1. Регістр зсуву і лічильник

Зсувний регістр представляє собою схему із зв’язаних між собою однобітових елементів пам’яті, розташованих у корпусі інтегральної схеми. Елементами пам’яті є тригери, з’єднані один з одним таким чином, що вихід одного є входом іншого. Входи виходи регістру організовані послідовно-паралельно. Використовуються для тимчасового зберігання даних, перетворення даних із паралельного в послідовний та навпаки. Кількість тригерів визначається розрядністю чисел, які зберігаються. Існують такі регістри зсуву:

1. регістри зсуву вправо;

2. регістри зсуву вліво;

3. реверсивні регістри зсуву (і вправо, і вліво).

Розглянемо чотирьохрозрядний регістр зсуву вліво. Складаємо функціональну таблицю, карти Карно ,записуємо рівняння. В цій схемі також будемо використовувати RS – тригери.

Таблиця 2.2-Функціональна таблиця

Рисунок 2.1-Карти Карно

Рисунок 2.2-Карти Карно

Рисунок 2.3- Схема чотирьохрозрядного регістра зсуву вліво

Лічильником імпульсів називають апарат з пам'яттю, призначений для підрахунку кількості імпульсів і перетворення їх в паралельний двійковий код.

Робота лічильника полягає в наступному. За допомогою вхідного сигналу в лічильник записуються числа, рівні кількості що поступили на вхід активних

сигналів. Кожному числу відповідає певний внутрішній стан лічильника. Між числами і станами існує взаємна відповідність. Робота лічильника полягає в послідовному переході з одного стану в інший під впливом вхідного сигналу. Лічильник має певну кінцеву кількість внутрішніх станів. Після приходу останнього активного сигналу лічильник переходить в початковий стан. По виду рахунку лічильники діляться на:

• лічильник прямого рахунку (що підсумовує);

• лічильник зворотного рахунку (показує різницю);

• реверсивний лічильник (підсумовує або віднімає);

• лічильник по модулю рахунку;

• двійково-десятковий лічильник;

• лічильник, який працює в коді Грея.

На прикладі розглянемо роботу чотирьохрозрядного лічильника зворотнього рахунку по модулю 11. Модуль рахунку визначає число робочих станів лічильника.

Етапи проектування лічильника:

• Виходячи із заданого модуля, визначаємо кількість тригерів:

n=]log₂N[ - найближче ціле число.

Так як N=11, то n=4.Тобто нам потрібно взяти 4 тригера.

• Д ля побудови будемо використовувати – RS тригери;

• Складаємо функціональну таблицю для лічильника:

Так як у нас 11 робочих станів, то 5 – невикористані стани.

Таблиця 2.3-Функціональна таблиця

Рисунок 2.4-Карти Карно

Рисунок 2.5-Карти Карно

Рисунок 2.6-Схема лічильника