1.6 Розробка генерального плану свиноферми

Проектування генерального плану ферми починається з вибору земельної ділянки, розміщення якої ув’язують з перспективним планом, санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами.

Ділянку для комплексу вибирають на рівній території або з уклоном 3...5^о, що забезпечує стік дощових і талих вод. Ділянка розміщення нижче будівель населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних приміщень і гноєсховищ. При цьому враховують напрямок вітрів [1].

Земельна ділянка комплексу має розподіл на зони: основну, для приготування кормів, складську, санітарно-технічну і адміністративно-господарську.

На генеральному плані вказані виробничі приміщення з урахуванням протипожежних і санітарних розмірів. Також вказані допоміжні будови, джерела води, електроенергії, комунікації, гаражі для зберігання техніки.

2. Вибір і розрахунок основних і допоміжних технологічних процесів на фермі

2.1 Механізація приготування кормів

Приготування кормосуміші на кожній фермі має за мету зменшити витрати кормів на одиницю продукції за рахунок збалансованого раціону по поживності, забезпечити механізацію роздавання кормів одним типом кормороздавача, а значить зменшити затрати праці на роздавання кормів.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходів спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей.

Для обгрунтування вибору кормоцеху необхідно знати добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцеху в цілому.

Загальний добовий обсяг робіт кормоцеху, G_сум:

, (2.11)

де G_доб– добова витрата даного виду корму, кг (див. Табл 2.4); R – кількість складових компонентів кормової суміші; W_сум– задана вологість кормової суміші (згідно рекомендацій [4] вибираємо W_сум=65%); W_ф– фактична вологість кормової суміші, %.

, (2.12)

де W_і– вологість і-того компоненту кормової суміші (концкормів – 13%, корнеплодів – 80%, силосу – 65%, трав’яного борошна – 14%);_і– вміст компонентів у раціоні, %.

,

, кг

Для доведення вологості суміші до нормальної до неї додають поживні розчини, кількість яких обчислюємо за формулою:

, (2.13)

, кг

З урахуванням рекомендацій [3] свиням усіх вікових груп на фермі корм будемо роздавати два рази на добу. При цьому приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів.

Залежно від кратності роздачі корму розраховуємо разову потребу приготування кормів:

, (2.14)

, кг

Маючи розраховані потреби у кормах ми можемо знайти продуктивність кормоцеху:

, (2.15)

де G_сум– загальний добовий обсяг роботи кормоцеха, кг; Т – тривалість роботи кормоцеху за добу, год, Т=8 год.

, кг/год

По розрахованій продуктивності попередньо підбираємо кормоцех КЦС-200/2000 (проектний) продуктивність не менше 2 т/год.

Продуктивність кожної технологічної лінії кормоцеху обчислюємо за формулою :

, (2.16)

де Т_і- тривалість обробки і-того виду корму, год

а) Лінія концентрованих кормів.

На тваринницьку ферму концентровані корми надходять у вигляді зерна з сховищ господарства, то потрібно підібрати обладнання для прийому, транспортування, зберігання, подрібнення і дозованої видачі на змішування.

Місткість приймального бункера (м³) для зерна, розраховується не менше як на добовий запас:

V_пб = G _{доб к} /ρβ, (2.17)

де G _{доб к} – добова необхідність концентрованих кормів, кг; ρ – щільність концкормів, кг/м³; β – коефіцієнт використання місткості бункеру, β = 0,85 – 0,9.

,м³

Вибираємо бункер БСК-4 з V_техн = 4 м³;

Кількість бункерів n = 3,28/4 = 0,82 ≈ 1 шт.

Визначаємо продуктивність подрібнювача.

, (2.18)

де Q_{раз конц} – маса концкормів на разову дачу, т;

τ – тривалість переробки і зберігання концкормів, τ = 2 год.

, т/год,

Концентровані корми будуть подрібнюватись разом з іншими кормами в процесі змішування і подрібнювання в дробарці ИРМ-50 з продуктивністю 15 – 20 т/год.

б) Лінія коренеплодів.

Коренеплоди доставляють до кормоцеху і там подрібнюють. Визначають необхідну пропускну можливість лінії Q_кп (т/год);

Q_кп = G_{раз кп} / τ, (2.19)

де G_{раз кп} – маса коренеплодів на разову дачу, т;

τ – допустима тривалість переробки і зберігання коренеплодів, τ = 2 год.

, т

Необхідну кількість подрібнювачів коренеплодів визначають:

п_под = Q_кп / Q_др , (2.20)

де Q_др – продуктивність шнекової мойки-подрібнювача т/год.

п_под = 0,67 / 5 = 0,138

Для подрібнення коренеплодів приймаємо подрібнювач ИКМ-5 з Q_техн = 5 т/год, і електродвигуном 9 кВт, в кількості одного.

в) Лінія трав`яного борошна.

Визначаємо продуктивність подрібнювача.

(2.21)

, т/год,

Приймаємо одну дробарку КДУ-2, продуктивність 0,8 т/год.

г) Лінія комбісилосу.

, (2.22)

, т/год

Для накопичення і дозування силосу використовуємо бункер-дозатор на базі КТУ-10 з продуктивністю при дозуванні 40т/год. Силос подрібнюється разом з іншими компонентами за допомогою дробарки ИРМ-50 з продуктивністю 15 – 20т/год.

д) Лінія змішування і запарювання кормів.

Визначаємо продуктивність змішувача – запарника.

, (2.23)

,т/год

Приймаємо один змішувач С-12 з продуктивністю 5 т/год за допомогою якого будуть запарюватися і змішуватися кормосуміші для дорослих тварин. Також приймаємо варочний котел ВК-1 з продуктивністю 1 – 2т/год для готування каш поросятам. Для виготовлення замінника цільного молока, що використовується для напування поросят сосунків і збагачення кормосумішей поросят застосуємо агрегат АЗМ-0,8 з продуктивністю 800кг/год.