2.7. Завдання 28
Визначити молочність кобили відповідної породи за місяць і лактацію.
За молочністю оцінюють конематок новоолександрівська, російської та радянської ваговозних порід у господарствах, які займаються виробництвом кумису.
Попередньо молочність визначається візуально безпосередньо на пасовищі за розвитком лошат у перші 1-2 місяці життя відповідно до шкали попередньої оцінки молочності конематок.
Молочність визначають методом контрольного доїння 1-2 рази на місяць. Молочність кобили за добу (в літрах) визначають з урахуванням молока, спожитого лошам за ніч, за формулою Нд=Нт*24/Ч,
де Нд – добова молочна продуктивність (надій), л;
Нт – фактичний надій товарного молока, л;
Ч – час перебування кобили в доїнні, год.
Молочність конематки визначають відповідно до шкали оцінки молочності конематок за другою лактацією.
2.8. Завдання 31
Провести ідентифікацію та реєстрацію молодняка коней.
Форма №3-к «Ідентифікаційна картка лошати для реєстрації в ДКПК» призначена для реєстрації лошати в ДКПК під матір’ю. Одночасно перевіряється відповідність опису кобили, береться проба крові лошати для проведення імуногенетичної експертизи походження.
При заповненні форми зазначають породу, стать, кличку та № тавра, масть, дату і місце народження лошати, власника та його адресу. Наводиться інформація про батька та матір (номер за ДКПК, кличка, № тавра).
Дається графічний і письмовий опис відмітин та прикмет лошати. Графічний опис прикмет має включати не менше 5 ідентифікаційних характеристик, у тому числі 3 завитки. Після проведення імуногенетичної експертизи походження остаточно заповнена форма передається до організації, яка веде централізований племінний облік і державну книгу племінних коней.
2.9. Завдання 32
Скласти схему створення чотирилінійного кросу та гібрида у птахівництві.
Рис. 2. Схема створення чотирилінійних гібридів
2.10. Завдання 36
Оцінити свиней української степової білої породи за власною продуктивністю.
1. Власну продуктивність молодняку оцінюють за віком досягнення живої маси 100 кг та товщиною шпику. 2. Клас за віком досягнення живої маси 100 кг визначають відповідно до шкали для оцінки молодняку за віком досягнення живої маси 100 кг. 3. Товщину шпику визначають при досягненні тваринами живої маси 100 кг і оцінюють за шкалою для прижиттєвої оцінки молодняку за товщиною шпику. 4. Вік досягнення живої маси 100 кг та товщину шпику записують у картки племінних кнурів і свиноматок (форми N 1-св і N 2-св) і, як постійний показник, використовують при всіх наступних оцінках племінних кнурів і свиноматок.
Висновки
Нині біотехнологія є однією з найперспективніших і швидко прогресуючих галузей науково-технічної та промислової діяльності у розвинених країнах світу, а досягнення лідерства в галузі біотехнології — одне з головних завдань економічної політики цих країн.
У тваринництві України одержано вагомі досягнення з використанням методів репродуктивної біотехнології. Розробка та інтенсифікація розвитку вітчизняних методів сучасної і традиційної репродуктивної біотехнології в тваринництві дадуть змогу значно прискорити розмноження цінних і створення нових унікальних генотипів, забезпечать істотну інтенсифікацію селекційного процесу і підвищення генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин. Розробка біотехнологій дасть змогу піднести на якісно новий рівень селекцію сільськогосподарських тварин, зокрема, прискорити зміну поколінь, темпи генетичної консолідації популяцій, зберегти широкий спектр наявного генофонду тощо.
Трансплантація ембріонів – прогресивний напрям прискореного відтворення поголів’я, який дає можливість розв’язувати такі завдання: інтенсивно використовувати генетичний потенціал корів-рекордисток, прискорити створення високопродуктивних родин та ліній, одержання двійнят шляхом пересадки двох ембріонів одному реципієнту, створення банку ембріонів від видатних тварин способом глибокого їх заморожування (кріоконсервації), збереження генетичних ресурсів нечисленних і зникаючих порід, спрощення транспортування ембріонів у різні регіони земної кулі.