Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРА МП целая.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
259.58 Кб
Скачать

4. Принципи побудови системи управління персоналу.

Це сукупність фундаментальних засад керівництва людьми, послідовне дотримання яких є обов’язковою умовою досягнення поточних і перспективних цілей, забезпечення необхідної результативності спільної праці. Принцип планомірності вимагає, щоб усі процеси, процедури, операції, дії, що відбуваються в організації з відтворення та використання персоналу, виробництво та праця на кожному робочому місці відбувались на планомірній основі, тобто скоординовано й синхронно. Відсутність планомірності, неузгодженість окремих планів або їхніх складових спричиняють порушення ритму виробництва, втрати робочого часу та інших ресурсів, погіршення якості продукції та послуг тощо. Принцип системності обумовлює необхідність реалізації системного підходу в управлінні організацією як цілісним соціальним організмом, структурними підрозділами й виконавцями. Принцип єдиноначальності - необхідність чіткого розподілу повноважень між керівниками та структурними підрозділами по вертикалі й горизонталі, адміністративну підпорядкованість кожного працівника, кожної структурної ланки лише одному керівникові. Принцип соціального партнерства доповнює та врівноважує принцип єдиноначальності. Трудовий колектив організації працюватиме свідомо й продуктивно, якщо між соціальними партнерами (найманим персоналом і роботодавцем або його представником) буде досягнуто взаєморозуміння, балансу інтересів, соціальної згоди й бажання працювати спільно на досягнення взаємовигідних кінцевих результатів. Принцип економічної ефективності вимагає ретельного обґрунтування інвестицій у розвиток персоналу, витрат на оплату праці й утримання робочих місць, інших прямих і непрямих витрат з огляду на їхню віддачу, окупність. Принцип демократизму вимагає оптимального поєднання єдиноначальності, персональної відповідальності керівника за стан справ у підрозділі, яким він керує, з участю найманих працівників у формуванні стратегії та політики менеджменту персоналу, прийнятті оперативних рішень, виявленні резервів підвищення ефективності виробництва тощо. Принцип економічної заінтересованості полягає в необхідності створення гнучкої системи стимулів, яка спонукала б керівників і весь персонал працювати з повною віддачею творчого потенціалу на благо організації. Принцип соціальної доцільності означає, що будь-які заходи, дії керівництва, умови праці персоналу мають бути соціально виправдані та обґрунтовані.

5. Поняття персонал, кадри, трудові ресурси, людський фактор.

Персонал — це особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів і власників. Ознаки персоналу: наявність трудових взаємовідносин з роботодавцями; володіння визначеними якісними характеристиками; цільова спрямованість діяльності. КАДРИ – кваліфіковані працівники – що пройшли попередню проф. підготовку і мають спеціальні знання, трудові навики, досвід роботи у вибраній сфері та працюють на постійній основі. ТРУДОВІ РЕСУРСИ – частина населення, що має необхідний фізичний розвиток, здоровя, освіту, культуру, здібності, кваліфікацію, проф. зонання для роботи у сфері суспільно-корисної діяльності. ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ (трудовий потенціал) – сукупність різних якостей людей, що визначають їх працездатність до виробництва матеріальних та духовних благ. Специфіка людських ресурсів: люди наділені інтелектом, в наслідок володіння яким здатні до постійного вдосконалення і розвитку; обирають визначений вид діяльності усвідомлено ставлячи перед собою визначені цілі. Компоненти людських ресурсів: психо-фізіологічна складова (здоровя, працездатність, витривалість, здібності та схильності, тип нервової системи); соц.-демографічна (стать, вік, сімейний стан); кваліфікаційна (рівень освіти, обсяг знань, навичок, творчі здібності, інтелект); особистісна (відношення до праці, дисциплінованість, активність, мотивованість, моральність.

6. СКЛАД І СТРУКТУРА ПЕРСОНАЛУ.

У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кількістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо. А це дуже ускладнює систему та процеси управління такими колективами. Структурою персоналу називають співвідношення чисельності різних категорій працівників, наприклад, керівників і рядових виконавців; робітників, зайнятих ручною та механізованою працею тощо.

Структуру персоналу неможливо стандартизувати, адже вона складається щоразу індивідуально під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно аналізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутрішніх змін. Соц.. структура хар- є труд. колектив під-ва як сукупність суспільних груп класифікованих по статі, віку, рівню освіти, сімейному стані, професіям та ін.. Рольова структура визначає склад і розподіл творчих і комунікативних, поведінкових ролей між окремими працівниками. Штатна стр-ра- склад підрозділів, перелік посад, розміри посадових окладів і фонд зар. Плати.

В Україні назви категорій персоналу стандартизовано, а отже, усі організації повинні дотримуватися стандартизованих назв.

Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персоналу: законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі); професіонали; фахівці; технічні службовці; робітники сфери торгівлі та побутових послуг; кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства; кваліфіковані робітники з інструментом; оператори та складальники устаткування і машин; найпростіші професії. У складі персоналу організації можуть бути постійні працівники (більше 1 р.), сезонні (до 6 міс), тимчасові (2-4 міс). Є такі, що зайняті повний робочий день, інші працюють у режимі неповного робочого дня або тижня. Одна людина може працювати у двох організаціях на засадах сумісництва. При цьому основним місцем роботи вважається та організація, де зберігається трудова книжка працівника.

Організація може приймати на навчання, підвищення кваліфікації, стажування тощо учнів, студентів-практикантів, стажистів з інших організацій, але ці люди до складу персоналу не входять, хоча клопотів, пов’язаних з їхнім перебуванням в організації, може бути багато.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]