продажів; 5 – поточні зміни в ринковому середовищі (зміна ринкової частки під-ва; зміна структури і профілю ринку; варіативність в ємності ринку). Отримані за цим аналізом результати демонструють: прибутковість (відношення величини оподаткового прибутку до інвестицій) збільшується по мірі зростання показника відносної ринкової частки конкретних цільових ринків. Відповідно до отриманої залежності під-во також може формувати стратегію своєї поведінки в конкурентному ринковому середовищі. ъ